Справа №: 464/4459/24
Провадження №: 2/343/606/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку суброгації , суд -
В Долинський районний суд Івано-Франківської області 15.08.2024 з Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області поступила позовна заява, сформована в системі "Електронний суд", Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
У відповідності до вимог позовної заяви, позивач просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 24059.00 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FО-00783270. Предметом договору страхування - є страхування транспортного засобу Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 .
06.07.2021 о 13:40 год. по вул. Мельника, 20 у м. Львові, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 та ТЗ Ford Focus д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 06.10.2021 (справа №464/5206/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчинені зазначеного ДТП.
У результаті ДТП було пошкоджено ТЗ Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується вказаною постановою.
Враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого автомобіля Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання події.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та отримано рахунок СТО №798 від 09.07.2021, відповідно до якого, вартість ремонту Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 склала 73 098,70 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів та заяви на виплату страхового відшкодування складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт №19880/17/921 від 15.07.2021 на суму 69598,70 грн, яку було виплачено, що підтверджується платіжною інструкцією № 198557 від 19.07.2021.
Загалом фактичні витрати позивача склали у розмірі 69598,70 грн.
Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано відповідача, а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Універсальна» згідно полісу № 202187446, позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.
ПрАТ «СК «Універсальна» виплатило страхове відшкодування за полісом № 202187446 в розмірі 45539,70 грн.
Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 17217 від 13.10.2021.
Розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 69598,70 грн, при цьому полісом № 202187446 покрито частину шкоди на суму 45539,70 грн, тому залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає:
24059.00 грн = 69598.70 грн - 45539.70 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви: 3028,00 грн. - понесені позивачем витрати, що підтверджується платіжним дорученням.
Інші витрати відсутні та не плануються позивачем (а.с.1-3).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 цивільна справа № 464/4459/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку суброгації передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.35).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.08.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали (а.с.37).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.08.2024 відкрито спрощене провадження у справі № 464/4459/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку суброгації , з повідомлення сторін.
Роз'яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзивів на позов, які повинні відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документів, що підтверджують надіслання (надання) відзивів та доданих до нього доказів іншим учасникам справи (а.с.44).
Представник позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"- Миц І.В. (довіреність №ГО-23/561 від 28.12.2023 а.с.50) в судове засідання не з'явилася, подала 23.09.2024 через систему «Електронний суд» заяву, згідно якої просить здійснювати розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.49).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом , про що свідчать оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про виклик в судове засідання (а.с.47,53), рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.48,54).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Андрійович Я.Ф. (ордер серії АТ №1051551 а.с.64) в судовому засіданні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку суброгації - не визнав . Вказав, що оскільки потерпілий від ДТП , яка відбулась 06.07.2021, водій ТЗ Volvo ХС70, д.н. НОМЕР_1 мав договір добровільного страхування наземного транспорту, його страховик, в даному випадку АТ "СГ "ТАС" (приватне) здійснило йому страхове відшкодування за завдану шкоду в розмірі 69598,70 грн. Відповідальність водія ТЗ Ford Focus д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 також була застрахована в ПрАТ "СК "Універсальна" , тому його страховик здійснив страхове відшкодування страховику потерпілого в розмірі 45539,70 грн. При цьому сума заподіяної майнової шкоди в розмірі 69598,70 грн не перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача, який встановлений в розмірі 130 000 грн, тому немає підстав для покладання на відповідача додаткового обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування, оскільки це суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Тому вважає, що позов до ОСОБА_1 заявлено безпідставно, оскільки чинним законодавством не передбачено жодної норми, яка була б підставою для відшкодування шкоди застрахованою особою, завданою в межах страхового ліміту. Більше того, вважає, що позивач АТ "СГ "ТАС" (приватне) звернулось до суду з даним позовом до неналежного відповідача ОСОБА_1 , а не до ПрАТ "СК "Універсальна". Просив відмовити у позові.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Андрійовича Я.Ф., дослідивши надані докази, пояснення викладені в позовній заяві, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити , виходячи з наступного:
Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Виходячи з положень ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.
Ст. 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових прав інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, Верховний Суд відступив від правового висновку, зазначеного у постанові Верховного суду України від 23.12.2015 у справі №6-2587цс15, де було зазначено, що страховик при подачі суброгаційного позову має право на власний розсуд визначити до кого заявити свої вимоги - до винуватця або до страховика його цивільно-правової відповідальності.
Тобто Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно наголошує, що основний тягар з відшкодуванням шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Судом встановлено, що 06.07.2021 о 13:40 год. по АДРЕСА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованих транспортних засобів марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та марки FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
У відповідності до постанови Франківського районного суду м.Львова від 06 жовтня 2021 року в справі № 464/5206/21, ОСОБА_1 , 06.07.2021 о 13:40 год. по вул. Мельника, 20 у м. Львові, керуючи транспортним засобом, а саме: FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з т/з VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Так, своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 10.1 ПДР.
Згідно з вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн (а.с.42).
Вказана постанова набрала законної сили 18.10.2021 ( а.с.42 зв.стор.)
За правилами ч.ч. 4 та 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вищенаведене, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 06.07.2021 о 13:40 год. по АДРЕСА_1 , є встановленою та не підлягає доведенню.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль марки FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , був застрахований у ПрАТ "СК"Універсальна", полісом № ЕР/202187446 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 00:00 годин 21.12.2020 до 20.12.2021 включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, визначена в розмірі 130 000 гривень, розмір франшизи - 0 гривень. Страховий платіж - 1387,00 гривень (а.с. 65-66).
Як вбачається з даних бази МТСБУ, станом на 06.07.2021( на момент ДТП) поліс № 202187446 був діючим (а.с. 15).
