Справа №345/5002/24
Провадження № 1-кп/345/342/2024
15.11.2024 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калуш кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , працює водієм - первізником, на ПП « ОСОБА_4 », пенсіонерка, має інвалідність ІІІ групи, освіта середня спеціальна, заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, громадянки України, українки, раніше не судимої,
за ч. 2 ст. 286 КК України, -
з участю: прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.
Кримінальне правопорушення скоєно за таких обставин.
07 квітня 2024 року близько 15.20 год., у світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Renault Espace, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась ділянкою автодороги між м. Калуш та с. Добровляни Калуського району Івано-Франківської області у напрямку с. Добровляни. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку. В салоні свого автомобіля на задньому пасажирському сидінні водій ОСОБА_3 перевозила пасажирку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не була пристебнутою ременем безпеки.
У цей час попереду, в попутному з автомобілем Renault Espace напрямку, смугою руху до с. Добровляни, прямо рухався автомобіль марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який в салоні свого автомобіля перевозив пасажирів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Водій автомобіля Renault Espace ОСОБА_3 при наближенні до автомобіля Audi 80, під керуванням ОСОБА_8 , перед початком обгону не переконалась в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого вона обганяє, повернутись на займану смугу, розпочала маневр обгону автомобіля Audi 80 з частковим виїздом на зустрічну смугу руху. Під час обгону водій ОСОБА_3 проявила неуважність, не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималась безпечного інтервалу, чим створила небезпеку для дорожнього руху, перед зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не завершивши маневр обгону розпочала повертатись на свою смугу руху, здійснивши при цьому маневр повороту праворуч, унаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем Audi 80, під керуванням водія ОСОБА_8 . У результаті зіткнення водій ОСОБА_3 утратила керування над своїм автомобілем Renault Espace, виїхала за межі проїзної частини дороги ліворуч у кювет, де відбулось перекидання транспортного засобу.
При цьому, водій ОСОБА_3 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.10., відповідно до якого терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими обєктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;
безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 10.1., який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 12.1., у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 13.1., згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;
13.3., відповідно до якого під час обгону, випередження, обїзду перешкоди чи зустрічного розїзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху;
п. 14.2., у якому зазначено, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:
г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.
У результаті порушення водієм ОСОБА_3 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажирка її автомобіля ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку та мозочка, в речовину головного мозку та м'які тканини голови, синцями та садном в ділянці голови, що ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, від яких загинула на місці події.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що 07 квітня 2024 року близько 15.20 год., вона рухалась ділянкою автодороги між АДРЕСА_1 . При наближенні до автомобіля Audi 80, розпочала маневр обгону виїхавши на зустрічну смугу руху, унаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем Audi 80, втратила керування над своїм автомобілем, виїхала у кювет, де автомобіль перекинувся, а пасажирка її автомобіля ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події.Розкаялася у вчиненому, просить суворо її не карати. Вона повністю відшкодувала збитки потерпілій має інвалідність ІІІ групи і працює водієм - первізником, на ПП « ОСОБА_4 ».
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд, при призначенні покарання його підзахисній врахувати всі пом'якшуючі обставини, а саме те, що вона вину визнає, щиро кається, повністю відшкодувала потерпілій моральну шкоду, позитивно характеризується по місцю проживання. Вважає за доцільне звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та, оскільки вона є пенсіонеркою, має інвалідність ІІІ групи і працює водієм - первізником, на ПП « ОСОБА_4 » вважає доцільним не застосування до його підзахисної додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненому кримінальному правопорушенні , передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на те, щообвинувачена є пенсіонеркою та працює водієм - первізником.На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю у 2 (два) роки. Покласти на засуджену обов'язки згідно ст. 76 КК України. Витрати на проведення експертизи стягнути із засудженої в користь держави. Речові докази - автомобіль марки Renault Espace, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути законним володільцям, скасувати арешт накладений слідчим суддею.
Потерпіла ОСОБА_12 подала суду заяву, в якій зазначила, що жодних претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має оскільки вона із своєї сторони повністю відшкодувала їй завдану шкоду. Просить суд суворо її не карати, призначити покарання не повязане з позбавленням волі та розглятати кримінальне провадження у її відсутності.
У відповідності до ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки вона не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з'ясував, що обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи, що обвинувачена повністю визнала вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що її вина у вчинені кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки вона порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; поведінку обвинуваченої під час досудового слідства та судового розгляду та її ставлення до наслідків вчиненого кримінального правопорушення; думки потерпілої, яка підтвердила про відсутність претензій як матеріального так і морального характеру до обвинуваченої. Усі ці обставини у своїй сукупності істотно знижують її суспільну небезпечність та переконує суд у можливості її перевиховання без ізоляції від суспільства.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
Згідно санкції ч. 2 ст. 286 КК України, зазначене у цій частині статті діяння, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Питання про доцільність призначення додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов'язковим мотивуванням прийнятого рішення.
З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризуючи дані обвинуваченої, зокрема, що вона є пенсіонеркою, має інвалідність ІІІ групи, однак офіційно працевлаштована на посаді водія в ПП « ОСОБА_4 » і це є її основним джерелом доходу,суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно із ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винуватою та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченої без ізоляції від суспільства, тому призначає їй покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Арешт, накладений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.04.2024 року скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відповідно до ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого та стягнути з обвинуваченої витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю у 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки:
- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.04.2024 року на автомобіль марки Renault Espace, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки Renault Espace, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути законному володільцю ОСОБА_13 ;
- автомобіль марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути законному володільцю ОСОБА_9 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави:
- 3029,12 грн. витрат за проведення експертизи №СЕ-19/109-24/11248-ІТ від 14.08.2024 року;
- 4543,68 грн. витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109-24/4955-ІТ від 24.04.2024 року;
- 6058,24 грн. витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109-24/4956-ІТ від 24.04.2024 року;
- 6058,24 грн. витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109-24/4951-ІТ від 30.05.2024 року;
- 4165,04 грн. витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109-24/7518-ІТ від 27.06.2024 року;
- 2271,68 грн. витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109-24/10248-ІТ від 25.07.2024 року.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя