Рішення від 15.11.2024 по справі 910/11207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2024Справа № 910/11207/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс"

про стягнення 203 710,65 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" (далі - відповідач, Товариство) штрафу в розмірі 203 710,65 грн. за поставку некомплектного товару за укладеним між сторонами 09.04.2024 року договором поставки № 10/СПБ.

Ухвалою від 13.09.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11207/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

30.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства від 27.09.2024 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача.

03.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 02.10.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останній навів аргументи на спростування висловлених Товариством заперечень проти задоволення позовних вимог.

07.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства від 07.10.2024 року, в яких останнє, зокрема, звернуло увагу на визнання позивачем факту неприйняття ним некомплектного товару, а отже 26.06.2024 року поставка некомплектного товару не відбулася. Водночас, відповідач здійснив поставку комплектного товару належної якості 05.07.2024 року, тобто, до спливу встановленого договором строку виконання зобов'язання, який завершується 12.12.2024 року.

Інших заяв чи клопотань від сторін на адресу суду не надходило.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, Військова частина) та Товариством (учасник) укладено договір № 10/СПБ (далі - Договір), за умовами якого учасник зобов'язався поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:35110000-8 Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання.

У Додатку № 1 до Договору сторони погодили поставку пожежних щитів у комплекті з пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з) у кількості 76 одиниць за ціною 13 402,02 грн. за одиницю загальною вартістю 1 018 553,52 грн. (з ПДВ). Технічний опис означеного товару викладений сторонами у Додатку № 2 до Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору якість товару, що поставляється учасником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТУ, ДСТУ, ТУ на цей вид товару та технічним вимогам (Додаток № 2 до цього Договору).

За умовами пункту 2.3 Договору учасник зобов'язується письмово повідомити замовника про наявність особливих умов приймання товару, передбачених нормативно-правовими актами з питань стандартизації, якщо такі є, і надати зазначені акти замовнику до здійснення постачання таких видів товару. У разі одержання від учасника на умовах, зазначених вище нормативно-правових актів з питань стандартизації, що регулюють приймання окремих видів товару, замовник здійснює перевірку дотримання учасником умов цього Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари і (або) упакування таких видів товару відповідно до умов, зазначених в таких актах.

У разі відсутності особливих умов приймання окремих видів товару, які були б передбачені нормативно-правовими актами з питань стандартизації, або у разі ненадання зазначених актів учасником, замовник здійснює перевірку кількості, асортименту, якості комплектності, тари і (або) упакування таких видів товару відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору його ціна складає 1 018 553,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 20 % - 169 758,92 грн.

Пунктами 5.1-5.3 Договору встановлено, що товар має бути поставлений у строк до 12.12.2024 року. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: місто Київ, вулиця Лютнева, 58-І. Поставка товару здійснюється учасником власними силами та засобами.

За умовами пункту 5.4 Договору при передачі товару учасник повинен направити до замовника (товароодержувача) уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов'язаний передати всю необхідну товарно-супровідну документацію на товар, замовник (товароодержувач) зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. Присутність учасника (уповноваженого представника) під час приймання товару замовником (товароодержувачем) є обов'язковою.

Згідно з пунктом 5.5 Договору на кожну партію товару, що постачається, учасник обов'язково надає замовнику (товароодержувачу) наступні документи, а саме:

- товарно-транспортну накладну (у разі перевезення товару автомобільним транспортом);

- рахунок-фактуру, підписану посадовою особою учасника, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів;

- видаткову накладну (у трьох примірниках), підписану особою, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів, зміст та обсяг господарської операції, зазначений у видатковій накладній, повинен відповідати Специфікації;

- оригінал декларації виробника на товар або завірена учасником відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 копія;

- оригінал сертифікату якості на товар або завірена учасником відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 копія;

- копії документів, які засвідчують якість товару та комплектуючих, з яких його вироблено, завірені відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 особою учасника, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів.

Документи, що підтверджують факт постачання учасником товару до замовника (товароодержувача), які оформлені неналежним чином (виправлення, відсутність дат тощо) замовником (товароодержувачем) не приймаються.

Відповідно до пункту 5.6 Договору право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника на видатковій накладній.

Пунктом 6.1.2 Договору на замовника покладено обов'язок приймати поставлений належної якості товар разом з належним чином оформленими товарно-супровідними документами, вказаними у пункті 5.5 цього Договору.

Згідно з пунктом 11.1 Договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, але не довше ніж до 31.12.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариство згідно із видатковою накладною від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024 здійснило на користь позивача поставку товару - "Пожежний щит у комплекті з пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з)" у кількості 76 шт. на загальну суму 1 018 553,52 грн. Факт поставки на користь позивача 26.06.2024 року товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією підписаної директором відповідача ОСОБА_1 та скріпленої відбитком печатки Товариства видаткової накладної від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія відповідної товарно-транспортної накладної від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024, яка містить посилання на видаткову накладну від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024 та додатково свідчить про доставку відповідачем товару за погодженою сторонами в Договорі адресою (автомобіль MAN НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 ). Ця товарно-транспортна накладна також містить підпис директора відповідача ОСОБА_1 та відтиск печатки Товариства.

Разом із тим, під час проведення перевірки позивачем поставленого відповідачем за видатковою накладною від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024 товару на дотримання постачальником вимог Договору, комісією позивача у складі голови - майора Івана Левчика та членів комісії: підполковника Ольги Корнілової, майора юстиції Ярослава Сидорчука та майора Антона Свити проведено перевірку поставленого Товариством товару та складено відповідний акт приймального контролю від 26.06.2024 року № 13/СПБ.

Означеним актом зафіксовано, що в ході приймального контролю комісією Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було встановлено, що постачальник (Товариство) поставив товар у неповній комплектації, а саме: відсутні вогнегасники закачного типу ВП-5(з), хоча у видатковій накладній від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024 зазначена повна комплектація.

За таких обставин, комісія Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України запропонувала не приймати пожежні щити у комплекті із пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з) загальною кількістю 76 шт. на склад військово-технічного майна військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із поставкою Товариством товару з порушенням умов комплектності, які визначені у технічному описі (Додаток № 2 до Договору).

Вищенаведений акт був підписаний головою та членами комісії позивача. Крім того, в ньому було вказано про відмову представника Товариства від підпису в наведеному акті.

За наявними у матеріалах справи документами, 03.07.2024 року зазначений акт від 26.06.2024 року № 13/СПБ був направлений засобами поштового зв'язку на адресу Товариства, що підтверджується наданими позивачем копіями відповідного опису вкладення у цінний лист та поштової накладної від 03.07.2024 року № 0408034174082.

Листом від 04.07.2024 року № 78/11-2789 позивач звернувся до Товариства із претензією, в якій просив учасника сплатити нарахований за поставку некомплектного товару штраф у розмірі 203 710,65 грн., або письмово повідомити Військову частину НОМЕР_1 про згоду на застосування замовником пункту 4.5 Договору.

Листом від 05.07.2024 року № 21Д Товариство повідомило позивача, зокрема, про те, що воно не мало намірів постачати некомплектну та неякісну продукцію, у зв'язку з чим просило переглянути спірні питання, які виникли між сторонами.

У той же час, судом встановлено, що згідно з видатковою накладною від 05.07.2024 року № ЛС-029-2024 Товариство повторно здійснило на користь позивача поставку товару - "Пожежний щит у комплекті з пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з)" у кількості 76 шт. на загальну суму 1 018 553,52 грн. Факт поставки на користь позивача 05.07.2024 року товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією підписаної представниками сторін та скріпленої відбитком їх печаток видаткової накладної від 05.07.2024 року № ЛС-029-2024 (з відміткою про те, що товар поставлено на відповідальне зберігання).

Також, у матеріалах справи наявна копія відповідної товарно-транспортної накладної від 05.07.2024 року № ЛС-029-2024, яка містить посилання на видаткову накладну від 05.07.2024 року № ЛС-029-2024 та додатково свідчить про доставку відповідачем товару за погодженою сторонами в Договорі адресою (автомобілями Mercedes-Benz AXOR НОМЕР_3 , Mercedes-Benz Sprinter НОМЕР_4 , IVECO STRALIS НОМЕР_5 ).

Актом приймального контролю від 15.07.2024 року № 14/СПБ, складеним комісією позивача під час проведення перевірки поставленого відповідачем за видатковою накладною від 05.07.2024 року № ЛС-029-2024 товару, встановлено, що Товариство поставило товар у повній комплектації відповідно до цієї накладної. Означений товар був прийнятий позивачем на склад військово-технічного майна військової частини НОМЕР_1 .

Слід також зазначити, що уповноважена особа відповідача від підписання наведеного акту відмовилася, про що членами приймальної комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у цьому акті було зроблено відповідну відмітку.

Однак, враховуючи несплату відповідачем нарахованих йому штрафних санкцій за поставку некомплектного товару у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства штрафу в розмірі 203 710,65 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 682 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

За умовами статті 683 Цивільного кодексу України якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 687 Цивільного кодексу України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.

Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо поставки замовнику передбаченого укладеним між сторонами Договором комплектного товару, а саме внаслідок поставки Товариством 26.06.2024 року цього товару в неповній комплектації (за відсутності вогнегасників закачного типу ВП-5(з), вказаних у видатковій накладній від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024), позивач просив суд стягнути з відповідача 203 710,65 грн. штрафу, що становить 20 % від вартості некомплектного товару в сумі 1 018 553,52 грн., що поставлявся за видатковою накладною від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 2 даної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом, складеним замовником. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання учасником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності, або з порушенням вимог розділу цього 2 Договору, учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований замовником. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за Договором.

