Справа № 344/7782/24
Провадження № 2/344/2353/24
12 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді: Татарінової О.А.,
за участю секретаря: Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вимоги позову обґрунтовує тим, що 19 жовтня 2023 року о 04 годині 00 хвилин за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, в'їхавши в бетонну огорожу та паркан, завдала матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 . Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці вчинення ДТП, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер». Результат зазначеного тесту показав позитивний 1,67 % проміле алкоголю у крові. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2023 року (справа №344/19809/23) було встановлено, що ОСОБА_2 19 жовтня 2023 року о 04 годині 00 хвилин по вулиці Хоткевича, 7 у місті Івано-Франківськ керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила наїзд на бетонну перешкоду. Внаслідок ДТП транспортний засіб та бетонна перешкода отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
На наступний день після ДТП Відповідачка погоджувалася відшкодувати збитки, завдані внаслідок зіткнення транспортного засобу із бетонною огорожею та парканом Позивача, проте пізніше змінила свою позицію і відмовляється відшкодувати збитки.
19 жовтня 2023 року автомобілем керувала ОСОБА_2 , відтак внаслідок алкогольного сп'яніння та неуважності було завдано матеріальної шкоди Позивачу ОСОБА_1 , яку ОСОБА_2 жодним чином не відшкодувала. ОСОБА_2 є належним суб'єктом відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, тому вважається, що саме вона повинна відшкодувати завдані Позивачу матеріальні збитки в повному обсязі. Враховуючи те, що паркан містить бетонну огорожу та ковані вироби, а також й те, що для його відновлення потрібен не тільки час, а й відповідні ресурси та спеціалісти, Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приватного підприємства «Прикарпатпататорресурси» та отримав кошторисну документацію щодо ремонту фундаменту паркана за адресою АДРЕСА_1 . Також Позивач звернувся до Колективного підприємства «ГЕФЕСТ» та отримав кошторис витрат по ремонту металевого паркану після ДТП по АДРЕСА_1 .
Зокрема, вартість відновлення фундаменту паркану, згідно кошторисної документації становить 15 787, 00 грн. Вартість витрат по ремонту металевого паркану після ДТП по АДРЕСА_1 становить 46 050 грн. Фактично матеріальну шкоду, завдану Позивачу внаслідок ДТП, спричиненого з вини Відповідачки ОСОБА_3 становлять: 1) витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом бетонної споруди (фундаменту) Позивача; 2) витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом металевого паркану. Фактично понесені витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом на момент подання позовної заяви становлять 61 837 грн. 00 коп.
Водночас, за використанням джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , Позивачу також було заподіяно моральну шкоду. Насамперед тому, що подія відбулася в ночі о 4:00 год. ранку. ОСОБА_1 після побаченого переніс значні моральні страждання, адже паркан є його приватною власністю, він самостійно, за власні кошти його встановлював. Моральна шкода у Позивача виразилася у головному болі та тривожному стані загалом. ОСОБА_1 на даний час є людиною пенсійного віку, в нього відсутні великі фінансові надходження, щоб відремонтувати увесь паркан належним чином, а тому ремонт пошкодженого його майна, не з його вини, його дуже тривожить. Позивач постійно перебуває у пригніченому стані та неспокою, оскільки порушився його звичний спосіб життя, вигляд обламаного паркану та порушеного фундаменту щоразу пригнічує самопочуття. Відтак, виходячи з засад розумності і справедливості, розмір завданої моральної шкоди Позивач оцінює у 20 000 грн.
Окрім цього, ОСОБА_1 змушений був звернутися за консультацією та підготовкою позовної заяви до суду до Адвокатського об'єднання «Перша колегія адвокатів України», що також поніс грошові витрати на суму 20 000 грн. Таким чином, ОСОБА_2 , як особа, яка володіла джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебувала у стані алкогольного сп'яніння, завдала Позивачу матеріальних та моральних збитків на суму 101 837 грн., а тому зобов'язана відшкодувати вказану шкоду Позивачу. Враховуючи наведене просить суд стягнути з відповідача компенсацію матеріальної та моральної шкоди у сумі 81 837 грн. Стягнути з Відповідача адвокатські послуги у сумі 20 000 грн. Судові витрати покласти на відповідача у повному обсязі.
20.05.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що 19 жовтня 2023 року близько 4:00 годин, ОСОБА_3 , не впоравшись з керуванням транспортного засобу Мерседес Бенц д.н.з. НОМЕР_1 , в'їхала в бетонну огорожу по АДРЕСА_2 (розділений будинок на квартири та прилегла територія до будинку АДРЕСА_3 , про що було складено відносно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №420500 від 19.10.2023 року. В цей же час працівниками патрульної поліції було відібрано від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмові пояснення, в яких ОСОБА_5 повідомив про пошкодження його бетонної огорожі та зазначив орієнтовну вартість відновлення - 50000,00 грн. Зранку, близько 8-9 години 19.10.2023 року, батько ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до власників ушкодженої бетонної огорожі та запропонував її відновити. Спілкувався ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (сином ОСОБА_5 ). ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_9 , та більше того, підказав де можна придбати матеріали для відновлення бетонної огорожі. ОСОБА_9 домовився із майстром ОСОБА_10 про відповідні роботи. Десь за тижня два бетонна огорожа була відновлена. В розписці ОСОБА_11 підтвердив відновлення огорожі та відсутність з їх сторони будь-яких претензій до ОСОБА_12 .
Того ж дня, 19.10.2023 року, ОСОБА_6 , мав розмову із позивачем по даній справі та не зважаючи на сумніви у тому що частина металевої огорожі (одна секція) була пошкоджена внаслідок в'їзду ОСОБА_2 в бетонну огорожу, все ж таки пропонував позивачу відновлення пошкодженої секції металевої огорожі. В подальшому, до переговорів приєднався син позивача, з яким і в основному велась розмова про можливість відновлення. Син позивача вимагав від ОСОБА_2 розписки про огорожі, а після написання такої розписки, як було зазначено сином позивача, ОСОБА_6 зміг б приступити до виконання робіт. Однак, запропонований текст розписки не містив чітких формувань щодо загального обсягу робіт, що у свою чергу насторожило ОСОБА_13 . При цьому, ОСОБА_14 не одноразово наголошував на тому, що розпочинає роботи по відновленню негайно без жодної розписки, однак, син позивача не погоджувався. Таким чином, саме зі сторони позивача та його сина чинились перешкоди ОСОБА_6 у проведенні робіт по відновленню частини огорожі.
Згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №420500 від 19.10.2023 року, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 19.10.2023 року близько 4:00 годин здійснила наїзд транспортним засобом Мерседес Бенц на бетонну огорожу по АДРЕСА_1 . В такому протоколі зазначено, що до протоколу додаються пояснення ОСОБА_5 . Інших осіб, в тому числі і інших потерпілих в протоколі не зазначено. В постанові Івано-Франківського міського суду від 15.11.2023 року (справа №344/19809/23) встановлено, що ОСОБА_2 здійснила наїзд на бетонну огорожу по АДРЕСА_1 . Зі сторони позивача не надано жодних належних та допустимих доказів які б підтвердили факт наїзду ОСОБА_2 на огорожу про яку вказує позивач, а саме на металічну огорожу, в тому числі і фундамент під таку металічну огорожу. Подані позивачем матеріали не містять відомостей про об'єм ймовірних пошкоджень, відомостей про стан металевої огорожі та фундаменту під нею до наїзду ОСОБА_2 на бетонну огорожу. Без наявності відомостей про стан металевої огорожі та фундаменту під нею (задовільний, аварійний, незадовільний стани) до зіткнення, не можливо встановити чи було завдано ушкоджень такій металевій огорожі та фундаменту, а якщо так то який об'єм пошкоджень, розмір затрат на їх відновлення.
Матеріали позову не містять усіх складових необхідних для застосування такої міри відповідальності до ОСОБА_3 як стягнення збитків (шкоди) в користь позивача, при цьому, як вище було зазначено, письмові докази підтверджують факт наїзду саме на бетонну огорожу а не металеву.
Отже іде мова про відновлення пошкодженої речі. Тому, позивач повинен довести факт пошкодження металевої огорожі та фундаменту внаслідок наїзду транспортним засобом на бетонну огорожу, об'єму таких ушкоджень.
У своєму позові позивач, покликаючись на вимоги п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК У країни, вимагає відшкодувати з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. Розмір такого відшкодування обгрунтовує тим, що нібито після побаченого переніс значні моральні страждання. Моральна шкода виразилась нібито у позивача у головному болі та тривожному стані загалом. Що позивач є людиною пенсійного віку та не має коштів на ремонт усього паркану, і із за цього він сильно переживає. Позивач постійно перебуває у пригніченому стані. Доказів зі сторони позивача не надано. Наведені аргументи не відповідають фактичним обставинам. Вище наголошувалось на тому, що ОСОБА_6 (батько ОСОБА_4 ), зранку 19.10.2023 року, не зважаючи на сумніви у тому, що саме його дочка пошкодила секцію металевої огорожі, пропонував останньому, відремонтувати частину металевої огорожі за власні кошти. Однак, саме син позивача не надавав дозволу ОСОБА_9 розпочати роботи.
У своєму позові позивач вказує на пошкодження нібито усієї огорожі. А отже, позивач, ймовірно, хоче змонтувати нову огорожу по всій ширині подвір'я за рахунок ОСОБА_4 , що у свою чергу є не добросовісно та несправедливо. Тому, у даному випадку слід з'ясувати чи дійсно позивач ніс якість моральні страждання чи намагаючись ввести суд в оману має намір змонтувати нову огорожу по всій ширині подвір?я. В поведінці позивача не прослідковується ані справедливості ані добросовісності, адже, як уже було вище вказано, останній не надавши належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_2 пошкодила металеву огорожу, об'єм такого пошкодження, намагається через суд стягнути у останньої кошти (збитки) на ремонт усієї огорожі та встановлення нового фундаменту. Зважаючи на те, що позивач, а також і його син, своєю поведінкою фактично відмовились від пропозиції ОСОБА_9 (батька ОСОБА_3 ) відремонтувати частину металевої огорожі, не дозволили ОСОБА_6 приступити до робіт, в подальшому, шляхом позовних вимог намагаються за рахунок ОСОБА_2 здійснити капітальний ремонт (чи заміну на нову) усієї огорожі по ширині подвір'я, вважає, що такі дії не відповідають принципам закладеним у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а такі дії позивача слід розцінити як не що інше як зловживання правом, і як наслідок відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Що стосується витрат на правову допомогу представником відповідача зазначається, що кількісний склад наданих послуг та вартість слід піддати сумнівам. Так, під пунктом 8 змісту наданих послуг міститься послуга - участь у судовому засіданні вартістю 1000,00 грн. при цьому, жодних судових засідань по даній справі не відбувалось, а перше судове засідання, після відкриття провадження у справі призначено тільки на 22 травня 2024 року об 13 годин 15 хвилин. Зважаючи на те, що такої послуги не було надано, то зазначена у акті сума у розмірі 1000,00 грн. не підлягає до врахування при вирішення питання витрат на правову допомогу. Також, зі сторони представника описуючи об'єм наданих послуг, свідомо, з метою збільшення обсягу потрачених годин, а як наслідок - збільшення вартості послуг, закладаються роботи/послуги, які не можна вважати об'єктивними та справедливими - зазначені під пунктами 1 та 2. Так, спілкуючись з клієнтом та надаючи консультації щодо ситуації за наслідками ДТП, можна б було відразу ж визначитись з об'ємом необхідних документів для такої справи, а тому, вважає, що зазначена в пункті 2 послуга дублює послугу в пункті 1, тому розмір суми зазначений у пункті 2 не підлягає до стягнення як витрат на правову/правничу допомогу. Під пунктами 3-5 зазначені роботи, з яких можна ствердно сказати про те, що проект позову був підготовлений та погоджений, та додатки до позовної заяви були підготовлені, а тому пункти 6 та 7 є такими що дублюють пункти 3-5, а як наслідок, суми зазначені у пунктах 6-7 не підлягають до стягнення як правової допомоги.
За пунктами 1, 3-5 акту виконаних робіт/наданих послуг № 1 від 08.04.2024 розмір становить 8000,00 грн. Дану цивільну справу не можна віднести до складних справ, а тому, розмір оплати години визначений у 1000,00 грн. є значно перевищеним. Крім всього, представником позивача не могло бути затрачено багато часу на копіювання 5 документів, які складались з кількох аркушів. Вважає, що розмір витрат які підлягали б до стягнення у разі задоволення позову у повному обсязі повинен би був становити із розрахунку 300,00 грн. за годину, а в цілому - 2400,00 грн. Тому, у разі задоволення позову у повному обсязі, витрати на послуги адвоката слід зменшити до 2400,00 грн. Враховуючи наведене просить суд відмовити у задовленні позову, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
28.05.2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що відповідачем у відзиві зазначено, що згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №420500 від 19.10.2023 року ОСОБА_3 близько 4:00 год. здійснила наїзд транспортним засобом Мерседес Бенц на бетонну огорожу за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, представник ОСОБА_2 ще раз підтвердив винуватість ОСОБА_3 у завданні матеріальної шкоди, незважаючи на рішення суду, яким вина ОСОБА_3 була встановлена та остаточно доведена. У відзиві представник наводить пояснення громадянина ОСОБА_5 та надає копію його розписки. Громадянин ОСОБА_5 є сусідом, якому також було нанесено матеріальну шкоду і, як стало відомо з матеріалів, які подані до заперечення на відзив, уже відшкодовано завданні збитки. До особистої приватної власності ОСОБА_16 , якій завдано шкоди внаслідок ДТП, ОСОБА_5 немає жодного відношення. Його свідчення, як свідка, не матимуть вагомого значення, оскільки заподіювач шкоди внаслідок ДТП була встановлена судом - ОСОБА_2 . Його розписка, яка написана 14.05.2024 року (тобто під час того, як матеріали справи ОСОБА_1 уже знаходилися у суді) немає жодного відношення до вартості пошкодженого майна та не може розглядатися судом у цій справі.
З огляду на наведене вважають, що матеріали щодо відшкодування вартості (розписка) не відповідають дійсності, а ОСОБА_5 не може приймати участь як свідок у справі про відшкодування збитків ОСОБА_1 . У відзиві представник зазначає, що у Позивача існує умисел змонтувати нову огорожу, а також зазначається, що Позивач та його син своєю поведінкою фактично відмовились від пропозиції ОСОБА_14 (батька ОСОБА_4 ) відремонтувати частину металевої огорожі, не дозволили ОСОБА_6 приступити до робіт. Батько ОСОБА_15 організовував придбання матеріалів, наймання майстрів для відновлення бетонної огорожі. Пропозиція, яка була надана від ОСОБА_6 на наступний день полягала лише в тому, щоб машиною потягнути за металеву огорожу і таким чином вирівняти місце удару. Така пропозиція відновлення пошкодженого майна не відповідає ремонтних ознакам, а тому була заперечена з боку власника майна. Представником ОСОБА_1 , також тричі проводилася розмова з ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в добровільному порядку і за відповідних умов, які ставляться до такого роду ремонтних робіт. Однак, ОСОБА_6 не вчинив жодних дій.
Також просять суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення з Позивача на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу, які підтверджуються актом виконаних робіт, а також квитанцією про оплату. Адвокат у акті виконаних робіт зазначає, що ним проводився аналіз законодавства та судової практики, однак жодної судової практики у відзиві на позов представником не наведено, а тому сума за виконання таких робіт є надуманою та такою, що не відповідає дійсності. Просить відмовити у вимогах відповідача та його представника, які зазначені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.
