СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6973/24
ун. № 759/24092/24
15 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за найм житлового приміщення,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за найм житлового приміщення
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що справу слід направити за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі, якщо відсутні підстави для залишення заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Разом з тим, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).
Згідно положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" роз'яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, суд зазначає, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму боргу за договором оренди майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського району м.Києва.
Підстав для застосування альтернативної підсудності за вибором позивача суддею не встановлено.
Виходячи із правил підсудності, встановлених ст. 30 ЦПК України, дана справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суд зобов'язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, враховуючи те, що нерухоме майна, яке є предметом спору, не відноситься до Святошинського району м. Києва, а тому немає законом передбачених для розгляду даної справи Святошинським районним судом м. Києва, суддя приходить до висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Києва, за місцезнаходженням майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30, 31, 187 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за найм житлового приміщення, передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Києва (02105, місто Київ, вулиця Пластова, будинок, 3).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів из дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.О. Твердохліб