Заперечуючи проти позову, Товариство посилалося на те, що у складеному представниками Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України акті приймального контролю від 26.06.2024 року № 13/СПБ було безпідставно зазначено, що товарно-супровідні документи надавалися керівником Товариства ОСОБА_1 (який відмовився від підписання акту), а товар був поставлений відповідачем вантажним автомобілем MAN AB7563ІР. Проте, 26.06.2024 року директор відповідача ОСОБА_1 знаходився у місті Харкові та не перебував на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вантажний автомобіль MAN AB7563ІР на територію військової частини НОМЕР_1 НГУ за цією адресою не допускався, а доставка товару 26.06.2024 року проводилася транспортними засобами Mercedes-Benz AXOR НОМЕР_3 та Mercedes Sprinter НОМЕР_4 .

Відповідач також вказував, що Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України разом із товаром було надано попередні зразки документів для перевірки замовником правильності їх оформлення і надання зауважень та пропозиції щодо змісту цих документів. У переданих зразках документів дати вказані не були. У той же час, представниками замовника було власноруч вписано дати та прийнято документи як належним чином оформлені.

Відповідач мав намір доставити товар кількома партіями. У свою чергу, позивач, прийнявши товар з порушенням передбаченої Договором процедури, передчасно дійшов висновку про поставку йому некомплектного товару.

Оскільки вищенаведені обставини, на думку Товариства, свідчать про наявність порушень позивачем умов Договору при прийманні товару, відповідач вказав про відсутність підстав для задоволення вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у даній справі, а також наголосив, що акт від 26.06.2024 року № 13/СПБ не підтверджує факт поставки некомплектного товару.

Проте, наведені заперечення не беруться судом до уваги та не спростовують обґрунтованості вимог позивача, оскільки як у видатковій, так і в товарно-транспортній накладній від 26.06.2024 року № ЛС-023-2024, які були надані представником Товариства позивачу разом з відповідним товаром 26.06.2024 року, містяться підписи директора відповідача ОСОБА_1 та відбитки печатки Товариства. Будь-яких посилань про підписання означених первинних документів іншими особами (неуповноваженими на такі дії) чи вибуття з володіння Товариства без його волі печатки цієї юридичної особи матеріали справи не містять, у той час як наявність таких реквізитів на товаросупровідних документах безпосередньо свідчить про участь Товариства у здійсненні відповідної господарської операції з поставки 26.06.2024 року товару.

Посилання відповідача на передачу Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України разом із товаром лише попередніх зразків документів для перевірки замовником правильності їх оформлення і надання зауважень та пропозиції щодо змісту цих документів також оцінюються судом критично, оскільки такий порядок дій учасника при поставці товару Договором не передбачений, а попередні зразки первинних документів не підписуються та не скріплюються відбитком печатки контрагента.

Твердження відповідача про наявність у нього наміру доставити товар кількома партіями також не підтверджуються наявними у справі документами та спростовуються її матеріалами (у тому числі змістом листа Товариства від 05.07.2024 року № 21Д).

Крім того, як було зазначено вище, за умовами частини 2 статті 683 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Проте умовами Договору не встановлено порядку передачі товару частинами і така передача прямо не випливає із суті зобов'язання Товариства.

Заперечення відповідача проти позову, які зводяться до відсутності поставки 26.06.2024 року некомплектного товару внаслідок його неприйняття Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України не беруться судом до уваги, оскільки сам факт неприйняття замовником товару, що не відповідає умовам Договору, не може підтверджувати відсутність його поставки як такої.

Посилання відповідача на можливість поставки усієї партії товару до 12.12.2024 року, як це передбачено пунктом 5.1 Договору, також не свідчать про необґрунтованість вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оскільки не спростовують факту поставки відповідачем 26.06.2024 року некомплектного товару. З огляду на викладене, суд додатково звертає увагу Товариства на те, що предметом спору в даній справі є стягнення з учасника штрафних санкцій, нарахованих саме внаслідок поставки ним некомплектного товару, а не у зв'язку із порушенням строків його поставки.

Інші заперечення відповідача проти позову також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу за поставку некомплектного товару, передбаченого пунктом 7.4 Договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взятий на себе обов'язок щодо поставки погодженого між сторонами комплектного товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, і розмір нарахованого позивачем штрафу відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням пункту 7.4 Договору, суд дійшов висновку, що позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення з відповідача спірної суми цієї штрафної санкції є обґрунтованим.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" (61044, місто Харків, вулиця Боротьби, будинок 6; код ЄДРПОУ 38088364) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) 203 710 (двісті три тисячі сімсот десять) грн. 65 коп. штрафу та 3 055 (три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.11.2024 року.

Суддя В.С. Ломака

Попередній документ
123032582
Наступний документ
123032584
Інформація про рішення:
№ рішення: 123032583
№ справи: 910/11207/24
Дата рішення: 15.11.2024
Дата публікації: 18.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (16.12.2024)
Дата надходження: 12.09.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИХАЛЬСЬКА Ю Б
суддя-доповідач:
ЛОМАКА В С
МИХАЛЬСЬКА Ю Б
суддя-учасник колегії:
ІОННІКОВА І А
ТИЩЕНКО А І