Справа № 344/17156/24
Провадження № 3/344/6175/24
14 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Деркач Н.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Томина С.В., представника потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 207590 від 25.08.2024 року слідує, що 24.08.2024 року о 23 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 , а саме ображав її нецензурними словами, чинив психологічний тиск, після чого взяв сумку співмешканки та кинув її у воду, а саме у фонтан, дані дії відбувалися в присутності сина ОСОБА_4 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав. Пояснив, що між ним та його цивільною дружиною протягом тривалого часу тривають непорозуміння, сварки, є невирішені спори щодо поділу спільного майна. 24.08.2024 року вони зустрілися та разом із дитиною гуляли в центрі міста на Вічевому Майдані в м. Івано-Франківськ.Мміж ними виник звичайний побутовий конфлікт, на ґрунтів ревнощів з боку ОСОБА_5 , вона завбрала його мобільний телефон та відмовлялася його повертати. Тоді він сам ж викликав поліцію. Вказує, що жодного насильства з його боку щодо ОСОБА_5 не було, мала місце звичайна словесна перепалка в громадському місці. Звертає увагу суду на ряд невідповідностей письмових матеріалів справи, які надані суду на підтвердження його вини. Просить закрити провадження справі щодо нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що станом на 24.08.2024 року вона проживала спільно із ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 разом із спільною дитиною. 24.08.2024 року вечором вони зустрілися та пішли в центр міста, ОСОБА_1 розпочав щодо неї конфлікт в ході якого ображав її нецензурними словами, чинив психологічний тиск, забрав її сумку та кинув у фонтан, після чого покинув місце події. Стверджує, що вона зазнала приниження та просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене.
Представник потерпілої також просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Захисник Томин С.В. просив закрити провадження щодо ОСОБА_1 на підставі ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої, захисників, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП з огляду на наступне.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно диспозиції ст.173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В силу ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Згідно ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров'ю.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім'ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Судом встановлено, що між сторонами існує конфлікт, який є тривалий в часі, сторони перебувають в процесі невирішених майнових питань, що призвело до виникнення конфліктної ситуації в даному випадку. Вказані обставини підтвердили обидві сторони.
Крім того, відповідно до протоколу прийняття заяви потерпілої ОСОБА_5 , яка міститься в матеріалах справи, остання вказує, що 24.08.2024 близько 23 год. 00 хв. її співмешканець ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 вчини в конфлікт, в ході якого ображав її нецензурною лайкою, чинив психологічний тиск та кинув її сумку у фонтан, дані дії відбувалися у присутності їхнього спільного сина. Вказані в заяві обставини не узгоджуються із всіма іншими матеріалами справи, а також із поясненнями наданимим сторонами в ході судового розгляду, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 207590 від 25.08.2024 року зазначено, що мав місце саме факт домашнього психологічного насильства 24.08.2024 року в присутності дитини.
Водночас суд звертає увагу на те, що в ході досліджених доказів, а також наданих суду пояснень, встановлено, що конфлікт мав місце між сторонами 24.08.2024 року відбувався у центральній частині міста Івано-Франківська, у громадському місці по вул. Вічевий Майдан, 3, що може свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 складу іншого правопорушення в разі наявності його вини.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок довести наявність ознак домашнього насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та можливість заподіяння або заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
Наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст.256 КУпАП. За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП у справі відсутні.
Таким чином, дані протоколу про адміністративне правопорушення не узгоджуються з даними наведеними в матеріалах справи.
Суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Враховуючи наведене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, суд вважає недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та вважає за необхідне закрити вказане провадження на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 221, 245, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Наталія ДЕРКАЧ