Справа № 344/18156/24
Провадження № 1-кп/344/1335/24
14 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, раніше судимого, востаннє вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 року за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-
ОСОБА_4 вчинив незаконне носіння ножа без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений час, не встановленому місці та за невстановлених обставин, придбав предмет, схожий на ніж, який носив із собою, без передбаченого законом дозволу.
23 вересня 2024 року працівниками поліції ГШР взводу №3 БПОП (стрілецький) РОТИ №1 під час несення служби у дворі будинку АДРЕСА_2 виявлено громадянина ОСОБА_4 в якого знаходився предмет ззовні схожим на ніж, після чого на місце події викликано працівників слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНИ в Івано-Франківській області. В подальшому, в період часу з 12 год 20 хв по 12 год 30 хв 23.09.2024 в ході проведення працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області огляду місця події, а саме у дворі поруч із будинком АДРЕСА_2 , у громадянина ОСОБА_4 , вилучено предмет, схожий на ніж. який згідно висновку експерта є холодною зброєю колюче-ріжучої дії - мисливським ножем загального призначення, виготовлений промисловім способом.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що ніж знайшов коли прогулювався , зберігав його нетривалий час, хоча достовірно знав про те, що мав би його здати працівникам поліції і таке зберігання є незаконним. До вчиненого обвинувачена ставиться критично, щиро кається, та просить суд її суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.263 КК України як носіння ножа (холодної зброї) без передбаченого законом дозволу.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_4 .
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом визнає рецидив злочинів.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченій остаточне покарання у виді громадських робіт строком 240 годин, думку обвинуваченого, який просив суворо його не карати, враховуючи всі пом'якшувальні обставини та обставини, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, та враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, слід призначити основне покарання в межах санкції статті ч.2 ст. 263 КК України.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, таке покарання на переконання суду буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів; відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.
Цивільний позов відсутній.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять ) годин.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5 173 гривні 35 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертизи.
Речові докази:
- CD-R диск із записаними на ньому відеозаписами (постанова від 26.09.2024)- зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;
- змив (постанова від 01.10.2024 року)- знищити;
- 1 слід пальця руки (постанова від 25.09.2024) - знищити;
- предмет схожий на ніж (постанова від 25.09.2024) - знищити.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_5