Ухвала від 21.08.2024 по справі 761/5858/18

Справа № 761/5858/18

Провадження № 1-в/761/248/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

представника власника майна ОСОБА_3

власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42016100000001135 від 18.11.2016,

ВСТАНОВИВ:

в провадження Шевченківського районного суду м. Києва 14.07.2022 року надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42016100000001135 від 18.11.2016.

Клопотання мотивовано тим, що 14.02.2017 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_4 у сумі 20140 доларів США, 50 євро, 38100 гривень, які були вилучені під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 29.02.2024 у справі № 761/5858/18 кримінальне провадження № 42016100000001135 від 18.11.2016, разом із тим, не вирішено питання щодо скасування арешту на грошові кошти у сумі 20140 доларів США, 50 євро, 38100 гривень, які були вилучені під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , узв'язку з чим, у клопотанні порушується питання про скасування арешту майна.

В судовому засіданні представник власник майна та власник майна просили суд задовольнити клопотання з мотивів у ньому наведеним, зазначили, що вину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 не визнав, грошові кошти, питання про скасування арешту яких порушується питання є особистими збереженнями ОСОБА_4 , які він зберігав за місцем проживання, а тому вони не можуть бути предметом кримінального правопорушення.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, вважав, що відомості законного набуття вказаних грошових коштів не підтверджено доказами, що долучені до матеріалів клопотання про скасування арешту майна. Просив суд визнати ці грошові кошти такими, що одержані фізичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них та конфіскувати.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження надані на огляд прокурором, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в розпорядженні судді матеріалів убачається, що в рамках кримінального провадження № 42016100000001135 від 18.11.2016 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.02.2024, накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме на грошові кошти у сумі 20140 доларів США, 50 євро, 38100 гривень, які були вилучені під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, як слідує з ухвали слідчого судді, арешт накладено на згадані грошові кошти, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, збереження речових доказів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження справа № №761/5858/18, провадження 1-кп/761/1163/2024, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 23.06.2022 року у справі № 761/20883/16-к, зокрема ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою обставиною та тягне за собою правові наслідки, що було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 головуючим суддею перед вирішенням питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та він наполягав на закритті кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як убачається з протоколу обшуку від 10.02.2017, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , в ході обшуку було вилучено грошові кошти у сумі 20140 доларів США, 50 євро, 38100 гривень, які знаходились у металевому сейфі розташованому на кухні.

Стороною захисту надано копії розписок про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, на підтвердження доводів, що вказані грошові кошти є добровільно наданими ОСОБА_4

Переконливих даних, що ці грошові кошти були отримані внаслідок незаконної діяльності, матеріали кримінального провадження не містить.

При цьому, доводи сторони захисту щодо невизнання вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, як підставу для скасування арешту майна суд до уваги не бере, оскільки під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності, судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що закриття кримінального провадження з цих підстав не є реабілітуючою обставиною, на що під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 погодився.

Ув'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, підстава арешту вказаного майна, з метою конфіскації як виду покарання, втратило свою актуальність.

Доводи прокурора, що вказані грошові кошти були отримані внаслідок незаконної діяльності не підтвердженні в судовому засіданні, у зв'язку із чим відсутні підстави вважати, що вказані грошові кошти відповідають критеріям речових доказів.

Більше того, питання порушене прокурором про визнання грошових коштів такими, що одержані фізичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них та їх конфіскації не може бути розглянуто в межах клопотання про скасування арешту майна, зважаючи на положення ст. 26 КПК України, згідно із якими суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слід зазначити, що прокурор з окремим клопотанням до суду не звертався.

З огляду на наведене, у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, а тому, арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 42016100000001135 від 18.11.2016, а саме на: грошові кошти ОСОБА_4 у сумі 20140 доларів США, 50 євро, 38100 гривень, які були вилучені під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 174, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 42016100000001135 від 18.11.2016, а саме на: грошові кошти ОСОБА_4 у сумі 20140 доларів США, 50 євро, 38100 гривень, які були вилучені під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1