04.06.2024 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, які обґрунтовує тим, що аргументи наведені у такій відповіді на відзив грунтуються виключно на формальних міркуваннях представника позивача і не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що наїзд було здійснено саме на бетонну огорожу, а не металеву огорожу про що ведеться мова у заявах по суті зі сторони позивача. Така пошкоджена транспортним засобом бетонна огорожа відновлена, що підтверджується наявними у справі документами. Батько відповідача вів переговори щодо відновлення такої бетонної огорожі, організовував роботи по її відновленню, наймав майстрів, займався придбанням будівельних матеріалів, їх доставкою, тощо. Жодних претензій до неї після відновлення пошкодженої бетонної огорожі, не було. Відповідач є студенткою, самостійних доходів не має, а навчання за неї оплачує її мама.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ін НОМЕР_2 від 09.08.2014 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 2610100000:008:0363 на праві спіьної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19
19.10.2023 року щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №420500, з якого вбчається, що 19.10.2023 року о 04.00 год. по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної дистанції та здійснила наїзд на бетону огорожу, внаслідок чого і т.з. і огорожа отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.9а, 2.3б, 12.1, 13.1, ПДР України та вчинила правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП (а.с.58). До протоколу працівниками УПП складено схему ДТП.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_5 від 19.10.2023 року він ночуючи на адресою: АДРЕСА_2 на вулицю, побачив дві машини, одна розбита, Мерседес НОМЕР_1 . Біля неї ходила дівчина. Паркан пошкоджено. Через кілька хвилин під'їхала машина з поліцією, освідчили водійку, яка була в стані сп'яніння 1,67 проміле (був присутній при освідченні) Вартість паркану, приблизно 50 000,00 грн. (а.с.56-57).
Згідно дефектного акту ремонту фундаменту паркана по АДРЕСА_1 -Франківську визначено об'єми робіт: розбирання бутових фундаментів без очищення, улаштування стрічкових фундаментів залізобетонних, при ширині по верху 1000 мм.; копання ям для встановлення стояків та стовпів глибиною 0,7 м.; улаштування фундаментів стовпів бетонних, готування важких кладових цементних розчинів, марка 200, навантаження сміття вручну, перевезення сміття до 34 км. (а.с.16).
Зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва, а саме ремонту фундаменту паркана по АДРЕСА_1 №315 від 15.01.2024 року, складеного ПП «Прикарпатвторресурси» визначена загальна вартість ремонту, яка становить 15 787,00 грн (а.с.17-19).
Згідно розрахунку вартості матеріалів, виробів та конструкцій №315-0-1-1 від 15.01.24 року складеного ПП «Прикарпатвторресурси» вартість матеріалів, виробів та конструкцій становить 10 744,97 грн.
Вартість загально виробничих витрат становить 322,00 грн., що підтверджується розрахунком №1-1 складеного 26.01.24 року ПП «Прикарпатвторресурси» (а.с.22).
26.01.2024 року складено дефектний акт по ремонту фундаменту паркана по АДРЕСА_1 .
26.01.2024 року складено розрахунок вартості механізмів №315-0-1-1 ремонту фундамента паркана по АДРЕСА_1 , вартість якого становить 453,09 грн. (а.с.24).
Зазначені розрахунки складені інженером проектувальником ОСОБА_20 .
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.11.2023 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП. Із врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 копійок.
Із зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_2 порушила ПДР України, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, а також керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Вказані адміністративні правопорушення вчинено за наступних обставин. Так, 19 жовтня 2023 року о 04 годині 00 хвилин по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядком із застосуванням приладу «Драгер», результат вказаного тесту позитивний 1,67 % проміле алкоголю у крові. Крім цього, 19 жовтня 2023 року о 04 годині 00 хвилин по вулиці Хоткевича, 7 у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила наїзд на бетонну перешкоду. Внаслідок ДТП транспортний засіб та бетонна перешкода отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 2.9а, 2.3б, 12.1, 13.1, ПДР України та вчинила правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП (а.с.10-12).
Із кошторису витрат по ремонту металевого паркану після ДТП по вул.Хоткевича, 7/1 (без дати), складеного КП «Гефест» вбачається, що загальна вартість робіт становить 46 050 грн. (а.с.15).
З розписки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 14.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її батьком ОСОБА_21 відновлено в повному обсязі його бетонну огорожу (паркан), що була пошкоджена 19.10.2023 року близько 04 год.00 год. по вул.Г.Хоткевича в місті Івано-Франківську шляхом в'їзду автомобілем Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 за керуванням ОСОБА_2 . У зв'язку із тим, що усі пошкодження зі сторони ОСОБА_2 відновлені, заявляє про те, що у нього немає та в майбутньому не буде жодних претензій ні майнового, ні морального характеру до ОСОБА_2 (а.с.59).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Так, 19 жовтня 2023 року о 04 годині 00 хвилин по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядком із застосуванням приладу «Драгер», результат вказаного тесту позитивний 1,67 % проміле алкоголю у крові. Крім цього, 19 жовтня 2023 року о 04 годині 00 хвилин по вулиці Хоткевича, 7 у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила наїзд на бетонну перешкоду. Внаслідок ДТП транспортний засіб та бетонна перешкода отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 2.9а, 2.3б, 12.1, 13.1, ПДР України та вчинила правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.11.2023 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП. Із врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 копійок.
В результаті ДТП, яке вчинене відповідачкою ОСОБА_2 19.10.2023 року, був пошкоджений паркан, огородженої земельної ділянки позивача ОСОБА_1 . Зазначені обставини підтверджуються дослідженим судом відеозаписом місця ДПТ, фотографіями та відеозаписом долученими позивачем.
Представником відповідача заперечується факт завдання шкоди, однак належних та допустимих доказів про те, що пошкодження паркану відбулось за інших обставин відповідачкою не подано.
Частиною 1 статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.
Позивач надав суду докази на підтвердження винних дій відповідачки, а відповідачка це не спростувала і не довела відсутність своєї вини.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту фундаменту паркана по АДРЕСА_1 №315 від 15.01.2024 року, складеного ПП «Прикарпатвторресурси» становить 15 787,00 грн (а.с.17-19).
Відповідно до кошторису витрат по ремонту металевого паркану після ДТП по АДРЕСА_4 (без дати), складеного КП «Гефест» загальна вартість робіт становить 46 050,00 грн.
Представник відповідач вважав подані докази неналежними.
В той же час, суд вважає подані письмові докази належними, оскільки кошторисна документація складена кваліфікованим інженером проектувальником ОСОБА_20 . Доводи щодо відсутності у ОСОБА_20 кваліфікаційного сертифіката суд вважає безпідставними враховуючи норми Постанови КМУ № 314 від 18.03.2022 р. Крім того, відповідно до даних з ЄДРЮОФОП видом діяльності КП «Гефест» є Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія.
В той же час, суд враховує, що відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами розмір завданої позивачу шкоди. Клопотань про призначення судом експертизи для визначення розміру заподіяної шкоди відповідачкою не заявлено.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами завдання матеріальної шкоди та її розмір, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду у розмірі 61 837 гривень 00 копійок.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною другою цієї статті передбачено,що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,а також в інших випадках, встановлених законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 дійшла висновку ,що виходячи з положень ст.ст.16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
По своїй суті зобов'язання з компенсації моральної шкоди є досить специфічним, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, яка завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір цієї особи з потерпілим, у якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, - рішення суду, у якому визначені спосіб і розмір такої компенсації (див. висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).
Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).
Зважаючи на те, що внаслідок дій відповідачки позивач перебував у тривожному стані, був порушений звичайний спосіб його життя, необхідність докладання додаткових зусиль для відновлення пошкодженого паркану, з огляду на засади розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та визначає розмір моральної шкоди в сумі 2 000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 944,86 грн. (63 837,00 грн. : 81 837,00 грн. = 0,7801%; 1 211,20 грн. х 0,7801% =944,86 грн.).
Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивачем надано витяг від 16.04.2024 року з Договору про надання правничої допомоги №17 (в частині предмету договору, повноважень та оплати послуг), розрахунок вартості додаткових послуг адвоката станом на 09.04.2024 року, акт виконання робіт/наданих послуг №1 від 08.04.2024 року за Договором про надання правничої допомоги №17/24 від 26.02.2024 року; квитанцію №0629051 від 08.04.2024 року.
Відповідно до витягу від 16.04.2024 року з Договору про надання правничої допомоги №17 (в частині предмету договору, повноважень та оплати послуг) між ОСОБА_1 (Замовник), та Адвокатським об'єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі адвоката Пленюк М.Д. (виконавець або АО) укладено договір про наступне: п.1.1. Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу - професійну діяльність адвокатів АО, спрямовану на сприяння клієнту у вирішенні питань, пов'язаних із реалізацією норм права, що виявляться у наданні правових (юридичних) послуг в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п.1.2. Клієнт зобов'язується оплачувати Виконавцю послуги, які ним надаються та супровідні витрати у відповідності з умовами, передбаченими даним Договором.
Відповідно до п.2.1.Договору виконавець бере на себе надання юридичних послуг в межах предмету справи з досягненням бажаного для Клієнта результатів, в тому числі залучати до вирішення справи адвокатів - членів AO: ОСОБА_22 .
П.3.1. Договору передбачено, що за результатами надання правничої допомоги складається Акт виконаних робіт/наданих послуг, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої АО юридичної допомоги, її вартість, а також перелік та вартість усіх інших витрат Виконавця, повязаних з виконанням данного договору, що підлягають відшкодуванню (витрати на дорогу,залучення інших спеціалістів, інші витрати).
Згідно п.3.4.-3.5. Договору за послуги з надання правничої допомоги, передбачені даним Договором Клієнт сплачує Виконавцю гонорар, розмір якого узгоджується Сторонами згідно актів виконаних робіт (наданих послуг). Остаточний розрахунок за виконані роботи відбувається в наступному порядку: протягом 20 робочих днів від дня набрання законної сили рішення чи ухвали суду, іншого документа, результат якого задовольняє Клієнта, Клієнт сплачує Виконавцю несплачену частину гонорару, а також оплачує інші витрати згідно наданих розрахунків та актів виконаних робіт/наданих послуг.
Згідно розрахунку вартості додаткових послуг адвоката станом на 09.04.2024 року визначено: спілкування з клієнтом, надання консультації щодо ситуації за наслідками ДТП 19.10.2023 р. (2 год.) вартістю 2 000,00 грн.; зустріч з клієнтом, надання консультації щодо отримання додаткових документів, які підтверджують пошкодження майна (2 год.) вартістю 2 000,00 грн.; вивчення матеріалів справи ОСОБА_3 , перегляд відео фіксації ДТП щодо ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП. (3 год.) вартістю 3000,00 грн.; зустріч з клієнтом, вивчення поданих документів (кошторису) та погодження проекту позовної заяви (2 год.) вартістю 2 000,00 грн.; ксерокопіювання документів та додатків до позовної заяви (1 год.) вартістю 1 000,00 грн.; спілкування з клієнтом, узгодження змісту позовної заяви, обсягу та змісту доказів, супутні консультації щодо прав та обов'язків в міському суді; узгодження основних тез виступу у суді (3 год.) вартістю 3 000,00 грн.; складання процесуальних документів: підготовка та подання позовної заяви; додаткових доказів; складання та подання позовної заяви та ксерокопії усіх додатків до неї Відповідачу (6 год.) вартістю 6 000,00 грн.; участь у судових засіданнях (1 судове засідання) вартістю 1 000,00 грн. Загальна вартість становить 20 000,00 грн. (а.с.27).
З акту виконання робіт/наданих послуг №1 від 08.04.2024 року за Договором про надання правничої допомоги №17/24 від 26.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі адвоката Пленюк М.Д. (виконавець або АО) склали Акт виконаних робіт про те, що за Договором про надання правничої допомоги №17/24 від 26.02.2024 року виконавець надав такі послуги: спілкування з клієнтом, надання консультації щодо ситуації за наслідками ДТП 19.10.2023 р. (2 год.) вартістю 2 000,00 грн.; зустріч з клієнтом, надання консультації щодо отримання додаткових документів, які підтверджують пошкодження майна (2 год.) вартістю 2 000,00 грн.; вивчення матеріалів справи ОСОБА_3 , перегляд відео фіксації ДТП щодо ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП. (3 год.) вартістю 3000,00 грн.; зустріч з клієнтом, вивчення поданих документів (кошторису) та погодження проекту позовної заяви (2 год.) вартістю 2 000,00 грн.; ксерокопіювання документів та додатків до позовної заяви (1 год.) вартістю 1 000,00 грн.; спілкування з клієнтом, узгодження змісту позовної заяви, обсягу та змісту доказів, супутні консультації щодо прав та обов'язків в міському суді; узгодження основних тез виступу у суді (3 год.) вартістю 3 000,00 грн.; складання процесуальних документів: підготовка та подання позовної заяви; додаткових доказів; складання та подання позовної заяви та ксерокопії усіх додатків до неї Відповідачу (6 год.) вартістю 6 000,00 грн.; участь у судових засіданнях (1 судове засідання) вартістю 1 000,00 грн. Загальна вартість наданих станом на 08.04.2024 року адвокатських послуг становить 20 000,00 грн. (а.с.28).
Згідно квитанції №0629051 від 08.04.2024 року виданої адвокатом Пленюк М.Д. Адвокатському Об'єднанню «Перша колегія адвокатів України» сплачено 20 000,00 грн. за надання правничої допомоги (а.с.26).
Враховуючи подану заяву представника відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу пов'язаних із спілкуванням з клієнтом, надання консультації щодо ситуації за наслідками ДТП 19.10.2023 р. терміном 2 год. та вартістю 2 000,00 грн.; зустріч з клієнтом, надання консультації щодо отримання додаткових документів, які підтверджують пошкодження майна терміном 2 год. вартістю 2 000,00 грн.; зустріч з клієнтом, вивчення поданих документів (кошторису) та погодження проекту позовної заяви терміном 2 год. вартістю 2 000,00 грн., а також спілкування з клієнтом, узгодження змісту позовної заяви, обсягу та змісту доказів, супутні консультації щодо прав та обов'язків в міському суді; узгодження основних тез виступу у суді терміном 3 год. та вартістю 3 000,00 грн. враховуючи принципи співмірності та їх розумності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності.
Крім того, суд вважає за необхідне зменшити суми таких витрат, зокрема витрат на правову допомогу пов'язаних із спілкуванням з клієнтом, надання консультації щодо ситуації за наслідками ДТП 19.10.2023 р. з 2 000,00 грн. на 1 000,00 грн.; зустріч з клієнтом, надання консультації щодо отримання додаткових документів, які підтверджують пошкодження майна вартістю 2 000,00 грн. зменшити на 1 000,00 грн.; зустріч з клієнтом, вивчення поданих документів (кошторису) та погодження проекту позовної заяви вартістю 2 000,00 грн. зменшити на 1 000,00 грн., а також спілкування з клієнтом, узгодження змісту позовної заяви, обсягу та змісту доказів, супутні консультації щодо прав та обов'язків в міському суді; узгодження основних тез виступу у суді вартістю 3 000,00 грн. зменшити на 1 000,00 грн. та вважає доведеними витрати, пов'язані з наданням правничою допомоги на загальну суму 15 000,00 грн. Зазначена сума є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність).
Таким чином, враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, заяву представника відповідача, суд вважає наявними підстави для часткового стягнення на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу.
Враховуючи, що позов задоволено частково, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 11 701,50 грн. (63 837,00 грн. : 81 837,00 грн. = 0,7801%; 15 000,00 грн. х = 0,7801%; = 11 701,50 грн.).
Керуючись ст.ст.258,259,263,273,354,355ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 61 837 (шістдесят одну тисячу вісімсот тридцять сім) гривень 00 копійок, та моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 944 гривні 86 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 11 701 гривню 50 копійок.
В решті вимог позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 14 листопада 2024 року