Справа № 761/10625/24
Провадження № 2/761/6360/2024
12 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В
за участю секретаря: Яцишина А.О.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Криллова М.С.
третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивача про зміну підстав позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, а також за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, а також за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої позивач, з урахування заяви про зміну предмету позову, просив суд:
-визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) по відключенню від електропостачання 11.10.20223 року приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) щодо не розгляду по суті і ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про оскарження дій щодо відключення приватного домогосподарства від електропостачання та відновлення електропостачання;
-стягнути з дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2024 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа ОСОБА_1 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Вказаний позов третьої особи (справа № 761/10625/24) об'єднати в одне провадження з первісним позовом та присвоїти загальний номер справи - №761/10625/24.
В судовому засіданні 05.08.2024 ухвалою суду занесеної до протоколу судового засідання, суд ухвалив клопотання позивача ОСОБА_1 про перехід в загальне провадження, призначивши розгляд справи в підготовче судове засідання.
05.08.2024 судом задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову в частині позовної вимоги, в якій одну з позовних вимог, а саме: «зобов'язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) відновити електропостачання до приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 », викладено у новій редакції: «Визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) щодо не розгляду по суті і ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про оскарження дій щодо відключення приватного домогосподарства від електропостачання та відновлення електропостачання».
04.11.2024 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову (Вхід. №105077). У вказаній заяві позивачем викладено нову редакції позовної заяви у якій вказано нові обґрунтування щодо позовної зазначеної вимоги - про визнання незаконими дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) щодо не розгляду по суті і ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про оскарження дій щодо відключення приватного домогосподарства від електропостачання та відновлення електропостачання, - яких не було вказано у первісному позові, яка викладена в редакції заяви про зміну предмета позову, а також викладено додаткові обґрунтування позову щодо моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач вказану заяву підтримав та просив її прийняти до розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо прийняття вказаної заяви.
В судовому засіданні третя особа підтримав вказану заяву.
Суд, вислухавши думку позивача, представника відповідача, третьої особи, вивчивши матеріали заяви про зміну підстав позову, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття заяви про зміну підстав позову, суд приходить до наступних висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, згідно заяви позивача про зміну підстав позову позивачем фактично викладено нову редакцію позовної заяви у якій вказано нові обґрунтування щодо позовної вимоги про визнання незаконними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) щодо не розгляду по суті і ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про оскарження дій щодо відключення приватного домогосподарства від електропостачання та відновлення електропостачання, яких не було вказано у первісному позові, а також викладено нові обґрунтування позову щодо моральної шкоди.
Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
В даному випадку, враховуючи, що позивач вже скористався правом на зміну предмета спору, а саме подав відповідну заяву, яка прийнята судом 05.08.2024 та виклав остаточно одну позовну вимогу в новій редакції: «визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) щодо не розгляду по суті і ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про оскарження дій щодо відключення приватного домогосподарства від електропостачання та відновлення електропостачання», позивач скористався своїми правами визначеними ст.49 ЦПК України.
Однак, поданням 04.11.2024 року позивачем заяви про зміну підстав позову, позивач фактично подав нову редакцію позову, у якій викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свою нову вимогу: - про визнання незнаними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ: 41946011) щодо не розгляду по суті і ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про оскарження та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною позивача одночасно, всупереч ч. 3 ст. 49 ЦПК України, змінено предмет і підстави частини позову, а тому в прийнятті до розгляду заяви про зміну підстав позову у зв'язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -
відмовити в прийнятті до розгляду та повернути позивачу ОСОБА_1 заяву про зміну підстав позову в справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди, а також за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Повний текст ухвали складено 15.11.2024 року.
Суддя: