Справа № 709/1335/24
провадження № 1-кп/709/107/24
13 листопада 2024 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чорнобай кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2024 року за
№ 12024250370000921 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вознесенське Золотоніського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, одруженого, не працюючого, на утриманні маючого одну малолітню дитину, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12024250370000921 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність.
Потерпілий не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Обвинувачений клопотання підтримав та просив закрити кримінальне провадження.
Судом роз'яснено обвинуваченому, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Між тим він підтримав клопотання та зазначив, що вину свою визнає повністю і бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Вислухавши учасників процесу, суд дійшов до наступних висновків.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ (надаліЗакон №3886-ІХ), який набрав чинності з 09.08.2024, серед іншого викладено у новій редакції статтю 51 КУпАП, частинами 1 та 2 якої визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 та 2 неоподатковуваних мінімумів (НМ) доходів громадян відповідно.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 01 січня 2024 установлено у розмірі 3028 гривні, а тому розмір податкової соціальної пільги на 2024 рік складав 1514,00 грн..
При розмежуванні дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, як адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП, та кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України, визначальним є вартість викраденого майна.
Тобто, для цілей кваліфікації дій особи за складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, вказана норма закону, який передбачає кримінальну відповідальність, застосовується у кореспонденції зі ст.51 КУпАП, якою визначені межі вартості дрібного викрадення чужого майна.
Стаття 51 КУпАП, у редакції Закону №3886-ІХ, передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує 2 НМДГ, що із урахуванням встановленого з 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, становить 3028,00 грн. (3028 грн. х 50% х 2).
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Таким чином, у результаті набрання чинності Законом №3886-ІХ відбулася втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зокрема передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в межах вартості викраденого майна від 0,2 до 2 НМДГ (розміру податкової соціальної пільги).
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною другою статті 4 КК України визначено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, крім випадків, коли пізніше прийнятий закон поліпшує становище особи (зворотня дія закону про кримінальну відповідальність).
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи викладене, слід вважати, що Закон №3886-ІХ має ретроспективну дію в часі щодо осіб, які вчинили діяння, передбачені, зокрема ч.4 ст.185 КК України, або обвинувачуються у вчиненні таких правопорушень до набрання чинності цим законом (09.08.2024), у разі якщо вартість викраденого більше 0,2 та не перевищує 2 НМДГ (розміру податкової соціальної пільги), установленого станом на 01 січня року, в якому діяння вчинене, оскільки унаслідок застосування його положень поліпшується становище особи, що притягується до кримінальної відповідальності.
Згідно з висунутим обвинуваченням, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 06.05.2024 таємного викрадення чужого майна загальною вартістю 1484,00 грн., вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Вартість викраденого майна станом на дату вчинення не перевищує 2 НМДГ (3028,00 грн.) із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік».
Згідно з п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі п.1-2 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Згідно з абз.5 ч.7 ст.284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, частиною третьою якої передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Під час розгляду справи суд враховує правову позицію викладену у постанові ОП ККС ВС від 7 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21, згідно якої питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи викладене і той факт, що даній справі підлягають застосуванню положення ч.1 ст.5 КК України, як підставу для поширення дії Закону №3886-ІХ відносно обвинуваченого (зворотної дії закону про кримінальну відповідальність в часі), оскільки ним поліпшується становище особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття цього кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів, у відповідності до ст. 124 КПК України, слід віднести за рахунок держави.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Керуючись ст. ст. 284, 370, 372, 392 КПК України, суд -
Кримінальне провадження № 12024250370000921 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- акамуяторний дриль-шуруповерт марки "DWT ABS" -12 E 12 V, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у користуванні потерпілого;
- DVD-R диск з записами відеофайлів - залишити при матеріаліах кримінального провадження № 12024250370000921.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Копію ухвали, після набрання нею законної сили, направити до Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області для вирішення питання щодо наявності/відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1