Справа № 756/13315/24
Провадження № 1-кс/756/2366/24
12 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2024 року за № 12024100050002347,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт на комп'ютерну техніку, засоби зв'язку та зброю, вилучені в ході обшуку 17 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2024 року за № 12024100050002347, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
17 жовтня 2024 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку було вилучено наведене у клопотанні майно.
Прокурор просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику втрати, знищення, використання, перетворення зазначеного майна.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
Власники (володільці) майна у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). Аналогічним чином неприбуття народного депутата України без поважної причини або неповідомлення про причини своєї відсутності також не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 2 ст. 482-2 КПК України).
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов'язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Прокурор зазначив, що до Оболонського УП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернулась ОСОБА_4 , в якій повідомила, що невстановлені особи, використовуючи телеграм канал під назвою «Шкурник 18+», здійснили розповсюдження її фотознімків порнографічного характеру та інформації про неї з посиланням на її соціальні мережі, а за видалення вказаних фотознімків та інформації, останні вимагали, а за результатом отримали грошові кошти у сумі 1000 доларів США.
Під час допиту ОСОБА_4 зазначила, що у 2017 році виготовила низку фотографій інтимного характеру, які за певних обставин опинились у сторонніх осіб. 08.05.2024 знайомий повідомив їй, що переглядаючи телеграм канал під назвою «Шкурник 18+», він побачив її фото сексуального характеру. Враховуючи це, вона одразу написала повідомлення адміністратору вказаного телеграм каналу з вимогою про видалення вказаних фотознімків, на що адміністратор відповів, що за це необхідно заплатити 1000 доларів США шляхом перерахунку криптовалютного токену « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на вказану суму на зазначений ним електронний криптовалютний гаманець. ОСОБА_4 виконала зазначену вимогу.
Під час огляду копії згаданого каналу - каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » встановлено, що він містить велику кількість інформації про жінок, які надають послуги сексуального характеру у вигляді окремих постів, які містять посилання на інший канал з інформацією про конкретну жінку та посиланням на телеграм канал, в якому розміщено її фото та відеопродукція порнографічного характеру.
В ході оперативно-розшукових заходів здійснено аналіз встановлених криптогаманців та встановлено, що з нього здійснюється вивід активів до криптовалютної біржі «Binance», а саме до інших гаманців.
З метою встановлення інформації про власників вказаних гаманців на адресу вказаної біржі направлено відповідні запити, за результатом розгляду яких отримано відповідь, що гаманці зареєстровані на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В ході аналізу руху криптовалюти встановлено систематичне перерахування коштів на гаманець, зареєстрований за ОСОБА_7 .
В подальшому, в рамках кримінального провадження встановлено додатковий криптогаманець, який надається адміністраторами телеграм каналів «Шкурник» та «Шкурник 18+» для внесення активів з метою видалення інформації, у тому числі матеріалів порнографічного характеру жінок, зі стрічки вказаних каналів, а також задля внесення активів для розблокування доступу до відео та фото матеріалів порнографічного характеру.
У подальшому в ході здійснення оперативно-розшукових заходів було встановлено ІР-адресу особи, яка виконувала роль адміністратора каналу, та встановлено, що вона зареєстрована за ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .
Наведені обставини, за твердженням прокурора, свідчать про те, що вказана група осіб, яка складається з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, причетна до розповсюдження матеріалів порнографічного характеру за попередньою змовою групою осіб, з метою з особистого збагачення та отримання доходу, тобто до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов'язаних з розглядом клопотання, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілої, протоколом обшуку тощо.
У своїй сукупності наведені відомості та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
17 жовтня 2024 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено комп'ютерну техніку, засоби зв'язку та зброю.
Прокурор просив накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів. Постановою від 18 жовтня 2024 року зазначені у клопотанні речі було визнано речовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням прокурора, приміщення, у якому був проведений обшук, використовувалося згаданою групою осіб для адміністрування інтернет-ресурсів, за допомогою яких поширювався контент порнографічного характеру. Відповідно, на вилученій комп'ютерній техніці, засобах комунікації може міститися зазначений контент, також ці засоби могли використовуватися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зокрема адміністрування телеграм-каналів, комунікації між особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, документи можуть містити сліди його вчинення. Патрони є предметами, які вилучені законом з обігу, а тому їх вилучення передбачене незалежно від зв'язку з кримінальним провадженням згідно з приписами ч. 7 ст. 236 КПК України.
Таким чином, зазначене у клопотанні майно може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене в ході обшуку, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Враховуючи, що зазначене майно могло використовуватися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а також містити контент, обіг якого заборонений, слідчий суддя констатує наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 168, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Як вже зазначав слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований прокурором спосіб арешту майна шляхом зберігання шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном (його зберігання в органу досудового розслідування у визначеному законодавством порядку) релевантний потребам сторони обвинувачення у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом заборони користування та відчуження на майно, вилучене в ході обшуку 17 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
а) майно, вилучене з робочого місця ОСОБА_6 , а саме:
- ноутбук «Apple MacBook Air», с/н НОМЕР_1 із зарядним пристроєм;
- мобільний телефон «Coolpad 2041», с/н НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «Iphone 11», с/н НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон «Iphone 13 Pro», с/н НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон «Iphone 7», с/н НОМЕР_5 ;
- упаковки від сім карток з номерами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ;
- блокнот «Sigma» з чорновими записами.
b) майно, вилучене з робочого місця ОСОБА_9 , а саме:
- ноутбук «Asus», с/н M3NOLP03J615129 із зарядним пристроєм;
- ноутбук «Dream Machines», с/н НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон «Iphone A2631»;
- мобільний телефон «Iphone 11», IMEI НОМЕР_11 ;
- мобільний телефон «Realme», с/н НОМЕР_12 ;
- посвідчення НПУ Поліція охорони на ім'я ОСОБА_9
с) майно, вилучене з робочого місця ОСОБА_10 , а саме:
- мобільний телефон «Iphone 13 Pro Max», с/н НОМЕР_13 ;
- системний блок «Logic Power», з написом «N-040»;
d) майно, вилучене з робочого місця ОСОБА_11 , а саме:
- системний блок «Logic Power», з написом «N-051»;
- мобільний телефон «Iphone X», с/н НОМЕР_14 ;
е) майно, вилучене з робочого місця ОСОБА_8 , а саме:
- системний блок «Logic Power», з написом «N-064» системний блок «Logic Power», з написом « НОМЕР_15 »;
f) майно, вилучене з кімнати № 3, якою користується ОСОБА_8 , а саме:
- ноутбук «Alienware», с/н ST:CF4X8T3 із зарядним пристроєм;
- флеш накопичувачі «Data Traveler» та «Netac n188»;
- системний блок білого кольору;
- патрони калібру 5,56х45 мм у кількості 800 шт.;
- патрони калібру 7,62 у кількості 10 шт.;
- посвідчення про нагороду медаллю № НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_12 , № НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_13 , № НОМЕР_18 на ім'я ОСОБА_8 ;
- посвідчення № НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_14 ;
- вкладиші до посвідчень Управління поліції охорони №ФБК 17838, ФБК 17829, ФБК 2393;
- документи на 27 аркушах.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1