Справа № 350/1604/24
Номер провадження 2/350/574/2024
(заочне)
13 листопада 2024 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
І. Стислий виклад позицій сторін:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, у якій просила розірвати шлюб зареєстрований між нею та відповідачем 25.02.2023 у Снятинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом №26.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_3 . Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося і їхній шлюб має формальний характер з причин відсутності взаєморозуміння між ними, відсутності спільних поглядів на життя, шлюб та сім'ю, тощо. На даний час вони не підтримують жодних відносин, спільно не проживають, а шлюб існує тільки формально. Майнового спору, як і спору щодо визначення місця проживання дитини між ними немає. Подальше проживання та збереження шлюбу є неможливим, що суперечило б їхнім інтересам.
У судове засідання позивачка не прибула, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила залишити їй дівоче прізвище « ОСОБА_1 », а також зазначила, що позовні вимоги підтримує та згідна на ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань суду не подавав.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
13.11.2024 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки поступила заява про розгляд справи без її участі, просила залишити їй дівоче прізвище « ОСОБА_1 », а також зазначила, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2024 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.02.2023 (а.с.3), сторони по справі зареєстрували шлюб 25.02.2023 у Снятинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №26. Після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 ».
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.2023 (а.с. 7) підтверджено, що від спільного подружнього життя у сторін є малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність неповнолітньої дитини не можуть розірвати в позасудовому порядку.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.
Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї. Позивачка не бажає зберегти сім'ю, оскільки вона та відповідач не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, їх сім'я розпалася, шлюб існує формально. Збереження шлюбу суперечило б її інтересам, у зв'язку з чим вона просить розірвати шлюб із відповідачем.
Суд вважає, що оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в задоволенні такої вимоги буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Небажання відповідача зберегти шлюб на думку суду підтверджується його неприбуттям у судове засідання та не запереченням щодо позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін у цій справі, а тому шлюб між ними необхідно розірвати.
Вирішуючи вимогу позивачки про залишення дітей на проживанні із нею, суд враховує наступне.
Від спільного подружнього життя у сторін є малолітня дочка ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (ч. 3 ст. 29 ЦК України).
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Крім цього, за правилом ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Заперечень щодо залишення малолітньої дитини після розірвання шлюбу проживати разом з матір'ю - позивачкою по справі, відповідач не висловив, оскільки не прибув в судове засідання та не надав суду жодних заяв чи документів.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
З огляду на вищенаведене, керуючись принципом рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, при цьому враховуючи інтереси дітей, суд приходить до переконання, що найбільш доцільним буде визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - позивачкою по справі.
При цьому суд зазначає, що таке рішення суду не позбавляє можливості та обов'язку кожного з батьків брати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дітей.
Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначення у резолютивній частині рішення суду про залишення на проживанні дитини з одним з батьків не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дітей, оскільки у такому разі суд лише констатує, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивачка просила змінити її прізвище « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 », враховуючи вищезазначене положення ст.113 СК України, суд вважає її вимогу підставною.
На підставі викладеного, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.258, 259, 263, 265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб, зареєстрований 25.02.2023 у Снятинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №26 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
При реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 - змінити на дощлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Копію рішення направити в Рожнятівський районний відділ ДРАЦС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко