Справа № 202/11009/24
Провадження № 2/192/912/24
про повернення позовної заяви
"15" листопада 2024 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в приміщенні суду в селищі Солоне Дніпропетровської області позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Солонянського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.10.2023 у розмірі 43541,35 грн станом на 26.08.2024. Подана позовна заява підписана представником - ОСОБА_2 - керівником напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «АКЦЕНТ-БАНК», який діє на підставі довіреності від 23.01.2024 року № 22908652-К-Н-О, виданої позивачем в особі голови правління банку ОСОБА_3 .
Суд, дослідивши позовну заяву вважає, що вона підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
На підтвердження повноважень щодо звернення до суду від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» суду надано копію довіреності від 23.01.2024 року в якій зазначено, що ОСОБА_2 є керівником напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «АКЦЕНТ-БАНК», однак, будь-яких наказів, трудових договорів (контрактів), посадових інструкцій надіслані суду матеріали не містять.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Суд зауважує, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.
Дані висновки суду відповідають висновкам, викладеним в наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що від імені позивача - АТ «АКЦЕНТ-БАНК» позовну заяву в порядку самопредставництва банку підписано керівником напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості ОСОБА_2 згідно з довіреністю від 23.01.2024 року № 22908652-К-Н-О, однак доказів того, що він є працівником банку та уповноважений АТ «АКЦЕНТ-БАНК» діяти у судовому процесі відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) суду не надано, оскільки відсутні, зокрема відповідний наказ та посадова інструкція в якій зазначений перелік трудових (посадових) обов'язків керівника напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості, в тому числі повноваження діяти в суді за правилами самопредставництва банку, суд вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, тому позовна заява підлягає поверненню.
Суд вважає необхідним роз'яснити право на потворне звернення до суду з тими ж вимогами у разі надання доказів наявності повноважень на вчинення процесуальних дій від АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити право на потворне звернення до суду звернення у разі надання доказів наявності повноважень на вчинення процесуальних дій від АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-днів з дня її підписання.
Суддя О.О. Тітова