15 листопада 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2815-б/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про неплатоспроможність
05.11.2024 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість в сумі 2152103,61 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Вікнянську Т.В.
Ухвалою від 07.11.2024 заяву залишено без руху. Заявнику надано строк протягом 2 днів на усунення недоліків вказаних в ухвалі.
14.11.2024 до суду від заявника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Розглянувши клопотання боржника про долучення документів, суд дійшов висновку, що недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником усунуті не в повному обсязі, а саме не надано: належним чином засвідчених копій документів доданих до заяви; проекту плану реструктуризації боргів боржника у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, натомість лише надано письмові пояснення, які в свою чергу дублюють план, що додано до заяви про неплатоспроможність.
Що стосується пояснень заявника стосовно того, що на даний час нереально спрогнозувати які суми будуть отримані від продажу наявної нерухомості, а тому точно вказати “яка сума вимог кредиторів підлягає прощенню (списанню), а яка підлягає погашенню у разі виконання плану реструктуризації боргів» на даному етапі неможливо та протягом 3 місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження і введення процедури реструктуризації боргів буде проведена оцінка майна та уточнено план реструктризації, який передасться для схвалення кредиторам та суду для затвердження, такі пояснення відхиляються судом, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною четвертою статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021 року.
Суд звертає увагу заявника, що Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
Згідно з ч.4 ст. 174 ПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заявником недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто в повному обсязі, суд вважає за необхідне повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також звернути увагу заявника на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Крім того, суд звертає увагу заявника на наступне.
Судом встановлено, що 11.10.2024 ОСОБА_1 вже звертався до Господарського суду Чернівецької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою від 21.10.2024 у справі № 926/2597-б/24 повернуто заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв'язку з не усуненням недоліків такої заяви.
Тобто, подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи із зазначенням тих самих обставин, які вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвали з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, може свідчити про неповагу до суду та зловживання заявником своїми правами.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України від 02.12.2010 № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10.01.2011 № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання тотожних скарг та заяв, які були вже повернуті судом, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Водночас, системно-логічне тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що зазначений перелік не є вичерпним, а прийняття рішення щодо наявності у діях учасників процесу ознак зловживання правами належить до повноважень суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи, оцінки дій учасників процесу та інших осіб тощо.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.43 ГПК України).
Виходячи з вищенаведеного, суд попереджає ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та можливість застосування судом засобу реагування на таке зловживання.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 05.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з доданими до неї документами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала складена і підписана 15.11.2024.
Суддя В.В.Дутка