Справа № 756/14250/24
Провадження № 1-кс/756/2545/24
13 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
його захисників адвокатів ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2023 року за № 12023100050004361, за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
І. Суть клопотання
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчих слідчої групи, які проводять досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та/або до прокурорів групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, до слідчого судді, суду, за першою їх вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- не покидати без дозволу слідчого, прокурора чи суду межі м. Києва;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними (у разі наявності) у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі під час проведення слідчих чи процесуальних дій.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2023 року за № 12023100050004361, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку слідчого, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів, а також уточнив прохальну частину клопотання та просив додатково покласти на підозрюваного у випадку внесення застави обов'язок здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Також прокурор звернув увагу на повідомлення дружини ОСОБА_8 до Подільського УП ГУНП у м. Києві про насильницькі дії ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_8 , що підтверджує реальність ризику незаконного впливу на іншого підозрюваного.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та зазначила, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Адвокат послалася на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та звернула увагу, що вона ґрунтується виключно на показаннях іншого підозрюваного ОСОБА_8 , які є суперечливими та змінювалися протягом досудового розслідування. Також адвокат звернула увагу, що згідно з повідомленням дружини ОСОБА_8 до Подільського УП ГУНП у м. Києві останнього було примусово вивезено автомобілем, який в той час вже був вилучений в ході обшуку. Також захисник акцентувала увагу на неприпустимості тлумачення практики Європейського Суду з прав людини не на користь підозрюваного. Адвокат зазначила, що наведені прокурором ризики не підтверджені належним чином, підозрюваний не вчиняв жодних дій, спрямованих на протидію кримінальному провадженню. Також на утриманні ОСОБА_4 перебуває двоє малолітніх дітей та один повнолітній, а стан здоров'я підозрюваного, зокрема наявність у нього хвороби серця, на думку адвоката, виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Адвокат акцентував увагу, що підозрюваний не вчиняв жодних дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування, з'являвся на виклики, а обставини нібито впливу на іншого підозрюваного ОСОБА_8 були спровоковані стороною обвинувачення. Також захисник зазначив, що підозрюваний у теперішній час перебуває на лікуванні з приводу хвороби серця, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою перешкоджатиме належному обстеженню та лікуванню підозрюваного. На думку захисника, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, які свідчать про відсутність ризику його переховування. Адвокат звернув увагу, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає перехід певного майна у володіння винного, втім обставини, наведені у повідомленні про підозру, не містять таких відомостей, і особисто він не вчиняв жодних дій, спрямованих на реєстрацію та відчуження квартири.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та додав, що розмови з ОСОБА_8 , зафіксовані у протоколах НСРД та скріншотах листування, свідчать виключно про наданням ним порад правового характеру, а не про безпосередню участь у вчиненні кримінального правопорушення.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Згідно з повідомленням про підозру від 08 листопада 2024 року кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 за таких обставин.
На виконання доручення Київського міського голови актом № 44 від 17.03.2023 Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було передано 7 квартир під службове житло для вирішення житлових питань працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення Оболонській районній в місті Києві державній адміністрації. Серед вказаних квартир була наявна квартира АДРЕСА_3 , яку у подальшому надано робітникові КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» ОСОБА_9
10.04.2023 головою Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_10 видано ордер № 015093 на право зайняття вказаного службового жилого приміщення.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.12.2023, у невстановленої групи осіб, виник спільний злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння зазначеною квартирою, шляхом виготовлення підробленого офіційного документу, а саме свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_1 , виданого 29.11.2012 Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я підставної особи, з подальшою реєстрацією права власності та реалізацією квартири іншій особі.
З метою реалізації плану ОСОБА_4 запропонував своєму знайомому ОСОБА_8 , з яким перебував у товариських стосунках, оформити на нього право власності на квартиру за винагороду у розмірі 500 доларів США, на що той погодився.
У подальшому ОСОБА_8 прибув до приватного нотаріуса ОСОБА_11 , яка незаконно, без належної перевірки, зареєструвала за ОСОБА_8 право власності на згадану квартиру на підставі підробленого свідоцтва про право власності.
Надалі, 15.12.2023 приватний нотаріус ОСОБА_11 посвідчила договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким квартиру було продано ОСОБА_12 за 927 000 грн, хоча фактично грошові кошти не передавалися.
