Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у задоволенні заяви
про відстрочку виконання рішення суду
13 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/728/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожний К.О.
розглянувши
заяву Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду (вх. № 23637) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10);
до Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7),
про стягнення коштів у розмірі 242 890, 31 грн
за участю представників:
заявника (боржника) - Громов О.В.,
стягувача - Корж А.О.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської міської ради, м. Харків, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) № 1-23 від 30.12.2022 у сумі 231 964, 08 грн, пені за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року у сумі 9 279, 96 грн, 3% річних за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року у сумі 780, 47 грн, інфляційних втрат за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року у сумі 865, 80 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) № 1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231 964, 08 грн, пеню за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 9 279, 96 грн; 3 % річних за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 780, 47 грн; інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року в розмірі 865, 80 грн; судовий збір в розмірі 2 914, 68 грн.
На виконання рішення суду, яке набрало чинності, господарським судом видано відповідні накази від 05.06.2024, які направлено на адресу стягувача.
19.09.2024 до Господарського суду Харківської області від Харківської міської надійшла заява (вх. № 12728) про відстрочку виконання рішення суду по справі № 922/728/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 заяву Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду по справі № 922/728/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.10.2024 о 14:00 год.
Розгляд заяви Харківської міської ради 02.10.2024 не відбувся, зокрема у зв'язку з хворобою судді Аюпової Р.М. (01.10.2024 - 18.10.2024) та у зв'язку з обстрілом 28.10.2024 російською федерацією Господарського суду Харківської області, внаслідок якого приміщення суду зазнало значних пошкоджень та руйнувань, та на даний час робота суду не відновлена у повному обсязі.
У судовому засіданні 13.11.2024 представник боржника підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.
Представник стягувача у судовому засіданні 13.11.2024 проти задоволення даної заяви заперечував, з підстав, викладених у відповідних запереченнях (вх. № 24045).
Розглянувши матеріали справи, заяву Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення присутніх представників, суд керується наступним.
Так, звертаючись до господарського суду з даною заявою, боржник посилається на те, що Харківська міська рада є бюджетною установою та здійснює відшкодування витрат, пов'язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів місцевого бюджету. Рішенням Харківської міської ради «Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2024 рік» від 22.11.2023 № 447/23 затверджено бюджет міста Харкова на 2024 рік. Бюджетом Харківської міської територіальної громади на 2024 не передбачено таких видатків, як стягнення з Харківської міської ради грошових сум на забезпечення виконання судового рішення у цій справі. Окрім цього, вказує на те, що Харківська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану на території міста Харкова. Триваючий воєнний стан в країні внаслідок збройної агресії російської федерації безсумнівно впливає на спроможність своєчасного ведення фінансових розрахунків. Негайне виконання даного судового рішення може стати фактичним блокуванням щодо розподілу бюджетних коштів, які в умовах воєнного стану, в першу чергу їдуть на забезпечення безперебійної системи роботи об'єктів критичної інфраструктури Харківської міської ради, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, оскільки боржник має особливий статус щодо забезпечення роботи у цій сфері. Зазначені обставини, на думку заявника, є підставою для задоволення заяви боржника та відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 по справі № 922/728/24 на один рік.
Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Також, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається боржник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо, на думку заявника, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Дослідженням наданих заявником доказів, в обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку, що надані заявником докази не є належними доказами, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом з цим, скрутне фінансове становище боржника також не може слугувати підставою для відстрочки виконання судового рішення, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України скрутне фінансове становище сторони не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки не є винятковою і не прогнозованою обставиною. Відсутність станом на цей час грошових коштів у боржника, достатніх для виконання рішення, не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.
Посилання боржника на введення в Україні воєнного стану, як на одну з підстав надання відстрочки виконання рішення, суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на неможливість виконання зобов'язань перед стягувачем.
Суд звертає увагу що у рішенні Європейського суду (п.37 рішення у справі «Деркач та Палек проти України» (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні ст. 331 ГПК України, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду, у зв'язку з чим, у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 234, 235, 331 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 по справі № 922/728/24 (вх. № 23637) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 15.11.2024.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/728/24
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.