Справа № 752/14814/24
Провадження №: 1-кп/752/2010/24
15 листопада 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010001804 від 05 червня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Вугледар Донецької області, має середню освіту, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , поживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (хостел), судимого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеженн волі на строк 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
встановив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
05 червня 2024 року, близько 11:22 ОСОБА_3 з метою відкритого викрадення чужого майна прибув до відділення поштового зв'язку № 41 м. Київ Південного поштамту Київська міська дирекція УДППЗ « Укрпошта », що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Горіхуватський шлях, 11.
Перебуваючи у приміщенні відділення поштового зв'язку, після здійснення огляду переданих йому працівником поштового зв'язку двох неоплачених відеокарт, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, схопив дві відеокарти, а саме відеокарту Palit GeForce RTX 4080 SUPER, 16GB GDDR6X (256bit), серійний номер В3240105382, вартістю 48 669 грн, та відеокарту ASUS GeForce TUF-RTX 4070 TIS-016G-GAMING, серійний номер S3YVCM03J360YJ4 , вартістю 43 509 грн, загальною вартістю 92 187 грн, що належать ТОВ «РОЗЕТКА.УА» та повну матеріальну відповідальність за які несе УДППЗ «Укрпошта», та незважаючи на вимоги повернути дане майно і переслідування, вибіг із приміщення поштового відділення, намагаючись зникнути з місця події. Виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 був затриманий праівниками поліції.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, а саме закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України передбачено кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно ст. 15 КК України замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який уподальшому продовжено.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказала на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років та на пісдьаві ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді позбавлення олі на строк 7 років 6 місяців. Вважала, що цивільний позов представника потерпілго підлягає частковму задоволенню.
Представник потерпілого вважала доведеною винуватість овбиунваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Погодилась з прокурором з приводу покарання. Просила задовольнити цивільний позов у кримінальному провадженні.
Захисник вказав на недовденість винуватості обвиунуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Зазначив, що умислу на відкрите викралення чужого майна обвинувачений не мав. У діях обвинуваченого наявні ознаки шахрайства. Затримання обвинуваченого було здійснено без участі захисника, тому докази отримані під час цієї слідчої дії, а також похідні від них докази є недопустимими. Майно, яким намагався заволодіти обвинувачений, не належить УДППЗ «Укрпошта», вказане мано було повернуто, на думку захисника юридична особане має права на відшкодування моральної шкоди, а тому підстави для задоволення цивільного позову відсутні. Кваліфікуюча ознака - вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану обвинуваченому в провину ставиться безпідставно, оскільки чужим майном останній намагався заволодіти без використання умов воєнного стану. Просив визнати обвинуваченого невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдати його у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Обвинувачений підтримав захисника. Вказав, що намагався вчинити шахрайство, у чому розкаюється. Просив сувого не карати. Зобов'язався не вчиняти правопорушень у майбутньому.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 05 червня 2024 року ОСОБА_7 звернувся з заявою про те, що 05 червня 2024 року близько 11:22 за адресою: АДРЕСА_3 невідомий чоловік відкрито заволодів посилкою.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 05 червня 2024 року слідчим на місці події у відділенні поштового зв'язку УДППЗ « Укрпошта » за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено аркуш паперу, на якому зображена копія паспорта на ім'я « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » з фотографією, схожою на обвинуваченого.
Відповідно до протоколу затримання від 05 червня 2024 року під час затримання у обвинуваченого було виявлено дві коробки з відеокартами та видаткові накладні з гарантійними талонами на них.
Відповідно до копії видаткової накладної № 1364319 від 31 травня 2024 року вартість відеокарти ASUS GeForce TUF-RTX 4070 TIS-016G-GAMING, серійний номер S3YVCM03J360YJ4 , складає 43 509 грн, доставка 70 грн, а всього 43 579 грн.
Відповідно до копії видаткової накладної № 1364312 від 30 травня 2024 року вартість відеокарти Palit GeForce RTX 4080 SUPER, 16GB GDDR6X (256bit), серійний номер В3240105382, складає 48 669 грн, доставка 70 грн, а всього 48 739 грн.
Відповідно до протоколу огляду від 05 червня 2024 року слідчим оглянуто вилучені у обвинуваченого відео карти, встановлено їх серійні номери, а також встановлено що вони не пошкоджені й цілісність пакування їх збережена.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що працював старшим уповноваженим Управління карного розшуку у м. Києві. В день вчинення правопорушення перебував на чергуванні. Під час патрулювання з колегами, побачив обвинуваченого, який біг з двома коробками, а йому вслід з поштового відділення кричав чоловік, щоб той зупинився. Побачивши це, було прийнято рішення затримати обвинуваченого. Після затримання встановлено, що обвинувачений намагався викрасти з поштового відділення Укрпошти два пакунки з відеокартами до комп'ютера.
Допитаний в судовому зсіданні ОСОБА_7 повідомив, що працює начальником сектору економічної безпеки центрального регіону АТ «Укрпошта». 05 червня 2024 року з метою здійснення перевірки роботи поштового відділення знаходився у відділенні поштового зв'язку № 41, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . У той час у відділенні не було електропостачання. Обвинуваченого не бачив, проте чув розмову між останнім та керівником відділення з приводу отриманням поштових відправлень. Потім почув крик керівника відділення про викрадення поштових відправлень. Вибіг на вулицю, побачив обвинуваченого, котрий тікав з двома пакунками. Почав кричати перехожим, щоб затримали злодія. Обвинуваченого затримали хлопці, котрі в той час були на вулиці. Після цього було викликано працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що працює керівником відділення поштового зв'язку № 41 м. Київ Південного поштамту Київська міська дирекція УДППЗ « Укрпошта ». 05 червн 2024 року у відділенні не було електропостачання. Того дня до відділення прийшов обвинувачений. Сказав, що хоче отриманням поштові відправлення. Надав копію паспорта. Сказав, що за отримання розрахується картою, почекає коли відновлять електропостачання. Попросив оглянути посилки. Вона дала їх йому. Обвинувачений оглядав посилки близько 20 хвилин. Потім вона побачила, як обвинувачений схопив посилки та вибіг з ними з приміщення поштового відділення. Вона почала кричати йому вслід та кликати на допомогу. У чей час у відділенні з метою перевірки був ОСОБА_7 , який вибіг за обвинуваченим та допоміг його затримати. Повідомила, що обвинувачений намагався заволодіти двома посилками, вартістю близько 40 000 грн кожна. Коли він оглядав посилки, то стояв на відстані близько метра від неї, а потім раптово побіг.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що у березні 2024 року приїхав до Києва з Донецької області, проживав у хостелі, потрібні були кошти. З метою заробітку через мережу Інтернет домовився з невстановленою особою про незаконне заволодіння чужим майном, а саме полилками на відділенні УДППЗ « Укрпошта ». З цією метою отримав від невстановленої особи копію паспорта та номер телефону на чиє ім'я у відділення УДППЗ «Укрпошта» надійшли посилки. 05 червня 2024 року прийшовши до відділення УДППЗ «Укрпошта» за адресою: м. Київ, вул. Горіхуватський шлях, 11, показав працівнику відділення копію підробленого паспорту, назвав номер телефону особи, на чиє ім'я надійшли посилки, та попросив оглянути їх пред здійсненням оплати. Працівник відділення надала йому посилку з двома відеокартами до комп'ютера та він почав їх оглядати. Коли працівник відвернулася, він, тримаючи у руках вказані відеокарти, з метою незаконного заволодіння ними шахрайським шляхом, вийшов з відділення УДППЗ «Укрпошта» та намагався зникнути з місця події однак, був затриманий перехожими на вулиці. Вважав, що діяв непомітно, криків зупинитись не чув, оскільки у вухах були навушники.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, а саме закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Досліджені в судовому засіданні докази є належними, допустимими та у своїй сукупноті достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні закінченого замаху на грібіж.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений вчинив шахрайство є безпідставними.
В даному випадку, обман з боку обвинуваченого був способом отримання доступу до майна, оскільки, представившись іншою особою, він лише отримав можливість оглянути посилку, при цьому сам замах на вилучення майна з приміщення відділення вчинив відкрито, у присутності працівника відділення, котра усвідомлювала факт викрадення. Одночасно і обвинувачений усвідомлював, що його дії будуть помічені.
З матеріалів справи вбачається, що під час затримання слідчий роз'яснював обвинуваченому підстави проведення такої слідчої та його права, в тому числі і право мати захисника. З клопотанням про залучення захисника обвинувачений під час затримання не звертався. Факт вилучення у обвинуваченого під час затримання майна, а саме двох відеокарт, якими останній намагався незаконно заволодіти, обвинувачений в судовому засіданні не заперечував. При цьому в основу вироку в якості доказу суд кладе лише ті пояснення, які обвинувачений надав безпосередньо в судовому засіданні. За таких обставин, підстав вважати дані протоколу затримання та отримані під час цієї слідчої дії докази недопустими у суду немає.
Враховуючи, що замах на грабіж обвинувачений вчинив під час дії на всій території України воєнного стану, дії останнього підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 186 КК України. Вказана позиція узгоджується з висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2024 року.
5.Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За результатми судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою суд не вбачає.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Посилання на навність обтяжуючих покарання обставин в обвинувальному акті відсутні.
7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого діяння, яке згідно зі ст. 12 КК України є замахом на тяжкий злочин, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, дані про особу обвинуваченого, котрий на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, раніше судимий за вчинення шахрайства.
Враховуючи вказані обставини, а також вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Представником потерілого АТ «Укрпошта» в межах кримінального провадження пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого, в якому представник просив стягнути на користь АТ «Укрпошта» 92 318 грн в якості відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди, що полягала у витратах на покриття збитків власника товару, який обвинувачений намагався викрасти. Також представник просив стягнути з обвинуваченого 30 000 грн в якості відшкодування шкоди, завданої діловій репутації АТ «Укрпошта».
Вивчивши доводи, зазначені у позовній заяві, заслухавши пояснення учасників, суд керується наступним.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під діловою репутацією юридичної особини, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, якові здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Судом встановлено, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілим АТ «Укрпошта» понесено обгрунтовані витрати в сумі 92 318 грн, що підтверджується відповідними документами, а тому вони підлягають стягнення з обвинуваченого в якості майнової шкоди.
Крім того, діями обвинуваченого потерпілому АТ «Укрпошта» заподіяно моральну шкоду у виді приниження його ділової репутації у зв'язку з поширенням в суспільстві інформації про подію правопорушення та можливістю подальшої недовіри клієнтів до АТ «Укрпошта» як надійного надавача послуг.
З рахуванням обставин кримінального правопорушення, заявлений передставником потерпілого розмір моральної шкоди на суму 30 000 грн, є пропорційним вчиненому, відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого слід залишити у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 100, 124, 128, 129, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченими обчислювати з 15 листопада 2024 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання період його попереднього ув'язнення з 05 червня 2024 року по 14 листопада 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов представника потерпілого задовольнити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого АТ «Укрпошта» 92 318 грн в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиної приниженням лідової репутації потерпілого.
Речові докази: вилучені під час затримання обвинуваченого та передані на зберігання представнику потерілого дві відеокарти, залишити у потерілого.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1