12.11.2024 Єдиний унікальний № 371/1613/24
про арешт майна
12 листопада 2024 року м. Миронівка
ЄУН 371/1613/24
Провадження № 1-кс/371/441/24
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України,
Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що слідчим відділом поліції розслідується кримінальне провадження за фактом таємного викрадення чужого майна з території зерноскладу ТОВ «Нива Миронівщини», розташованого за адресою: будівля під номером 4 по вулиці Кузьми Дриги в селі Пустовіти Обухівського району Київської області.
У клопотанні заявлено вимогу про арешт матеріальних об'єктів, які були предметом крадіжки та транспортного засобу що, ймовірно, став знаряддям вчинення кримінально протиправних дій.
Вказані об'єкти оглянуто слідчим, долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази, вилучено до Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.
За позицією слідчого, вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
За положеннями ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання з'явився власник транспортного засобу автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , слідчий та представник ТОВ «Нива Миронівщина» не з'явилися.
31 жовтня 2024 року ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про арешт належного йому транспортного засобу, просив відкласти розгляд клопотання та надати йому можливість звернутися за правничою допомогою.
04 листопада 2024 року та 07 листопада 2024 року власник транспортного засобу ОСОБА_3 , будучи повідомленими про розгляд клопотання, в судове засідання не з'явився.
07 листопада 2024 року через канцелярію Миронівського районного суду Київської області надійшло клопотання від ОСОБА_3 , в якому останній просить відмовити в накладенні арешту на автомобіль марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , або передати вказаний автомобіль йому в користування, обмежившись застосуванням заборони його відчуження.
Таке клопотання ОСОБА_3 обґрунтував тими обставинами, що він є інвалідом 3 групи, має захворювання суглобів, переніс оперативне втручання, ходьба супроводжується болем.
На підтвердження вказаних фактів до клопотання додав копії: пенсійного посвідчення №32901518278, виписки №688 із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого від 09 лютого 2024 року, довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку від 07 березня 2010 року, свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 видане 04 березня 2010 року.
Оцінка наданих матеріалів вказує на наявність підстав для задоволення клопотання частково.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
28 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111220000309 внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставою для внесення відомостей до реєстру була заява ОСОБА_5 , який повідомив про факт викрадення майна, яке належить ТОВ «Нива Миронівщини».
Ці обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В ході досудового розслідування встановлено такі обставини.
У жовтні 2024 року до працівника ТОВ «Нива Миронівщини» звернувся громадянин, який запитав, чи можна отримати у власність зерно кукурудзи врожаю 2024 року та в подальшому запропонував зберігати дане зерно в приміщенні, котре він орендує по АДРЕСА_1 . На дану пропозицію працівник товариства погодився.
04 жовтня 2024 року вказаний працівник, перебуваючи на робочому місці та виконуючи роботу по перевезені зерна кукурудзи врожаю 2024 року на території зерноскладу ТОВ «Нива Миронівщини», за адресою: вулиця Кузьми Дриги, 4 у селі Пустовіти Миронівської ТГ Обухівського району Київської області, прийняв рішення про таємне викрадення чужого майна у виді зерна кукурудзи врожаю 2024 року, яке належить на праві власності юридичній особі ТОВ «Нива Миронівщини». Він завантажив до ковша навантажувача зерно кукурудзи загальною масою приблизно 2000 кілограм та поїхав і вигрузив його у приміщенні складу по АДРЕСА_1 . Цього дня він перевіз до складу зерно в кількості 2000 кг чотири рази.
У період з 14 жовтня 2024 року до 18 жовтня 2024 року вказаний працівник в обідній час, перебуваючи на території зерноскладу, завантажував до 4 білих поліетиленових мішків зерно кукурудзи врожаю 2024 року та, поклавши їх у ківш навантажувача, вивозив дані мішки з території складу та ховав їх поряд з складським приміщенням у кущах, а ввечері, коли їхав додому, відвозив їх до місця свого проживання. У такий спосіб він перевіз додому 20 мішків зерна кукурудзи.
23 жовтня 2024 року, перебуваючи на робочому місці та виконуючи роботу по перевезені зерна кукурудзи врожаю 2024 року на території зерноскладу ТОВ «Нива Миронівщини», вказаний працівник знову завантажив до ковша навантажувача зерно кукурудзи врожаю 2024 року загальною масою приблизно 2000 кілограм та поїхав і вигрузив його у приміщенні складу по АДРЕСА_1 . Цього дня він перевозив зерно кукурудзи 10 разів по 2000 кг.
24 жовтня 2024 року вказаний працівник за допомогою резинового шлангу з паливного баку навантажувача злив 60 літрів дизельного палива та завантажив його до ковша навантажувача, поїхав у приміщення складу по АДРЕСА_1 , де продав особі, яка орендує вказане приміщення за ціною 45 грн за літр.
28 жовтня 2024 року, перебуваючи на території зерноскладу, вказаний громадянин завантажив до 4 білих поліетиленових мішків зерно кукурудзи врожаю 2024 року та злив за допомогою резинового шлангу 100 літрів дизельного палива до 5 пластикових каністр, поклав їх у ківш навантажувача, вивіз дані мішки і каністри з дизельним паливом з території складу та заховав поряд зі складським приміщенням у кущах. Ввечері, коли зібрався їхати додому, під'їхав до місця, де зберігав викрадене, де був викритий керівником.
При вчиненні вказаних дій особа використовувала автомобіль марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 .
