"15" листопада 2024 р.
м. Київ
справа № 755/20076/24
провадження № 2-о/755/744/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 заінтересована особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 заінтересована особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 30 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Згідно п. 1, ч. 2, 5 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. У випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Статтею 242 Цивільного кодексу України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей.
Як убачається із змісту заяви, заявник ОСОБА_1 просить суд визнати недієздатним його малолітню дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити над дитиною опіку, визначивши опікуном малолітнього - заявника ОСОБА_1 .
З огляду на вищенаведені норми цивільного законодавства задля визнання особи недієздатною, особа має набути дієздатності, яка відповідно до закону набувається при досягненні дитиною повноліття.
Таким чином, звернення заявника із заявою про визнання недієздатною малолітньої дитини є безпідставним та передчасним, оскільки дитиною ще дієздатності не набуто.
Крім того, за згідно статті 242 ЦК України, заявник вже за законом має статус законного представника свого малолітнього сина, що встановлення додаткової опіки не передбачає.
Відповідно до частини першої статті 299 Цивільного процесуального кодексу України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Міністерством охорони здоров'я України від 26.05.1999 року, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: Призначеному опікуну або піклувальнику видається посвідчення установленого зразка (додаток 3).
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України)
Разом з тим, проаналізувавши зміст поданої заяви та долучені до заяви матеріали, судом встановлено відсутність доказів обґрунтованого звернення заявника до Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою щодо доцільності визнання дитини недієздатною особою та про доцільність призначення заявника опікуном над малолітнім сином.
Крім того, на виконання вищенаведених положень частини першої статті 299 ЦПК України, заявником не залучено до участі у розгляді справи в якості заінтересованої особи особу, щодо якої підлягає розгляду питання про визнання недієздатним, та Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
При цьому заявником у якості заінтересованої особи залучено до участі у розгляді справи Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію, однак зміст заяви не містить підстав залучення даного органу до участі у розгляді даної категорії справи, не зазначено, на які права, обов'язки та законні інтереси Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація впливає рішення суду, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено відсутність вжиття заявником всіх процесуальних заходів, що передують зверненню до суду із заявою про визнання особи недієздатним, - що є підставою для повернення заяви заявнику відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258-261, 296, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган