14 листопада 2024 року Справа № 915/874/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074 (код ЄДРПОУ 14360080)
електронна пошта: 14360080@mail.gov.ua
до відповідача Фізичної особи-підприємця Руденко Світлани Олександрівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів в сумі 203 306, 93 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Руденко Світлани Олександрівни заборгованість за кредитним договором № N20.13.0000000243 від 22.04.2021 у розмірі 203 306, 93 грн. станом на 17.04.2023, яка складається з наступного:
- 150 924, 18 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 31 842, 12 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами;
- 20 540, 00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою;
- 0, 00 грн. - пеня;
- 0, 00 грн. - штраф (фіксована складова);
- 0 грн. - штраф (змінна складова).
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 3 049, 60 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2023 позовну заяву (вх. № 7137/23 від 02.06.2023) Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до відповідача Фізичної особи-підприємця Руденко Світлани Олександрівни про стягнення коштів в сумі 203 306, 93 грн. залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2023 надіслана на адресу місцезнаходження відповідача Фізичної особи-підприємця Руденко Світлани Олександрівни, АДРЕСА_1 та повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
В рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ФОП Руденко С.О. зобов'язань за кредитним договором № N20.13.0000000243 від 22.04.2021, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, ЦК України та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідачем не подано суду відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
22.04.2021 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Руденко Світланою Олександрівною (позичальник) укладено кредитний договір № 20.13.0000000243 від 22.04.2021.
Умовами кредитного договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. А1 кредитного договору вид кредиту - строковий кредит.
Відповідно до п. А2 кредитного договору ліміт цього договору у розмірі 200 000, 00 грн. (двісті тисяч гривень нуль копійок); на фінансування поточної діяльності.
Відповідно до п. А3 кредитного договору термін повернення кредиту 19 квітня 2024 р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць) / ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення кредиту - Сума щомісячного платежу за %
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі- «ЦКУ») у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 19 квітня 2024 р.
Відповідно до п. А4 кредитного договору рахунки для обслуговування кредиту: рахунок UA493077700000029096012215962 (в гривнях), отримувач: AT "A-Банк", МФО 30У770, код ЄДРПОУ/ код ІПН 3134405881.
Відповідно до п. А6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20, 90% (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних .
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 2 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 20,90% (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 20,90% (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних і дати початку її нарахування.
Відповідно до п. А8 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).
Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Відповідно до п. А9 кредитного договору позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору.
Відповідно до п. А10 кредитного договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п. А12 кредитного договору сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом "А" цього договору, може змінюватися протягом дії договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин:
- неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором;
- збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками позичальника, відкритими у банку або в іншому банку;
- надходженні до банку заяви або клопотання позичальника про зміну умов договору;
- зміни кредитоспроможності чи платоспроможності позичальника (в бік погіршення або покращення);
- зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів;
- порушенні позичальником будь-якої умови цього договору.
Сторони визначали, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть здійснюватися в тій же формі, що й укладено цей договір, шляхом підписання сторонами договору про внесення змін до цього договору.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - «кредит») надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».
Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.2 кредитного договору банк зобов'язується, зокрема, відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору.
Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.12 цього договору.
Зобов'язання з видачі кредиту на сплату судових витрат та/або інших платежів виникають у банку у випадку непред'явлення позичальником документів, підтверджуючих сплату судових витрат, та/або інших платежів за рахунок інших джерел.
Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 кредитного договору позичальник зобов'язується, зокрема:
використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору.
сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору.
повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Відповідно до п. 2.3.2 кредитного договору при настанні будь-якої із наступних подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має право:
а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором;
або:
б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або:
в) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 2.3.8 кредитного договору банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього договору або порушення позичальником вимог п. 1.1. цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.
У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього договору).
Відповідно до п. 4.3 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п. А.8 цього договору.
Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п. 4.5 кредитного договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору.
Відповідно до п. 4.10 кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 4.11 кредитного договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Відповідно до п. 5.7 кредитного договору терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
Відповідно до п. 6.2 кредитного договору цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Невід'ємною частиною кредитного договору є додаток № 1 до договору №20.13.0000000243 від 22.04.2021 «Графік погашення», яким сторони погодили графік здійснення платежів отриманого кредиту у розмірі 328 757, 93 грн., з яких розмір кредиту становить 200 000,00 грн., проценти у розмірі 71 877, 93 грн., сума комісійних винагород 56 880, 00 грн.
Так, відповідно до Графіку погашення сторони погодили погашення кредиту з урахуванням процентів та винагороди банку в загальній сумі 328 757, 93 грн. рівними частинами щомісячно протягом 35 місяців (з травня 2021 по березень 2024) по 9 132, 16 грн. та 1 платіж (квітень 2024) у розмірі 9 132, 33 грн.
Договір та додаток до нього підписано сторонами та скріплено печаткою банку.
Суду не подано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.
Судом встановлено, що банком належним чином виконано умови кредитного договору та надано позичальнику кредит. Факт виконання Банком взятих на себе зобов'язань щодо видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №TR.17529076.29811.70198 від 22.04.2021, відповідно до якого на рахунок ФОП Руденко С.О. IBAN НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у розмірі 200 000, 00 грн. з призначенням платежу «видача кредиту згідно договору №20.13.0000000243 від 22/04/2021».
28.03.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу, в якій, посилаючись на умови п. 2.3.2 кредитного договору та порушення позичальником умов кредитного договору (прострочення оплати на 270 днів), вимагав дострокового повернення кредиту та просив відповідача погасити до 04.04.2023 заборгованість за кредитним договором у розмірі 202 771, 20 грн., яка складається з: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 150 924, 81 грн.; заборгованості за поточними процентами - 122, 48 грн.; залишок за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом - 31 183, 91 грн.; залишок заборгованості по комісії - 20 540, 00 грн.; залишок заборгованості за простроченою комісією - 0, 00 грн.; загальна сума нарахованої пені - 0, 00 грн.;.
Факт направлення вимоги 30.03.2023 підтверджується списком згрупованих відправлень з печаткою відділення поштового зв'язку, описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.
Як вбачається з наявних у справі банківських виписок за період з 22.04.2021 по 17.04.2023 та розрахунку позивача, відповідачем частково погашено заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 96 300, 00 грн., в тому числі: 49 075, 19 грн. (тіло кредиту), 14 220, 00 грн. (комісії), 31 424, 81 грн. (відсотків).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить: 150 924, 81 грн. (200 000, 00 грн. - 49 075, 19 грн.) - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі прострочена в сумі 48 392, 67 грн.; 20 540, 00 грн. - заборгованість з комісії (винагороди банку за кредитне обслуговування) станом на 17.04.2023 (з 10 по 22 платежі згідно графіку); 31 842, 12 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період 22.04.2021 по 31.03.2023, виходячи з процентної ставки 20, 90 % (з урахуванням здійснених відповідачем оплат).
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
4.1. Щодо стягнення суми основного боргу.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.
Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:
- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
- клієнтські рахунки - рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки;
- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;
- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.
Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Відповідно до п. 59 Положення банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) клієнтські рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Відповідно до п. 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова ОП КГС ВС від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами та винагородою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
22.04.2021 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (банк) та Фізичною особою-підприємцем Руденко Світланою Олександрівною (позичальник) укладено кредитний договір № 20.13.0000000243 від 22.04.2021, умовами якого сторони погодили надання банком позичальнику кредитних коштів у розмірі 200 000, 00 грн. з терміном повернення 19.04.2024 (п. А2, А3 кредитного договору).
Судом встановлено, що банком належним чином виконано зобов'язання за кредитним договором та надано позичальнику кредит в сумі 200 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 22.04.2021. Таким чином, в силу умов ст. 1054 ЦК України та умов кредитного договору у позичальника виник обов'язок з повернення кредитних коштів у порядку та строки, встановлені умовами договору, зокрема, відповідно до Графіку погашення, який є додатком № 1 до кредитного договору. Починаючи з березня 2022 року (11 платіж згідно графіку) позичальником порушено умови п. 1.1, 2.2.3 кредитного договору в частині повернення чергових платежів (тіло кредиту), а також сплати процентів та комісії (винагороди банку за кредитне обслуговування) відповідно до умов п. п. А6, А10, п. 2.2.2, п. 2.2.5, п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, п. 4.5, п. 4.11 кредитного договору.
Враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору банком в порядку п. А12, п. 1.2, п. 2.3.2, п. 2.3.8 кредитного договору змінено строки кредитування шляхом направлення на адресу позичальника повідомлення від 28.03.2023 з вимогою про дострокове повернення кредиту, процентів та винагороди в строк до 04.04.2023. Отже, в силу умов п.п. "а" п. 2.3.2 кредитного договору терміни виконання позичальником зобов'язань з оплати кредиту (тіла кредиту), процентів та винагород вважаються такими, що наступили у зазначену в повідомленні дату, тобто 04.04.2023.
Як встановлено судом вище, станом на 17.04.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить: 150 924, 81 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі прострочена в сумі 48 392, 67 грн.; 20 540, 00 грн. - заборгованість з комісії (винагороди банку за кредитне обслуговування) та 31 842, 12 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період 22.04.2021 по 31.03.2023, виходячи з процентної ставки 20, 90 % (з урахуванням здійснених відповідачем оплат), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, які є первинними документами, а також розрахунком позивача.
Суду не подано доказів сплати вищевказаної заборгованості, які і не спростовано факт наявності заборгованості за кредитним договором у вказаному розмірі, що свідчить про порушення позичальником (відповідачем) приписів ст. 530, 629, 1048, 1054 ЦК України та умов кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 3 049, 60 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Руденко Світлани Олександрівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074 (код ЄДРПОУ 14360080):
- 150 924, 81 грн. (сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять чотири грн. 81 коп.) - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором № N20.13.0000000243 від 22.04.2021;
- 31 842, 12 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот сорок дві грн. 12 коп.) - заборгованості за процентами;
- 20 540, 00 грн. (двадцять тисяч п'ятсот сорок грн. 00 коп.) - заборгованості за винагородою;
- 3 049, 60 грн. (три тисячі сорок дев'ять грн. 60 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 14.11.2024
Суддя Е.М. Олейняш