Номер провадження 6/754/736/24
Справа № 754/7499/23
Іменем України
11 листопада 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
при секретарі - Кочерги І.Ю.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Філатової О.С.
відповідача (заявника) - ОСОБА_3
представника відповідача (заявника) - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року у справі № 754/7499/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, -
В провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною.
25.10.2024 від представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Лободи І.В. на адресу Деснянського районного суду міста Києва надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 435 ЦПК України. Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.05.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визначено ОСОБА_1 - способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком побачень: - перша ( І) та третя (ІІІ) субота і неділя місяця - з 10:00 год. ранку суботи до 18:00 год. вечора неділі;- спілкування з дитиною, за її бажанням, особисто будь-якими засобами зв'язку;- Новий рік, Пасха, Різдво за домовленістю батьків;- 14 днів для спільного відпочинку, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини та врахувавши бажання дитини. Зобов'язано ОСОБА_6 , повідомляти батька - ОСОБА_1 про зміну фактичного місця проживання дитини - ОСОБА_5 та його місця навчання у дошкільному/шкільному навчальному закладі. Вирішено питання судових витрат. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист. 19.09.2024 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Проте, наразі обставини справи суттєво змінилися, за яких вказане судове рішення суду не може виконуватися відповідачкою з поважних причин. Так, 21.07.2024 ОСОБА_1 вчинено правопорушення - протиправні дії по відношенню до колишньої дружини та сина, неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 стосовно сина ОСОБА_5 , під час перебування останнього у батька за рішенням суду. 21.07.2024 ДОП ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 , відповідно до якого останній в стані алкогольного сп'яніння образив нецензурною лайкою та словесно погрожував колишній дружині ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю. Складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 178 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Свідками вказаних подій був малолітній син. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.09.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. На даний час постанова суду оскаржена. На підставі викладеного представник відповідачки просить відстрочити виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28.05.2024 у справі № 754/7499/23 на строк один рік з дня ухвалення такого рішення, а саме до 28.05.2025.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - адвокат Лобода І.В. подану заяву підтримали, просили задовольнити з викладених підстав.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Філатова О.С. проти задоволення вказаної заяви заперечували. Пояснили, що положення ст. 435 ЦПК України не містить такої підстави, як наведено у заяві про відстрочення виконання рішення суду. ОСОБА_3 в свою чергу ухиляється від виконання рішення суду, що і зумовило останню звернутися до суду із заявою в порядку ст. 435 ЦПК України. Разом з тим, задоволення вказаної заяви є обмеженням прав батька у вихованні та спілкуванні із дитиною та фактично суперечить рішенню суду.
Представник Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання щодо розгляду заяви в порядку ст. 435 ЦПК України не з'явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку залишити заяву без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно положення ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зміст статті 33 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».
В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року роз'яснено, що заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.05.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною - задоволені частково.
Визначено ОСОБА_1 - способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком побачень: - перша ( І) та третя (ІІІ) субота і неділя місяця - з 10:00 год. ранку суботи до 18:00 год. вечора неділі; - спілкування з дитиною, за її бажанням, особисто будь-якими засобами зв'язку; - Новий рік, Пасха, Різдво за домовленістю батьків; - 14 днів для спільного відпочинку, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини та врахувавши бажання дитини. Зобов'язано ОСОБА_3 , повідомляти батька - ОСОБА_1 про зміну фактичного місця проживання дитини - ОСОБА_5 та його місця навчання у дошкільному/шкільному навчальному закладі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням від 22.07.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. В іншій частині заяви - відмовлено.
Вказані рішення суду сторонами оскаржено не було, у зв'язку із чим 13.08.2024 Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.
19.09.2024 державним виконавцем Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (М. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 13.08.2024 № 754/7499/23.
07.10.2024 державним виконавцем направлено ОСОБА_3 вимогу виконавця на підставі якої, останній вимагає від останньої виконання рішення суду.
Відповідно до письмових матеріалів справи, 24.09.2024 Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Вказана постанова суду оскаржена та перебуває на розгляді в Київському апеляційному суді.
Заявник, звертаючись із заявою в порядку ст. 435 ЦПК України посилається на постанову Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24.09.2024, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як підставу для відстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік.
Виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви, який закінчується виконанням рішення суду.
Метою цивільного судочинства є виконання законного і обґрунтованого рішення суду.
Надавши оцінку наведеним заявником обставинам для відстрочення виконання рішення, на які вона посилається, суд приходить до висновку, що вказані обставини не можуть бути розцінені судом як підстави для відстрочення виконання рішення суду.
При цьому, не виконання рішення суду у визначені законом строки без відповідних правових підстав, передбачених законом (зокрема, статтею 435 ЦПК України) призведе до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.
Суд звертає увагу, що відстрочення виконання рішення строком на 1 рік, фактично позбавить позивача ОСОБА_1 його права на спілкування та участь у вихованні сина ОСОБА_5 , що буде суперечити рішенню суду, яке було ухвалено на захист порушених прав батька дитини.
Виходячи з викладеного вище, зважаючи на те, що заявником не наведено обставин, що мають особливий характер (у розумінні 435 ЦПК України), які ускладнюють або виключають виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року у справі № 754/7499/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст рішення суду складено - 15.11.2024.
Суддя В.О. Сенюта