Справа № 712/12733/24
Провадження № 2-н/712/1097/24
14.11.2024 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши заяву Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
Заявник Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію станом на 31.07.2024 у розмірі 29415,15 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 № 14, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Звертаючись до суду, заявник просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію станом на 31.07.2024 у розмірі 29415,15 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради є виконавцем житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси, у тому числі відомчого житлового фонду та здійснює постачання теплової енергії на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує.
Згідно з ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
З доданих до заяви документів судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 .
Однак до заяви не додано відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо того, хто є законним володільцем нерухомого майна за вказаною адресою.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, заявником додано копію договору про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води №6-2106 від 07.10.2009, який укладено між КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» ЧМР та ОСОБА_2 , доказів укладення відповідного договору у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості з ОСОБА_1 суду не надано.
До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній формі), за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги (пункти 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України).
Таким чином, на підставі викладеного вище, з матеріалів заяви вбачається, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження безспірності заявлених вимог, долучені до заяви документи мають суперечності зі змістом викладених у заяві про видачу судового наказу аргументів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
У п. 8 ч. 1 ст. 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з п. 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.
Отже, за вище встановлених судом обставин вбачається, що характер наявних між сторонами відносини не є безспірним, а отже вимоги заявника не можуть бути задоволені в порядку наказного провадження за заявою поданою у вказаному вигляді.
Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що заявник, звернувшись до суду 25 жовтня 2024 року про стягнення боргу, пред'явив вимоги про стягнення боргу станом на 31.07.2024 в розмірі 29 415,15 грн. та з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що заявником до загальної заборгованості включено період з січня 2020 року, а також з розрахунку заборгованості за теплову енергію, постачання гарячої води вбачається, заборгованість в розмірі 21 083, 27 грн. за невизначений період, що передує січню 2020 року, тобто частина заборгованості, яку просить стягнути заявник перебуває поза межами строків позовної давності.
Згідно з частиною 1 статті 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна тривалість якої встановлюється у три роки.
Згідно до ч.ч. 2, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Так, із долучено до матеріалів справи розрахунку, вбачається, що заборгованість за послуги з теплопостачання нараховувалась позивачем щомісяця, а тому перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Таким чином, враховуючи, що із даним позовом заявник звернувся у жовтні 2024 року, то щомісячний платіж, сплата якого прострочена у межах строку позовної давності слід відраховувати із жовтня 2021 року.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд з такою вимогою.
Відтак, у видачі судового наказу належить відмовити.
Згідно з положеннями ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 19, 163, 165, 166, 260-261, 353-355 ЦПК України суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Чапліна