ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23072/23
провадження № 1-кп/753/1033/24
"12" листопада 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
у судовому засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023105020002583 від 13.11.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у лікаря нарколога,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 15 грудня 2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023105020002583 від 13.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Наразі вказане кримінальне провадження перебуває на стадії доповнень.
12 листопада 2024 року під час судового засідання захисником ОСОБА_4 заявлено відвід прокурору ОСОБА_3 .
Обґрунтування заяви про відвід
Заявлений відвід захисник мотивувавала тим, що прокурор та вся група прокурорів із самого початку досудового розслідування діяла упереджено стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Ці доводи аргументувала тим, що група прокурорів у цьому кримінальному провадженні, включно з прокурором ОСОБА_3 , при здійсненні процесуального керівництва не бажала встановлювати ті обставини, які мають значення для кримінального провадження, нехтувала правами ОСОБА_5 , жодним чином не реагувала на порушення закону, що допущені з боку працівників поліції під час досудового розслідування. Захисник зазначає, що прокурор ОСОБА_3 не надав жодної оцінки показанням ОСОБА_5 під час слідства про факт вчинення співробітниками поліції дій, направлених на фальшування доказів, які у подальшому були використанні органом досудового розслідування. При цьому аналогічні доводи були озвучені обвинуваченим і під час судового розгляду в суді, відтак прокурор отримавши зазначену інформацію з приводу неправомірних дій працівниками правоохоронного органу був зобов'язаний провести всебічну та об'єктивну перевірку, втім цього не зробив. Все це дає підстави для висновку для захисника ОСОБА_6 про те, що група прокурорів у цьому кримінальному провадженні не провела законної перевірки з приводу вказаних обставин, тобто грубо порушила вимоги законодавства.
З огляду на зазначене, захисник вважає, що прокурор ОСОБА_3 підлягає відводу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали заявлений відвід.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви про відвід. Вважає, що такий є безпідставним та вказував, що зазначені факти були відомі захиснику ще раніше, тобто на початковій стадії судового провадження, проте жодних відводів стороні обвинувачення не заявлялось. Також звертав увагу, що захисник не позбавлена можливості самостійно звернути до ТУ ДБР у м. Києві щодо можливих незаконних дій з боку працівників поліціїї стосовно ОСОБА_5 . У зв'язку із викладеним, просив залишити заявлений відвід без задоволення.
Мотиви та висновки суду
Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України. Так, серед іншого, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Частинами 4, 5 ст. 80 КПК України унормовано, що заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 81 КПК України відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Прокурор у кримінальному провадженні відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України він зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання ним своїх конституційних функцій, передбачених ст. 131-1 Конституції України, та виконання повноважень на досудовому розслідуванні, під час судового провадження (ст. 36 КПК України), для здійснення завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України, забезпечення законності згідно зі ст. 9 КПК України.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини в кожному конкретному випадку.
Перш за все суд звертає увагу, що станом на дату розгляду заяви захисника, вказана справа перебуває на завершальній його стадії судового провадження.
При цьому адвокат ОСОБА_6 як захисник вступила у справу в січні цього року, тобто більш ніж дев'ять місяців по тому, проте жодних відводів (у тому числі прокурору ОСОБА_7 , які здійснював процесуальне керівництво) не ініціювала.
Отже, ті обставини, якими захисник мотивує відвід прокурору, були відомі їй задовго до заявлення відводу, що свідчить про недотримання вимог ч. 4 ст. 80 КПК України в цій частині.
Далі суд звертає увагу, що до встановлення наявності/відсутності упередженості прокурора необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на його безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям прокурора під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у його поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.
У той самий час суд констатує, що обставини, якими захисник ОСОБА_6 обґрунтовує підстави для відводу прокурора, не пов'язані із виявом упередженості та не викликають сумнівів у його безсторонності.
Те, що сторона захисту через суб'єктивні міркування сумнівається у об'єктивності та неупередженості прокурора ОСОБА_3 , не свідчить, що прокурор дійсно є необ'єктивним та упередженим. Наявність таких сумнівів без конкретних обставин, які б вказували на упередженість, не тягне за собою усунення прокурора від участі у розгляді кримінального провадження.
Таким чином, під час розгляду заяви про відвід суд не встановив обставин, які б викликали сумніви у неупередженості прокурора ОСОБА_3 , тому заява захисника про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 77 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_3 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1