Справа № 211/759/23
Провадження № 2/211/30/24
іменем України
14 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Севастянової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг заяву ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просив визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчений 29 липня 2021 року нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Н.М., посилаючись на наявність у нього підстав вважати, що на час складання заповіту його батько ОСОБА_3 не був у ясній свідомості та не у повній мірі розумів значення своїх дій.
Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року вирішено питання про виклик свідків, відмовлено у задоволенні клопотання представнику позивача про призначення судової експертизи, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
До суду 31 10 2024 року надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, яке ним уточнене 14 11 2024 року, посилаючись на той факт, що 06 грудня 2023 судом було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про призначення експертизи у зв'язку з відсутністю доказів на право проведення вказаним експертом судових експертиз. З огляду на те, що клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи заявлялось його адвокатом Верхушею Я.О., який зі своєї ініціативи розірвав з ним договір про надання правової допомоги, він звертається наразі з цим клопотанням. Минулого судового засідання він заявив про необхідність призначення посмертної судово психіатричної експертизи, але йому було роз'яснено, що підготовче провадження закрито та вказане клопотання не може бути подано. Тому він змушений звернутися до суду з письмовим клопотанням про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення судово-психіатричної експертизи.
Вислухавши позивача, який наполягав на клопотанні, представника відповідача, яка заперечувала проти заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (статті 120 ЦПК України).
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі N 175/957/19 (провадження N 61-12294св20).
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
За нормами статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд поряд з іншим: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Згідно із статтею 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд поряд з іншим постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Статтею 209 ЦПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
За нормами статті 222 ЦПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені.
Так, підготовче провадження у справі тривало 10 місяців, в рамках якого судом були вирішенні численні клопотання сторін про виклик свідків, витребування доказів, в тому числі й вирішено клопотання про призначення судової експертизи, в якій представник позивача ОСОБА_4 просив призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо виконання рукописного тексту (підпису у анкеті-заяві про видачу паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 06.07.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69).
Указане клопотання було вирішено ухвалою суду від 06 грудня 2023 року.
Представник позивача не заявляв у підготовчому провадженні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, заперечення проти закриття підготовчого провадження у матеріалах справи відсутні, після закриття підготовчого провадження жодна із сторін справи не заявила клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження як до подання заяви про відвід головуючому судді у справі ОСОБА_5 та і після прийняття справи головуючому суддею Ткаченко С.В. ухвалою суду від 26.06.2024.
З часу закриття підготовчого провадження (10 місяців) матеріали справи містять заяви про численні відкладення сторони позивача розгляду справи, вирішення питання про відвід головуючого у справі судді Юзефовича, тощо. Більш того, у судових засіданнях у період з часу прийняття справи до розгляду (26.06.2024) судом було вислухано вступне слово учасників процесу, проведено допит свідків, витребування доказів і лише після вказаних процесуальних дій позивачем заявлено клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
Посилання позивача на заявлене аналогічне клопотання під час підготовчого провадження, у задоволенні якого йому було відмовлено, суд не приймає до уваги з огляду на той факт, що в підготовчому провадженні представником позивача було заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, а не судово-психіатричної, що підтверджується матеріалами справи. Також протягом всього цього часу відповідач ОСОБА_1 не вчиняв дій, спрямованих на забезпечення захисту своїх інтересів, зокрема шляхом укладення договору з фахівцем у галузі права на надання правничої допомоги ( адвокатом ) .
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 204/6085/20 (провадження № 61-21431св21), вказано, що «відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. …
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Перелік поважних підстав, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.
Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 755/15620/17, провадження № 61-5235св19, 21 квітня 2021 року у справі № 522/6750/17-ц, провадження № 61-1700св21, від 19 вересня 2023 року у справі № 438/93/14-ц, провадження № 61-3641св22.
Згідно статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки подання клопотань до суду, в тому числі й щодо призначення експертизи, подаються учасниками процесу на стадії підготовчого провадження, яке ухвалою суду від 06.12.2023 закрито, заяви про поновлення строку на подання відповідного клопотання, з обґрунтуванням поважності його пропуску, матеріали справи не містять, тому клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.126,127 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 в частині повернення до стадії підготовчого провадження.
Залишити без розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 в частині призначення посмертної судово-психіатричної експертизи .
Ухвала в частині відмови у призначенні посмертної судово-психіатричної експертизи може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: С. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складено 15 11 2024