Справа № 346/5946/24
Провадження № 2-н/346/611/24
15 листопада 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити виходячи з наступного.
Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 163 ЦПК Українидо заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Таким чином, наявність договору про надання послуг є обов'язковою умовою для розгляду справи в порядку наказного провадження, оскільки на підставі нього може бути встановлено, чи виникло у заявника право на грошову вимогу до боржника.
У даному випадку зазначених вимог заявником не виконано. У заяві заявник посилається на те, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії по об'єкту за адесою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , однак в порушення умов договору та правил, не забезпечувала своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Догвору, у строки згідно рахунків (платіжних документів), що виставлялися постачальником. Заявником до заяви додано типовий договір, який не заповнений та не підписаний сторонами. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 приєдналася до умов такого договору суду заявником не надано. Дані обставини унеможливлюють встановлення у порядку наказного провадження факту наявності або відсутності у заявника безспірного права на грошову вимогу до боржника.
Згідно зіст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до Узагальнення Верхового Суду України "Практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні" поняття та характеристика письмової форми правочину регламентується нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК). Суди по різному розуміють зміст поняття «правочин, вчинений у письмовій формі». Деякі суди помилково вважають достатнім доказом наявності правочину будь-які письмові дані про наявність боргу. Трапляються випадки, коли власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає у квартирі або будинку, споживає послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення тощо, але письмового договору з ним постачальники цих послуг не укладали. Фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні, тому суди в таких випадках правильно відмовляють у видачі судового наказу. Правильною вбачається практика тих судів, що, передусім, вимагають надання заявником власне договору, підписаного сторонами.
З урахуванням викладеного, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.161-166, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Беркещук Б. Б.