Справа № 709/1781/24
14 листопада 2024 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності
№ 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ст. 173, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 145662, ВАД № 145664, ВАД № 145682), які постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2024 року були об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 вересня
2024 року серії ВАД № 145664 ОСОБА_1 26 вересня 2024 року близько 16:00 год., за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки, а саме: погрожував фізичною розправою та виражався нецензурними словами, внаслідок чого могло бути завдано шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Він же, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2024 року серії ВАД № 145662 24 вересня 2024 року близько 18:00 год, за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: погрожував фізичною розправою та виражався нецензурними словами в бік ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Він же, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 жовтня 2024 року серії ВАД № 145682 09 жовтня 2024 року близько 19:00 год., за місцем проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 , а саме: виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направив, причини неявки суду не відомі.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада
2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Водночас ЄСПЛ зазначає у п. 35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу без участі останнього.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 173-2 КУпАП, яке мало місце 09 жовтня 2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 09 жовтня 2024 року серії ВАД № 145682, протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від
09 жовтня 2024 року, письмових поясненнях ОСОБА_3 від 09 жовтня 2024 року, формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновому заборонному припису, копії постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив повторно насильство в сім'ї, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП,- у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 173-2 КУпАП, яке мало місце 26 вересня 2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 6, 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення від 26 вересня 2024 року серії ВАД № 145664 містяться неодноразові виправлення у відомостях щодо потерпілої особи.
Крім цього, суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП являється особа, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тобто, у підтвердження кваліфікації правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суду необхідно надати докази (постанову суду) вчинення протягом року особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Розділом ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція) передбачено порядок засвідчення копії судових рішень.
Так, відповідно до п.п. 6, 9 Розділу ХІ Інструкції передбачено, що копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом:
виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»;
роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.
Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою «Згідно з оригіналом».
Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження).
У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка «Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду».
У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка «Виготовлено з ЄДРСР».
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії.
Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа «Підпис».
Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.
Так, у підтвердження вини ОСОБА_1 суду було надано копію постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року, яка є знеособленою, а тому суд позбавлений можливості пересвідчитися, що вказаною постановою суду саме ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, суду було надано копію постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Проте, суд звертає увагу, що дана постанова від 24 вересня 2024 року, в силу вимог ст. 291 КУпАП, на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення за ч. 2
ст. 173-2 КУпАП (26 вересня 2024 року) не набрала законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яке мало місце 26 вересня 2024 року, а тому провадження відносно
ОСОБА_1 в цій частині підлягає закриттю у відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд зазначає наступне.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Тобто, однією з обов'язкових ознак правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, являється вчинення правопорушення у громадському місці.
Проте, як вбачається із матеріалів справи подія мала місце у будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , яке не являється громадським місцем.
Таким чином, працівниками поліції не вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 в цій частині підлягає закриттю у відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, згідно ст.ст. 34 - 35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) гривень.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 173-2, 221, 280, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , в частині діяння, яке мало місце 09 жовтня 2024 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в частині діяння, яке мало місце 26 вересня 2024 року та за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постановине пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя О.Г. Романова