Справа № 761/39666/24
Провадження № 3/761/8660/2024
11 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, за участі секретаря Снитко А.А., захисниць Гулої М.С., Лященко А.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП,
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-13 КУпАП за наступних обставин.
Так, 13 серпня 2024 року приватному виконавцю Шмідт К.В. надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/13252/20, на підставі якого виданий виконавчий документ.
Того ж дня виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
У свою чергу, на виконання вимог чинного законодавства про виконавче провадження, 14.08.2024 копія постанови про відкриття була направлена сторонам виконавчого провадження НОМЕР_1 поштовим відправленням за вихідним №11047.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Так, постанова про відкриття виконавчого провадження, відправлена рекомендованим поштовим відправленням №0100100220215, за адресою боржника ОСОБА_1 , зазначеною у виконавчому документів ( АДРЕСА_1 .
Крім того, за адресою проживання ( АДРЕСА_2 ) останньому було додатково скеровано копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням №0100100220207, яке було отримане особисто ОСОБА_1 13.09.2024 року.
Так, другим пунктом резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 13.09.2024 боржника ОСОБА_1 було зобов'язано подати приватному виконавцю декларацію про доходи та майно боржника та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника.
Відтак, строк подачі декларації про доходи та майно боржника ОСОБА_1 сплив 04 вересня 2024 року о 00 год. 00 хв. (п'ять робочих днів з дня отримання постанови боржником 28.08.2024).
Водночас декларація про доходи та майно боржника ОСОБА_1 виконавцю надана не була.
У зв'язку з ненаданням боржником декларації про майна та доходи виконавцем складено акти від 04.09.2024 та 20.09.2024 року.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 у визначений п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» строк не надав на вимогу приватного виконавця декларацію про доходи та майно боржника, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ст. 188-13 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув. Жодних клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не направляв.
При цьому, суддя звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 завчасно та належним чином був повідомленим про час та дату розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляв, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст. 188-13 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Захисниця Гула М.С. у судовому засіданні просила долучити свої письмові заперечення, з яких вбачається, що, на переконання сторони захисту, складений стосовно ОСОБА_1 протокол не містить конкретного діяння, яке інкримінується останньому. Так, в описовій частині протоколу приватний виконавець вдалася до опису обставин виконавчого провадження. У подальшому остання звертає увагу на неповажність причин неявок ОСОБА_1 на виклики приватного виконавця. Таким чином, неможливо достовірно встановити, яке саме правопорушення інкримінується ОСОБА_1 приватним виконавцем Шмідт К.В., оскільки згідно з диспозицією ст. 188-13 КУпАП, вони є окремими складовими.
Крім того, захисниця вказує на помилковість тверджень приватного виконавця в частині особистого отримання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження за місцем проживання, зазначеною у виконавчому листі, оскільки останній за вказаною адресою не проживає з 2008 року, фізично доступу до квартири не має з 2015 року (через конфлікт з молодшим сином), з моменту поділу майна подружжя з 2019 року доступ ще більше ускладнився, стягувач заблокувала доступ до квартири, відібрала у нього ключі.
Доводи щодо неможливості користуватися вказаним житловим приміщенням підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/12144/20, яким судом усунуто перешкоди у користуванні житлом ОСОБА_1 та зобов'язано інших осіб, які проживають в квартирі, надати останньому комплект ключів від даної квартири. Однак вказане рішення досі не виконане.
У той же час, на адвокатські запити АТ «Укрпошта» 17.10.2024 повідомило, що рекомендовані листи були отримані сином та дружиною - стягувачем. Відтак, у той же день захисницею було подано до приватного виконавця повідомлення про фактичне місце проживання боржника та заяву про зняття арешту з банківських рахунків.
У свою чергу, постанову про відкриття виконавчого провадження, як стверджує і сама приватний виконавець, ОСОБА_1 отримав 13.09.2024 року. У заяві від 16.09.2024 захисниця Лященко А.М. повідомила виконавця про те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, будь-якого доходу, окрім пенсійних виплат, він не має. Все нерухоме та рухоме майно є спільною сумісною власністю у справі №367/754/20 та на нього накладено арешт. У заяві від 10.10.2024 ОСОБА_1 повторно повідомив вказане, а також долучив довідку про доходи №2595-0455-9950-2982 в період з вересня 2022 року по серпень 2024 року, трудову книжку, довідку форми ОК-5 та ОК-7, що суперечить, як стверджує захисниця, суті самого правопорушення. Таким чином, твердження щодо неподання ОСОБА_1 декларації про доходи майна боржника ОСОБА_1 виконавцю не відповідає дійсності.
Разом з тим, жодних актів, якими супроводжувалося виконавче провадження, на адресу ОСОБА_1 скеровані не були, оскільки приватний виконавець вибірково направляє документи виконавчого провадження. Крім того, акти від 06.09.2024 та 20.09.2024 були опубліковані в автоматизованій системі виконавчого провадження лише 29.10.2024 року. Такі дії приватного виконавця спонукали сторону захисту звернутися до уповноваженого органу зі скаргою на дії приватного виконавця Шмідт К.В.
Також захисниця звертає увагу, що ОСОБА_1 не має достатніх фінансових можливостей аби попередньо з'являтися на виклики до приватного виконавця та в цілому забезпечувати себе. Так, останній отримує лише пенсію і такий факт неодноразово повідомлявся приватному виконавцю. А тому, доводи останньої щодо неможливості визнання такої причини неявки поважною спростовується листом ГУ ПФУ в м. Києві про те, що ОСОБА_1 недоотримав пенсійні виплати.
У той же час, враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана ОСОБА_1 13.09.2024, а тому, строк для надання необхідних відомостей про доходи та майно боржника у останнього розпочався з 16.09.2024 року. Акт про неявку, складений 20.09.2024, є передчасним, оскільки 13.09.2024 ОСОБА_1 отримав постанову, а строк надання відомостей обраховується з 16.09.2024, то відповідно останній закінчується 20.09.2024 року. При цьому, виходячи з того, що час вчинення, як зазначено в протоколі, є 04.09.2024 о 00 год. 00 хв., то протокол про адміністративне правопорушення, в силу ст. 256 КУпАП, повинен був бути складений не пізніше 00 год. 00 хв. 05.09.2024 року.
Також адвокат зосередила увагу на неправильної, на її думку, складеного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . За таких обставин, провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю і діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП.
Захисниця Лященко А.М. підтримала позицію адвоката Гулої М.С., викладену у письмових запереченнях до складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу, та додала, що декларація про доходи та майно боржника не була у передбачених законодавством строк направлена приватному виконавцю. Однак в подальшому, діючи в інтересах ОСОБА_1., вона надала виконавцю інформацію про майновий стан останнього різними заявами. Разом з тим, причини чому саме не була направлена декларація їй не відомі. Крім того, вважає, що самої вимоги про надання декларації не було, оскільки у постанові не було зазначено конкретні наслідки її невиконання.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддя прийшла до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ст. 280 КУпАП закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, приписами п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язано боржника за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Як вбачається зі змісту складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалів, останній без поважних причин, не виконав закріплений законом обов'язок щодо надання декларації про доходи та майно боржника на законну вимогу приватного виконавця.
При цьому суд акцентує свою увагу на тому, що декларація про доходи та майно боржника не була надана на законну вимогу приватного виконавця навіть на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і на момент розгляду такого протоколу у суді.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, долучені до протоколу матеріали повністю підтверджують зміст викладеного у самому протоколі порушення, яке полягає у ненаданні на законну вимогу приватного виконавця декларації про доходи та майно боржника, при цьому, сама сторона захисту у судовому засіданні, та як встановлено і з письмових доказів, визнає, що фактично обов'язок надати декларацію про доходи та майно боржника приватному виконавцю Шмідт К.В. ОСОБА_1 не виконаний.
Крім того, долучені до протоколу документи, зокрема поштові відправлення виконавчих документів у провадженні, та відмітки на них про вручення за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) поштової кореспонденції від приватного виконавця Шмідт К.В., свідчать про ознайомлення зі змістом таких документів та належне отримання для відповідного реагування.
В частині доводів сторони захисту щодо невідповідності протоколу вимогам чинного КУпАП, суддя звертає увагу, що зміст та форма такого документу узгоджується з імперативними приписами ст. 256 КУпАП, містить інформацію щодо дати і місця його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення (Закон України «Про виконавче провадження»); а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. А тому, такі твердження не беруться суддею до уваги.
Щодо доводів про неподання декларації однак заміни їх наданими довідками про майновий стан ОСОБА_1 слід зауважити, що фактично обов'язок, покладений на ОСОБА_1 в силу положень Закону України «Про виконавче провадження», останнім виконано не було, декларація приватному виконавцю у п'ятиденний строк не надана. Жодних нормативних актів, які б передбачали можливість надання інших, крім декларації, документів та які б були еквівалентними за значенням останній, у чинному законодавстві України відсутні. Вказане свідчить про невиконання ОСОБА_1 вимог вказаного вище нормативного акту, що є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 188-13 КУпАП.
Також судом не було встановлено і наявності поважних причин для невиконання ОСОБА_1 обов'язку, визначеного п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», надати декларацію про доходи та майно боржника приватному виконавцю Шмідт К.В.
Таким чином, встановлені суддею обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП, а тому він підлягає адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, вік, майновий стан останнього.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Таким чином, враховуючи наведене приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
В порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 401, 124, 283-285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва М.С. Антонюк