14 листопада 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/17219/23
Провадження № 22-ц/4815/990/24
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий-суддя - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - Служба у справах дітей Виконавчого комітету
Рівненської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2024 року (ухвалене у складі судді Ковальова І.М.) у справі за позовом Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У вересні 2023 року Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позов обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до Служби у справах дітей з проханням розглянути питання про позбавлення її батьків батьківських прав.
Дитина пояснила, що постійно проживала з дідом і бабою. Батьки не проживають з нею вже багато років, не беруть участі у її вихованні. Місце перебування матері дівчинці не відоме, а тато з іншою сім'єю проживає у с. Дюксин Рівненського р-ну.
Овдійчук Марія з дідом ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що дівчинка залишилась без батьківського піклування, вона тимчасово влаштована в сім'ю діда ОСОБА_4 .
За місцем проживання діда створені достатні умови для виховання, навчання і розвитку неповнолітньої. ОСОБА_5 займає окрему кімнату, в якій є місце для сну, стіл для занять. Дівчинка в достатній мірі забезпечена одягом та взуттям по сезону, харчуванням, засобами гігієни, технічними та канцелярськими засобами для навчання.
Місце перебування матері дівчинки невідоме. Батько проживає у АДРЕСА_2 , зі своєю сім'єю - дружиною та донькою.
На засідання комісії з питань захисту прав дитини 12.07.2023 року батьки не з'явилися.
В телефонному режимі батько дитини повідомив працівникам Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, що сплачує на дитину аліменти та заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Просила суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь ОСОБА_4 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2024 року позовні вимоги Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь ОСОБА_4 .
Рішення мотивовано тим, що відповідачі тривалий час ухиляються від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини, яка проживає з дідом ОСОБА_4 , тому, вважає необхідним позбавити їх батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дітей, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що він не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків, а навпаки, враховуючи складні відносини із родиною його колишньої дружини, а зокрема, з її батьком - ОСОБА_4 , він не міг приймати участі у вихованні своєї доньки.
Враховуючи, що будь-який крок з його сторони розцінювався як спроба відібрання дитини, а також те, що дитина налаштовувалася проти нього та його сім'ї, він та його родина у спілкуванні з ОСОБА_5 та родиною Каневських діяли якнайобережніше в інтересах саме дитини, щоб не травмувати дитину психологічно.
Будь-якої неправомірної поведінки щодо своєї доньки ОСОБА_5 він ніколи не вчиняв, а навпаки, завжди намагався по можливості бути люблячим батьком, який боїться завдати дитині моральної травми.
Спірна ситуація виникла через бездіяльність позивача - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, яка дізнавшись про смерть Каневської ОСОБА_6 - баби дитини, з якою останнім часом проживала його неповнолітня донька ОСОБА_5 не повідомила його як батька дитини, не вжила заходів до його розшуку та передачі йому дитини, відповідно до вимог закону.
Покликається на відсутність своєї вини у невиконанні ним батьківських обов'язків.
Судом першої інстанції не враховано, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам.
Вказує, що думка доньки ОСОБА_5 про доцільність позбавлення його батьківських прав висловлена нею під впливом обіцянок та тиску родичів по лінії матері - тітки Ожух (Каневської) Віри, дядька ОСОБА_7 , діда ОСОБА_8 .
Просить суд скасувати оскражуване рішення та ухвали нове про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідачі у справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 квітня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції (а.с. 5).
26 квітня 2023 року неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою про позбавлення батька та матері батьківських прав.
Свою заяву мотивувала тим, що її батьки з нею не проживають багато років та не беруть участі у її вихованні (а.с. 6).
Згідно наказу Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах" № 77-осн від 28 квітня 2023 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з проживанням в сім'ї, де батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с. 7).
З наказу Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про тимчасове влаштування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 " № 78-осн від 28 квітня 2023 року встановлено, що неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано в сім'ю її діда - ОСОБА_4 (а.с. 8).
Як вбачається з акту обстеження умов проживання, затвердженого 27 квітня 2023 року начальником Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_9 начальником відділу правового та соціального захисту дітей Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Самолюк І.Р. на підставі заяви неповнолітньої ОСОБА_3 з метою розгляду звернення та вирішення питання про тимчасове влаштування дитини проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 . Умови проживання: в квартирі чисто. Помешкання мебльоване. Наявна необхідна побутова техніка. Створені умови для проживання, виховання і розвитку дитини. Квартира з усіма комунальними вигодами. ОСОБА_5 займає окрему кімнату, в якій є диван, стіл для занять, шафа та інші речі, технічні засоби для навчання. ОСОБА_5 з повагою відноситься до дідуся. Стосунки в сім'ї хороші та доброзичливі (а.с. 9).
Згідно довідки № 101 від 25 квітня 2023 року, виданої Рівненського ліцею № 22 Рівненської міської ради Рівненської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 , 2007 р.н. навчається у 10 класі. Учениця проживає з дідусем, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Дідусь та тітка ОСОБА_10 , матеріально утримують дитину, забезпечують необхідні умов для її навчання. Дідусь систематично відвідує батьківські збори та цікавиться життям та навчальними досягненнями онуки. Батьки учениці, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розлучені. Жоден з них контакту з навчальним закладом, де навчається ОСОБА_5 , не підтримує, з вчителями не спілкуються, не виявляють інтересу до життя і навчання дитини (а.с. 10).
Як вбачається з відповіді Рівненського ліцею №22 Рівненської міської ради на лист Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради № 83 від 17 травня 2023 року ОСОБА_3 навчається на "відмінно", володіє аналітичним та логічним мисленням. Дівчина багатогранна. Вона гарно малює, любить писати коротку прозу. Відтворюючи в цьому власне нестандартне бачення світу. ОСОБА_5 любить спілкуватися. З дорослими це виходить у неї комфортніше, тому що її відношення до життя дещо серйозніше за відношення однолітків. Це зумовлено тим, що її виховали бабуся з дідусем. Батьки вихованню дитини не надавали уваги. Вони ніколи не відвідували школу, не цікавилися навіть у телефонному режимі життям ОСОБА_5 . Гарно учениця відгукується про рідну тітку з її чоловіком. Фактично вони стали першими помічниками для неї у всьому (а.с. 11).
Згідно листа № 208/01-15/23 від 18 травня 2023 року Рівненського міського центру соціальних служб, вбачається, що з 12 по 18 травня 2023 року здійснювалася оцінка потреб сім'ї ОСОБА_4 . Випадок класифікується як середньої складності, сім'ю взято під соціальний супровід.
З листа №01-19-5/353 від 11 травня 2023 року КНП "ЦПМСД "Північний" РМР, вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задекларована у КНП "ЦПМСД "Північний" РМР та перебуває з 27 серпня 2019 року під спостереженням лікаря-педіатра ОСОБА_11 . У травні 2023 року на плановий огляд та вакцинацію зверталася без супроводу законних представників (а.с. 13).
11 липня 2023 року працівниками служби у справах дітей Деражненської сільської ради здійснено виїзд за місцем проживання громадянина ОСОБА_2 , але він був відсутній, будинок зачинений, тому акт обстеження умов проживання не було складено, через засоби зв'язку в телефонній розмові чоловік повідомив, що він знаходиться на роботі, а також те, що він регулярно сплачує аліменти та проти того, щоб його позбавляли батьківських прав стосовно його доньки ОСОБА_3 (а.с. 14).
Висновком Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-1859 від 25 серпня 2023 року, визначено доцільним позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).
У судовому засіданні суду першої інстанції дитина ОСОБА_3 , якій на час розгляду справи судом виповнилося повних 17 років, пояснила, що батьки багато років проживають окремо від неї, ніколи не цікавилися її життям, ніякої підтримки від них не відчувала. Батько аліменти сплачував не вчасно, не допомагав з лікуванням у разі хвороби. Бачить батька вдруге за своє життя. Від мами зазнавала лише неодноразових погроз фізичною розправою та побиттям. ЇЇ вихованням займався тільки дід та бабуся по маминій лінії. Просила про позбавлення батьківських прав її батьків, обґрунтовуючи це мотивами власної безпеки та спокою.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав стосовного неповнолітньої ОСОБА_3 позивач посилався на те, що відповідачі умисно ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не приймають участі у житті дитини та не спілкуються з дитиною.
Відповідно до положень ст. 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21) зазначено, що "Верховний Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків".
З обставин справи вбачається, що дитина ОСОБА_3 з народження проживає в сім'ї діда ОСОБА_4 та баби ОСОБА_12 (померла у 2022 році), які займалися її вихованням та розвитком, відповідачі по справі не спілкуються з дитиною, не виявляють до неї інтересу, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток.
Мати дитини у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції про позбавлення її батьківських прав не оскаржує, а батько, оскаржуючи рішення суду, покликається на відсутність вини в ухиленні ним від виконання батьківських обов'язків.
Фактів умисного створення перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною, останнім за допомогою належних та допустимих доказів, відповідно до вимог ч. 3. ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не доведено.
З заявами про визначення місця проживання дитини разом із ОСОБА_2 , визначення способу його участі у вихованні дитини, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною відповідач до відповідних органів державної влади не звертався.
ОСОБА_2 не спростовано своєї винної поведінки, яка виражається у свідомому ухиленні від виконання ним батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_5 .
Доводи апеляційної скарги про неправомірне врахування місцевим судом як основного доказу показань неповнолітньої дитини ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Апеляційний суд наголошує, що дитина є суб'єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Таким чином, з досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року "Савіни проти України" (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
У справі, що переглядається в апеляційному порядку, саме дитина - ОСОБА_3 ініціювала вказаний спір, звернувшися до Органу опіки та піклування з відповідною заявою, та з урахуванням її віку (17 років) - здатна сформулювати власну думку та брати активну участь у вирішенні своєї долі.
Необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє відповідача ОСОБА_2 , можливості бачитися зі своєю дорослою дитиною, спілкуватися, брати участь у її житті та проявляти батьківську любов щодо неї, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за умови зміни своєї поведінки.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2024 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.