Справа № 190/2144/24
Провадження №1-в/190/311/24
08 листопада 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 та представник ПВК 122 ОСОБА_5 в судове засідання не явились, кожен окремо подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечував.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 2021 рік становило 2270 грн.
Судом встановлено, що вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 310 КК України до 6 місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 71, п. 1 «а» ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року та остаточно призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно копії вироку Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71, 72 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2021 року та остаточно призначено покарання 3 роки 5 днів позбавлення волі.
Відповідно до зазначеного вироку, ОСОБА_4 :
- 09.12.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 850 грн.
Згідно копії вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт.
Відповідно до зазначеного вироку, ОСОБА_4 :
- 08.09.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1386 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Отже ОСОБА_4 , згідно вироку Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року, завдав матеріальної шкоди потерпілому на суму, що менша ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння крадіжки. Однак, кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину є незаконне проникнення до іншого приміщення.
Згідно із абз.2 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року № 10 сформульовано таке правило кваліфікації: крадіжка, грабіж або розбій, поєднані з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікуються відповідно за ч. 3 ст.185, ч. 3 ст.186, ч. 3 ст.187 КК. Додатково за ст. 162 КК такі дії кваліфікувати не потрібно. Водночас, якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за ст. 162 «Порушення недоторканності житла» КК.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року слід привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024.
Зокрема, ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року за ч. 1 ст. 162 КК України з призначенням покарання 2 роки обмеження волі.
При цьому, ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2021 року, оскільки завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час.
Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України за вчинення якого ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року, відповідно до вимог закону не є таким, що входить до поняття «дрібного викрадення чужого майна», тому підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання за вказаним вироком відсутні.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2021 року у зв'язку з усуненням караності діяння.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року та вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року за ч. 1 ст. 310 КК України до 6 місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 71, п. 2 «а» ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року та остаточно призначити покарання 2 роки 1 місяць обмеження волі.
Відповідно до ст. 72, ч. 3 ст. 74 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання у виді обмеження волі, відбуте ним покарання у виді позбавлення волі, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі, в зв'язку з чим покарання вважати відбутим.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через П'ятихатський районний суд.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1