Справа № 206/5677/24
Провадження № 1-кп/206/329/24
"14" листопада 2024 р. м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро матеріали за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024041700000576 від 07.08.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_5 , 09 липня 2024 року, точний час в ході здійснення досудового розслідування не було встановлено, але не пізніше 09 год. 27 хв., прибув до місця мешкання своєї знайомої ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час, у приміщенні літньої кухні спала її подруга ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, у цей же день ОСОБА_5 , точний час в ході здійснення досудового розслідування не було встановлено, але не пізніше 09 год. 27 хв., через незачинені на замок двері зайшов до приміщення вказаної літньої кухні, де на столі побачив мобільний телефон «Redmi A1», моделі «220733SG», 2/32 ГБ, чорного кольору, належний ОСОБА_7 , та в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинений в умовах воєнного стану, а саме вказаного мобільного телефону, який він визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Будучи обізнаним, що 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації, на території України було введено воєнний стан, а також те, що у подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року продовжено строком на 90 діб, ОСОБА_5 приступив до реалізації свого злочинного умислу.
Так, реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 09 липня 2024 року, точний час в ході здійснення досудового розслідування не було встановлено, але не пізніше 09 год. 27 хв., продовжуючи знаходитись у приміщенні літньої кухні ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , користуючись відсутністю останньої, а також тим, що потерпіла ОСОБА_7 спить, впевнившись, що поруч відсутні інші особи, за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілій і свідомо бажаючи їх настання, зі столу взяв до рук мобільний телефон «Redmi A1», моделі «220733SG», 2/ НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 , чорного кольору, вартістю 3129,00 гривень, після чого, доводячи свій вищевказаний злочинний умисел до кінця, тримаючи вказаний телефон при собі, покинув приміщення літньої кухні та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим викрав вказаний мобільний телефон, причинивши ОСОБА_7 , згідно висновку судової товарознавчої експертизи, матеріальної шкоди на суму 3 129,00 грн.
Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 09 липня 2024 року о 09 год. 27 хв., знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці на території ж/м «Ігрень» у м. Дніпро, увімкнув мобільний телефон «Redmi A1», моделі «220733SG», 2/32 ГБ, S/N: НОМЕР_4 , чорного кольору, з сім-карткою ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_5 , належний ОСОБА_7 , в якому на робочому меню побачив додаток до автоматизованої системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Raiffeisen» АТ «Райффайзен Банк», натиснувши на який, безперешкодно, тобто без вводу до автоматизованої системи електронного комплексу персонального ідентифікаційного коду, отримав доступ до особистої сторінки WEB-банкінгу та карткового рахунка№ НОМЕР_6 , відкритого на ім'я ОСОБА_7 , у зв'язку з чим у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Так, реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел ОСОБА_5 , знаходячись у тому ж місці та в той же час, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи вказаний мобільний телефон та додаток до автоматизованої системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Raiffeisen» АТ «Райффайзен Банк», маючи ціль на незаконне збагачення, без дозволу власниці ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що його дії не будуть помічені власницею майна, діючи умисно, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, 09 липня 2024 року о 09 год. 31 хв. здійснив переказ грошових коштів в сумі 20 105,00 грн. з карткового рахунку № НОМЕР_6 , відкритого на ім'я ОСОБА_7 , на картковий рахунок № НОМЕР_7 , закріплений за банківською карткою за № НОМЕР_8 АТ «Універсал Банк» («Monobank»), виданою на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з дозволу власника перебував у фактичному користуванні та розпорядженні ОСОБА_5 , тим самим викрав грошові кошти, після чого розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 , матеріального збитку на суму 20 105,00 грн.
14.11.2024 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК Країни Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просив затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 також просив затвердити дану угоду з прокурором і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла надала прокурору згоду на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК, а також наслідки укладення, затвердженої даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за яке слід призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальними витратами у кримінальному провадженні є витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, у розмірі 320,00 грн., які підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку ст.124 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 36, 318, 373, 374, 474-475, 124, 100, 615 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 14.11.2024 року, укладену між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень(злочину), передбачених за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки, а саме:не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на користь судового експерта ОСОБА_9 витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №4938/24 від 25.10.2024 у розмірі 320 гривень 00 копійок.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
- мобільний телефон «Redmi A1», моделі «220733SG», 2/ НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 , чорного кольору. який передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровскій області за квитанцією №002768 - повернути власниці.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_1