Справа № 522/19980/24-Е
Провадження № 2/522/8203/24
про передачу справи за підсудністю
15 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
12.11.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
13.11.2024 судом відповідно до приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України здійснено до Єдиного державного демографічного реєстру запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача та отримано відповідь № 902037, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Одеського району Одеської області.
До позовної заяви позивачем додано копію свідоцтва про народження 24.06.2018 ОСОБА_3 , Серія НОМЕР_1 від 17.09.2024 (повторно), де батьками зазначені сторони у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
13.11.2024 судом відповідно до приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України здійснено до Єдиного державного демографічного реєстру запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача та отримано відповідь № 902072, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
Аргументуючи підсудність справи Приморському суду м. Одеси позивачем зазначено, що її місцем проживання є: АДРЕСА_3 та на підтвердження чого додано копію договору найму житлового приміщення від 05.06.2023.
Відповідно до положень Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207, Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 7 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/ перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
ЦПК передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.
Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.
Звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації не відповідає нормам статті 28 ЦПК України.
З урахуванням викладеного Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
На цьому наголосила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що справа не належить до територіальної підсудності Приморського районного суду м. Одеси, а позовна заява підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області (6760, Одеська область, м. Біляївка, вул. Кіпенка, 1).
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 260, 261, 353, 354ЦПК України, суд
Матеріали справи № 522/19980/24-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області (6760, Одеська область, м. Біляївка, вул. Кіпенка, 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик