Справа № 752/8760/24
Провадження №: 3/752/4090/24
07.11.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - АДРЕСА_1
за участі ОСОБА_1 , захисника Ткача А.І., свідка ОСОБА_2 ,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 863466 від 10.04.2024, що складений з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (надалі по тексту - протокол), за змістом якого 10.04.2022 року о 22:09 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Києві по вул. В. Касіяна з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, не чітка мова) та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано лазерний компакт диск з записами нагрудних камер співробітників патрульної поліції, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1877621 від 10.04.2024 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (поліс страхування не чинний), відомості про особу ОСОБА_1 та транспортного засобу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР).
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надав усні пояснення, за змістом яких 10.04.2024 він з командою (прим. - футбольної) був у закладі громадського харчування "Брюге" у Голосіївському районі м. Києва, їв та випивав. До них під'їхав та посидів з ними його знайомий ОСОБА_3 , який не пив та у той вечір возив їх компанію на його автомобілі. Коли розрахувалися у закладі, ОСОБА_4 мав розвезти по домівках його ( ОСОБА_1 ) та ще двох хлопців з команди. Він ( ОСОБА_1 ) же вже був сильно на підпитку, в автомобілі сидів ззаду на пасажирському сидінні, всього їх було четверо хлопців. Коли від'їхали від закладу приблизно 500 м, ОСОБА_4 сказав, що бачить поряд поліцейський автомобіль, зупинив автіку, запаркувався, сказав, що не має посвідчення водій та йде звідси. Коли до його автомобіля під'їхали патрульні машини, він ( ОСОБА_5 ) вийшов, адже поліцейські стали цікавитися власником автомобіля. Говорив з поліцейськими на відстороненні теми, дав документи для перевірки, по ньому було зрозуміло, що він нетверезий. Через певний час поліцейські, оскільки вони подумали, що саме він керував автомобілем, запитали, чи не хоче він пройти тест на алкоголь, на що він відмовився, адже не управляв автомобілем, що і пояснив поліцейським.
На уточнюючі запитання суду (судді) ОСОБА_1 пояснив, що на місце приїхала його дівчина, яка потім сіла за кермо, доїхала до автозаправної станції неподалік, де забрала і ОСОБА_6 , який їх там чекав і пояснив, що не має посвідчення водія, тому і кинув машину та втік, бо боявся покарання.
Подробиці пам'ятає погано.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач А.Г. заявив клопотання про закриття провадження у справі, послався на те, що його підзахисний не керував автомобілем у той вечір, що доводиться відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції і докази протилежного відсутні, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП.
За клопотанням захисника, яке було підтримане ОСОБА_1 , у судовому засіданні заслухано пояснення свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 10.04.2024 він був у компанії свого товариша ОСОБА_4 , приїхав до нього та його команди у ресторан "Брюге", посидів з ними, хлопці випивали, а він ні - бо приїхав, щоб завезти ОСОБА_4 додому. Після ресторану вчотирьох сіли в автомобіль ОСОБА_4 , він ( ОСОБА_7 ) був за кермом, поїхали додому. Коли побачив позаду них поліцейський автомобіль, вирішив зупинитися на узбіччі. Коли побачив, що поліція повертає за ними, покинув автомобіль і пішов на заправку. Потім подруга ОСОБА_8 всіх розвезла, у тому числі його.
На уточнюючі запитання суду (судді) пояснив свій вчинок (покинув автомобіль і пішов на заправку) тим, що не має посвідчення водія, машина не його і він не хотів проблем у зв'язку з воєнним станом.
Клопотання захисника про виклик для допиту дівчини ОСОБА_1 було відхилено з мотивів того, що вона не була безпосередньою очевидицею подій та з підстав того, що досліджені докази є достатніми для розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідка, заперечення захисника, уважно дослідивши наявні у справі докази, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудної камер співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідно за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17 працівник поліції має належним чином задокументувати та довести належними і допустимими доказами факт порушення водієм Правил дорожнього руху, яке пред'являлось водію перед прийняттям свого рішення.
У постанові Верховного Суду від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а зазначено, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України наказом № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
У п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 2 розділу ІІ Інструкція № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І цієї Інструкції).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , не визнав свою винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надав послідовні та логічні пояснення щодо подій, які мали місце у нічний час доби 10.04.2024, за наслідками яких відносно нього було складено протокол від 10.04.2024, що не спростовані під час розгляду справи та відносно яких судом (суддею) не віднайдено обґрунтованих сумнівів у їх достовірності, адже досліджені в судовому засіданні на робочому комп'ютері в залі судового засідання відеозаписи не містять будь-якого моменту руху автомобіля Volkswagen та непрямих доказів того, що ОСОБА_1 виконував активні усвідомлені дії, спрямовані на переміщення у просторі цього авто.
Крім того, досліджені в судовому засіданні на робочому комп'ютері в залі судового засідання відеозаписи дозволяють вести мову про те, що ОСОБА_1 дійсно мав ознаки алкогольного сп'яніння (нечітка мова, хитка хода, крім того, його нудило) та особисто пояснював поліцейським, що він дійсно вживав алкоголь, є нетверезим, але не був за кермом та зазначав, що їхав його друг, а з машини він вийшов з місця заднього пасажира.
Розглядаючи зазначену справи про адміністративне правопорушення суд (суддя) зазначає, що на відеозаписах патрульні поліцейські стверджували і доводили ОСОБА_1 , що мають відеозапис, де видно, що саме він вийшов з місця водія та став ходити поряд з автомобілем Volkswagen Jetta, а тому і пропонують йому пройти огляд на стан сп'яніння.
У той же час, дослідивши всі відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд (суддя) не встановив наявності фрагментів, де було б зафіксовані такі твердження. Всі відеозаписи з трьох різних нагрудних розпочинаються з того, як патрульний автомобіль наближається до авто Volkswagen Jetta, поряд з яким перебуває декілька осіб чоловічої статі. Далі видно, що в авто перебуває один пасажир на передньому пасажирському сидінні.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять належних і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Volkswagen Jetta і що його було саме зупинено під час керування. На переглянутих відеозаписах момент руху цього автомобіля відсутній, тоді як пояснення ОСОБА_5 ,, які він надав у судовому засіданні, позитивно узгоджуються з фактами й обставинами, зафіксованими на відеозаписах.
Так само, пояснення свідка ОСОБА_2 узгоджуються з поясненнями ОСОБА_5 та відеозаписами.
При цьому суд (суддя) зважає на те, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах.
Інші вихідні дані, які дозволяють достовірно установити факт того, що ОСОБА_1 переміщався за кермом авто по вул. В. Касіяна або по просп. Академіка Глушкова у м. Києві 10.04.2024 близько 22-ї години або ж поряд з місцем, де відбулося спілкування співробітників поліції з ним, суду (судді) не представлені.
З огляду на описане вище, вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, висловлена ОСОБА_1 патрульним поліцейським 10.04.2024, проходження відповідного огляду, видається безпідставною, так само як і дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього через відсутність події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, керуючись ст. 9, 23 ст. 130, 247, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко