печерський районний суд міста києва
757/50072/24-к
1-кс-42830/24
29 жовтня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023161180000646 від 02.07.2023,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023161180000646 від 02.07.2023, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що з 16.08.2024 по теперішній час підозрюваному та його захиснику відповідно до обов'язку, покладеного на сторону обвинувачення, зазначеному у частинах другій, третій, четвертій статті 290 КПК України, було надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження із зазначенням їх переліку.
Слідчий у клопотанні зазначає, що метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжких злочинів, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також ураховуючи обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, з урахуванням часу, який потрібен для ознайомлення з матеріалами провадження підозрюваним та його захисником, складення обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, виникла необхідність у продовженні строку застосування вищевказаного запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечував щодо обставин викладених у клопотанні, наявності ризиків, вважає клопотання безпідставним, тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023161180000646 від 02.07.2023 щодо підозрюваних: ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186 КК України; ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України; ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України; ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186 КК України; ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186 КК України.
23.11.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
24.11.2023 відповідно до ст. 281 КПК України підозрюваного
ОСОБА_4 оголошено розшук.
24.11.2023 о 16 год. 50 хв. ОСОБА_4 в порядку ст. 191 КПК України затримано на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва.
За клопотанням сторони обвинувачення, 25.11.2023 у цьому кримінальному провадженні, до ОСОБА_4 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 21.01.2024.
16.01.2024 заступником Генерального прокурора України строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 23.02.2024.
18.01.2024 щодо ОСОБА_4 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 23.02.2024.
15.02.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 23.05.2024.
20.02.2024 щодо ОСОБА_4 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 20.04.2024.
17.04.2024 щодо ОСОБА_4 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 23.05.2024.
30.04.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до десяти місяців, а саме до 23.09.2024.
15.05.2024 щодо ОСОБА_4 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 13.07.2024.
10.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 07.09.2024.
13.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, а саме про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України.
16.08.2024 відповідно до доручення прокурора та статей 283, 290 КПК України підозрюваних: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та їх захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Цього ж дня, відповідно до ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів слідчим за дорученням прокурора повідомлено потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та представника потерпілого ОСОБА_18
03.09.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 01.11.2024.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовуються зібраними органом досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколами оглядів місць події від 02.07.2023, у ході яких зафіксовано обставини та сліди вчинення злочину відносно подружжя ОСОБА_19 ;
- показаннями потерпілої ОСОБА_13 ;
- показаннями потерпілого ОСОБА_14 ;
- протоколом про проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_13 ;
- протоколом про проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_14 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_13 впізнала особу, яка під час розбійного нападу знімала з обличчя балаклаву ( ОСОБА_20 );
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_13 впізнала особу, яка під час розбійного нападу наносила їй чисельні удари ( ОСОБА_7 );
- висновком експерта від 11.07.2023 № 123, відповідно до якого у ОСОБА_13 виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- висновком експерта від 11.07.2023 № 124, відповідно до якого у ОСОБА_14 виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- протоколами огляду відеозаписів з камер відеоспостереження, відповідно до яких зафіксовано осіб, які вчинили злочин та автомобіль «DACIA LOGAN»;
- аналітичною довідкою щодо руху автомобіля «DACIA LOGAN» з 01 по 03.07.2023;
- висновком судової портретної експертизи, відповідно до якого у відеофайлі із камери відеоспостереження АЗС « БРСМ Нафта », розташованої на 246 км автодороги Київ-Одеса, Кіровоградська область, Благовіщенський район. С. Великі Трояни, та у файлі особової картки ДМС України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна і таж особа;
- протоколами про проведення щодо ОСОБА_7 та інших учасників організованої групи негласних слідчих (розшукових) дій, у ході яких зафіксовано зустрічі та розмови між учасниками групи, розмови про окремі обставини учинення злочинів, викрадені речі та розподіл грошей, тощо;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно зі статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, проте обставиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді є виняткова складність кримінального провадження, та як наслідок великий обсяг матеріалів досудового розслідування, з якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.
Також, необхідно врахувати, що сторона захисту може мати свої матеріали, які буде використовувати як докази у суді, та з якими сторона обвинувачення повинна ознайомитись.
Прокурором в судовому засіданні було доведено, що виконати вимоги статті 290 КПК України раніше, у межах строку дії ухвали слідчого судді, не виявилось можливим з об'єктивних причин, оскільки кількість наданих для ознайомлення стороні захисту матеріалів досудового розслідування має великий обсяг.
Варто зазначити, що виконання вимог статті 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки, якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За викладених обставин убачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_4 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який ніж тримання під вартою слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_4 тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, тому слід вважати, що таких перешкод не має.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Слідчий суддя відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та доходить висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23.11.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1