Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/12448/24
Провадження №1-кп/523/1347/24
07.11.2024р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020000567 від 22.04.2024р., за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 (оренда), раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України,-
20.04.2024р., приблизно о 03год. 10хв., ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія-електрика відділення штабних машин взводу управління 4 радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_2 , будучи особисто знайомим та підтримуючи дружні відносини, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до моменту затримання останніх у рамках кримінального провадження №12024020000000357 від 20.04.2024р., затримано 21.04.2024р. в порядку ст.208 КПК України працівниками правоохоронних органів за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України та відповідно 22.04.2024р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.348 та ч.1 ст.263 КК України, маючи реальну можливість повідомити правоохоронні органи про обставини події, можливе місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та передачу останнім придбаного мобільного телефону, паспортів громадян України для виїзду закордон через ОСОБА_6 , автомобілю марки «Мазда 6» реєстраційний номер НОМЕР_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що своїми діями сприяє у переховуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від правоохоронних органів у м. Подільську Одеської області, здійснив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину. ОСОБА_7 будучи обізнаним про вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2, щодо яких досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000357 від 20.04.2024 за ст.348 КК України здійснюється Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області, маючи реальну можливість повідомити правоохоронні органи про обставини вказаної події та можливе місце перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2, цього не зробив, а натомість вчинив активні дії та вжив вичерпних заходів направлених на переховування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від правоохоронних органів, надавши останнім у користування свій автомобіль марки «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , мобільний телефон та паспорти громадян України для виїзду закордон, які у свою чергу планували їх використати під час перетину державного кордону України.
В подальшому, ОСОБА_7 забрав у ОСОБА_6 ключі від автомобіля марки «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 та два мобільних телефони, якими користувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2, для подальшого їх знищення та укриття слідів кримінального правопорушення, викинувши їх до сміттєвого контейнеру.
В судовому засіданні, ОСОБА_7 повністю визнав свою вину за пред'явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченням, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.1 ст.396 КК України - заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом враховується особа ОСОБА_7 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжких злочинів, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця, маючого постійне місце реєстрації та проживання, за минулим місцем проходження військової служби характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_7 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжких злочинів, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця, маючого постійне місце реєстрації та проживання, за минулим місцем проходження військової служби характеризується позитивно, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, з метою запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді обмеження волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді обмеження волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.1 ст.396 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді обмеження волі з випробуванням за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік із покладанням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили обрати відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.
Суддя ОСОБА_1