28 жовтня 2024 року на відкритій ділянці місцевості, яка знаходиться поблизу приміщення складу по АДРЕСА_1 проведено огляд. В ході огляду виявлено та вилучено автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , в багажнику якого знаходилось 4 поліетиленові мішки білого кольору із зерном кукурудзи врожаю 2024 року.
В ході огляду, власник автомобіля добровільно видав органу досудового розслідування 5 каністр по 20 літрів з вмістом дизельного пального в загальній кількості 100 літрів, 2 порожні каністри жовтого кольору, 4 поліетиленові мішки білого кольору із зерном кукурудзи врожаю 2024 року по 45 кг в кожному та 10 поліетиленових мішків білого кольору.
28 жовтня 2024 року на відкритій ділянці місцевості, яка знаходиться навпроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , проведено огляд. В ході огляду особа добровільно видала органу досудового розслідування 20 поліетиленових мішки білого кольору із зерном кукурудзи врожаю 2024 року приблизно по 45 кг в кожному мішку.
28 жовтня 2024 року проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено зерно кукурудзи врожаю 2024 року загальною масою приблизно 25000 кг.
29 жовтня 2024 року проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого відбулося зважування зерна кукурудзи врожаю 2024 року, яке знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна вага зерна кукурудзи врожаю 2024 року становить 30580 кг.
Також, 29 жовтня 2024 року проведено зважування 20 поліетиленових мішків білого кольору із зерном кукурудзи врожаю 2024 року та встановлено їхню вагу - 940 кг.
На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення слідчим до клопотання додано копії протоколів огляду місця події від 28 жовтня 2024 року з додатками, заяви ОСОБА_5 від 29 жовтня 2024 року, протоколів огляду місця події від 29 жовтня 2024 року з додатками, протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 28 жовтня 2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 28 жовтня 2024 року, пояснень особи від 28 жовтня 2024 року.
Постановою слідчого від 29 жовтня 2024 року виявлене та вилучене майно долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути, в тому числі, майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшла висновку, що майно у виді каністр з дизельним пальним, мішків із зерном кукурудзи та зерна кукурудзи є таким, що ймовірно стало об'єктом вчинення кримінально протиправних дій.
Вказане майно, відносно якого особи вчиняли дії, правомірність яких підлягає встановленню в ході досудового розслідування, згідно зі ст. 98 КПК України, може бути розцінено як речові докази вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Майно у виді автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , є таким, що ймовірно стало знаряддям вчинення кримінально протиправних дій.
Вказане майно, яким особа перевозила мішки з зерном кукурудзи, також може бути розцінено як речовий доказ вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Транспортний засіб - автомобіль марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 та перебуває у володінні вказаної особи.
Слідчий суддя дійшов висновку, що в ході досудового розслідування зібрано докази, які дають слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження на вказане у клопотанні майно з метою уникнення негативних наслідків.
Поряд з цим, зстосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Відповідно до практики Європейського суду для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, але повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав і основоположних свобод людини, співвідноситися з обставинами кримінально використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до правил ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Завданням арешту майна у виді транспортного засобу у даному кримінальному провадженні є запобігання можливості його передачі чи відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника вказаного рухомого майна з метою уникнення наведених ризиків, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування, з огляду ймовірні обставини заволодіння майном протиправним шляхом.
Мотиви власника транспортного засобу щодо необхідності використання автомобіля для виконання батьківських обов'язків та з огляду на його стан здоров'я не є переконливими при вирішенні питання про арешт транспортного засобу, який ймовірно використовувався при вчиненні кримінально караних дій як знаряддя для перевезення викраденого майна.
Завданням арешту майна у виді каністр з дизельним пальним, порожніх каністр, поліетиленових мішків, є запобігання можливості його використання чи знищення, оскільки існують відповідні ризики.
Завданням арешту майна у виді мішків із зерном кукурудзи та зерна кукурудзи у даному кримінальному провадженні є запобігання можливості його використання, передачі чи відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
За правилами п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На підставі ч. 4 наведеної статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Оскільки тривале зберігання зерна кукурудзи може призвезти до його псування та до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності власника цього майна, слідчий суддя має застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту вказаного майна, або ж відмовити у його застосуванні.
З наведених слідчим мотивів вбачається, що зерно кукурудзи передане на відповідальне зберігання власнику, підлягає арешту з метою проведення експертних досліджень, його використання до проведення такого дослідження не відповідає цілям кримінального провадження.
Поряд з цим наведені правила ст. 100 КПК України дають можливість слідчому зафіксувати вказані речові докази за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описати. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
Буд який найменш обтяжливий спосіб арешту зерна кукурудзи призведе до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності власника майна ТОВ «Нива Миронівщини», тому клопотання в цій частині слідчий суддя вважає необґрунтованим.
Обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про часткову обґрунтованість клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Встановленого даною процесуальною нормою строку подання клопотання про арешт майна слідчим дотримано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2024 року за ст. 185 ч. 4 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на матеріальні об'єкти:
5 каністр по 20 літрів з вмістом дизельного пального в загальній кількості 100 літрів;
2 порожні каністри жовтого кольору;
4 поліетиленові мішки білого кольору із зерном кукурудзи врожаю 2024 року по 45 кг в кожному мішку;
10 поліетиленових мішків білого кольору;
Транспортний засіб - автомобіль марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .
Відмовити у накладенні арешту на 20 поліетиленових мішків білого кольору із зерном кукурудзи врожаю 2024 року загальною вагою 940 кг та зерно кукурудзи врожаю 2024 року загальною вагою 30580 кг.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та виконується слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1