Внаслідок незаконного відчуження згаданої квартири територіальній громаді міста Києва було завдано матеріальну шкоду у сумі 927 000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 190 КК України.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та протоколом допиту начальника юрвідділу Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, який повідомив обставини надання квартири у службове користування та безпідставного вибуття її з власності територіальної громади, а також проникнення до неї невстановлених осіб;
- витягом з Державного реєстру речових прав, який підтверджує реєстрацію права власності на квартиру 01 грудня 2024 року за ОСОБА_8 та її продаж 15 грудня 2023 року, а також відповідним договором купівлі-продажу квартири від 15 грудня 2023 року;
- листом КП «Житло-Сервіс», який містить відомості про видачу свідоцтва про власності, хоча таке не видавалося. Зазначений лист був отриманий приватним нотаріусом зі скриньки, яка відрізнялася від офіційної одним символом;
- листом КП «Житло-Сервіс» від 09 січня 2024 року, згідно з яким таке свідоцтво не видавалося;
- протоколом огляду інтернет-ресурсів щодо ринкових цін на квартиру з аналогічними характеристиками;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та її помічника ОСОБА_13 , які повідомили обставини реєстрації права власності та протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з їх участю, в ході яких вони впізнали ОСОБА_8 та ОСОБА_12 як осіб, які особисто були присутні під час реєстрації прав на квартиру. Крім того, ОСОБА_11 повідомила, що відповідь з БТІ та Головного управління житлового забезпечення привезла особа на ім'я ОСОБА_14 , яку вона згодом впізнала як ОСОБА_4 ;
- скріншотами листування ОСОБА_8 з особою на ім'я ОСОБА_15 , а також ОСОБА_4 з приводу досудового розслідування, яке здійснюється за фактом незаконної реєстрації квартири;
- протоколами за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, в ході яких зафіксовано розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_4 з приводу досудового розслідування;
- протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_8 , у якому виявлено листування з приводу досудового розслідування, а також факт пересилання 02 травня 2024 року ОСОБА_4 ОСОБА_8 рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій щодо квартири;
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Наведені стороною захисту доводи про те, що повідомлення про підозру ґрунтується виключно на показаннях іншого підозрюваного ОСОБА_8 , спростовується наданими слідчим матеріалами, зокрема, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 листопада 2024 року та протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_8 від 09 листопада 2024 року, з яких вбачається, що ОСОБА_4 станом на травень 2024 року був обізнаний про неправомірність реєстрації права власності на квартиру, а також безпосередньо брав участь в організації цієї реєстрації у грудні 2024 року, зокрема, надавав приватному нотаріусу документи з метою її проведення.
У всякому разі оцінка цих обставин та доказів, якими вони підтверджується, має відбуватися на подальших стадіях кримінального провадження. Наразі слідчий суддя лише констатує, що у своїй сукупності ці докази є достатньо вагомими для обґрунтованого припущення про можливість вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, вчинення його за попередньою змовою групою осіб. Також, як вбачається з наданих стороною обвинувачення протоколів НСРД та скріншотів листування, ОСОБА_4 неодноразово обґоворював з ОСОБА_8 засоби протидії кримінальному провадженню, при цьому сам висловлювався про необхідність вжиття протизаконних заходів протидії кримінальному провадженню (повідомлення за 02 травня 2024 року у месенджері).
Наведені обставини у сукупності є вагомими доводами на користь висновку про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час оцінки ризику впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя враховує надані слідчим матеріали, зокрема, протоколи за результатами НСРД, на яких зафіксовані розмови щодо важливості показань свідків, зокрема, нотаріуса (розмова від 01 травня 2024 року, протокол від 06 травня 2024 року), а також узгодження спільних дій з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, як повідомив підозрюваний ОСОБА_8 під час допиту 09 листопада 2024 року, до нього з боку підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано тиск під час зустрічі 08 листопада 2024 року з метою з'ясування відомостей, якими, на його думку, може володіти орган досудового розслідування.
Наведені обставини обґрунтовано свідчать про наявність ризику того, що підозрюваний як самостійно, так й через інших осіб може впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних а також на експертів, які проводитимуть відповідні експертизи у випадку їх призначення, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань (висновків) чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність та реальний характер ризику переховування, впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та надані слідчим матеріали, які свідчать про обговорення підозрюваним дій, спрямованих на реалізацію цих ризиків, а також показання іншого підозрюваного, який повідомив про тиск на нього.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, сімейний стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо стану здоров'я підозрюваного, втім надані на їх підтвердження матеріали, зокрема медичні документи щодо лікування підозрюваного у травні 2024 року, не свідчать, що у теперішній час існують обставини, які б виключали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як вбачається з довідки КП «Київська міська клінічна лікарня № 8» № 061/08-5205 від 12 листопада 2024 року, ОСОБА_4 перебуває на лікуванні у зазначеному лікувальному закладі, за станом здоров'я може приймати участь у судових засіданнях, процесуальних діях.
Також слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків та малолітніх дітей на утриманні, втім наведені обставини не нівелюють встановлених ризиків, враховуючи їх інтенсивність.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Слідчий просив визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя враховує надані відомості про матеріальний стан підозрюваного, зокрема, наявність у нього доходу від здійснення підприємницької діяльності, наявність у власності транспортного засобу Tesla Model S. Також слідчий суддя враховує розмір шкоди, який завданий кримінальним правопорушенням, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , та яка складає 927 тис. грн.
Враховуючи наведені відомості про майновий стан ОСОБА_4 , а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 908400 грн не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірною для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно в залі суду.
Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 січня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
3. Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача за стандартом ІВАN: UA128201720355259002001012089.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
4. У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
5. Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1