Згідно із договором добровільного страхування наземного транспорту «Єврокаско 5 зірок» № 111.04.08 від 20.08.2020, страховик ПрАТ «Страхова група «ТАС» та страхувальник ОСОБА_2 , уклали договір страхування з терміном дії з 30.08.2020 по 29.08.2021. За вказаним договором - застрахований транспортний засіб марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 . У договорі визначені розмір страхової суми та платежа, розмір франшизи, страхові випадки, на які він поширюється, перелік документів та/або інформації, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, порядок та умови страхового відшкодування та інше (а.с. 5).
06 липня 2021 року ОСОБА_2 , як власник застрахованого транспортного засобу марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявами про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с. 7,10).
08 липня 2021 року автомобіль марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 був оглянутий, про що свідчить складений фізичною особою ОСОБА_3 акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) Додаток №16, в якому вказаний характер пошкоджень транспортного засобу (а.с. 8-9).
Згідно копії розрахунку на оплату №798 від 09.07.2021 наданого ТОВ «Юнайтед армор груп», вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 становить 73098,70 грн, в тому числі ПДВ 12183,12 грн (а. с. 11).
Відповідно до даних розрахунку страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 69598,70 грн ( матеріальний збиток 73098,70 грн - франшиза 3500,00 грн ) (а.с.13)
Із страхового акта №19880/17/921 від 15.07.2021 (а.с.12) та платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №198557 від 19.07.2021 (а.с.14) вбачається, що АТ «СГ «ТАС (приватне)» 19 липня 2021 року здійснило виплату на рахунок ТОВ «Юнайтед армор груп» на суму 69598,70 гривень.
Згідно із платіжним дорученням № 17217 від 13.10.2021, ПрАТ "СК "Універсальна" перерахувало на користь ПрАТ "СГ "ТАС" страхове відшкодування в порядку регресу за ОСОБА_1 справа 18742/17/2021/111 зг. CAN№106876/1 без ПДВ &422020&9067& від 13.10.2021, у розмірі 45539,70 грн (а.с. 16).
Як зазначила в позовній заяві представник позивача ПрАТ "СГ "ТАС" , оскільки позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 69598,70 грн , а ПрАТ "СК "Універсальна" перерахувало на користь ПрАТ "СГ "ТАС" страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 45539,70 грн, у позивача виникло право вимоги до відповідача на суму 24059,00 грн (69598,70 грн - 45539,70 грн).
Натомість, представник відповідача ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що в даному випадку має місце завдання шкоди потерпілому в розмірі, що не перевищує ліміт відповідальності його довірителя, а тому покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачував страхові платежі, суперечить меті іституту цивільно-правової відповідальності.
Під час розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , була застрахована у ПрАТ "СК "Універсальна" згідно із полісом № ЕР/202187446 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 00:00 годин 21.12.2020 до 20.12.2021 включно, у якому ліміт відповідальності за шкоду майну визначено в розмірі 130 000,00 гривень. На підставі відповідної заяви потерпілій стороні її страховиком ПрАТ "СГ "ТАС" було виплачено 65598,70 грн страхового відшкодування, що не перевищує ліміту за шкоду майну в розмірі 130 000,00 грн.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що сума страхового відшкодування, передбаченого договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було забезпечено транспортний засіб Ford Focus д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , є більш ніж достатньою для задоволення заявлених позивачем вимог, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен реалізувати право вимоги, яке передбачене ст. 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тобто, страховик за договором КАСКО повинен звертатися з вимогою саме до страховика цивільно-правової відповідальності винної особи.
Укладаючи договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа розраховує на те, що у разі настання страхового випадку її майнові інтереси будуть захищені шляхом здійснення страховою організацією виплати на користь потерпілої особи у межах страхових сум (ліміту відповідальності), визначених таким договором.
Оскільки розмір заподіяної внаслідок ДТП шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика, то підстав для покладення відповідальності за заподіяну шкоду на ОСОБА_1 , немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 ЦПК України, належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
Тлумачення змісту ст. 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Виходячи з наведеного, законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.
Однак, при розгляді даної справи позивач не клопотав про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача, наполягаючи на розгляді позовних вимог, пред'явлених саме до відповідача ОСОБА_1
У даному випадку в ПрАТ "СК "Універсальна", в якому була застрахована цивільна відповідальність відповідача, виник обов'язок виплати страхового відшкодування, і така виплата була здійснена на рахунок позивача. Проте останній не погоджується з її розміром. При цьому ПрАТ "СГ "ТАС" не позбавлене права оскаржити розмір виплаченого страхового відшкодування, у разі незгоди з таким, у порядку господарського судочинства, пред'явивши позов до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, оскільки страховик виконав свій обов'язок з виплати страхового відшкодування, розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності, з огляду на те, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, і, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, повинен реалізувати право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, чого позивачем дотримано не було, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПрАТ "СГ "ТАС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог до вказаного відповідача.
При цьому суд зазначає, що оскільки пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 642/6181/16-ц), суд не аналізує інші доводи сторін щодо суті спору, у тому числі щодо правильності нарахування та розміру страхового відшкодування, належності та допустимості доказів, наданих на його обгрунтування, з огляду на практику ЄСПЛ, який зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (§23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі вище викладеного, ст.ст.22, 979, 988, 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.8,20,25 Закону України «Про страхування», ст.ст. 3,5, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст.ст. 141, 258, 259,264, 265, 268, 352,354,355 ЦПК України, суд-
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку суброгації - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" , ЄРДПОУ:30115243, місцезнаходження: просп.Берестейський,65, м.Київ,03117.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 15.11.2024
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш