Справа № 368/1205/24
2-о/368/59/24
Рішення
Іменем України
"04" листопада 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кагарлику заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області про встановлення факту родинних відносин,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а саме того, що вони є баба та онук.
Мотивував заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що Халчанською сільською радою народних депутатів Кагарлицького району Київської області було внесено актовий запис про смерть №16 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.1996 року.
За життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) площею 3.62 умовних кадастрових гектари в КСП «Промінь» с. Халча Кагарлицького району Київської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №026883, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області 06.08.1996 року. Вказане підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 25.06.2024 року №П-2373/0-2589/6-24.
Також, за життя ОСОБА_2 склала заповіту, яким заповіла вищевказану земельну частку (пай) ОСОБА_1 (далі - Заявник).
З часу смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року та по даний час її спадщина ніким успадкована не була, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 12.06.2024 року №77295028. згідно з яким спадкова справа після ОСОБА_2 була заведена тільки 12.06.2024 року за заявою Заявника.
Отже, після ОСОБА_2 залишилася земельна частка (пай) площею 3,62 умовних кадастрових гектари в КСП «Промінь» с. Халча Кагарлицького району Київської області, яка може бути успадкована її спадкоємцями.
Відповідно до ст. 1216-1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1265 Цивільного кодексу України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно зі ст.1297 Цивільного кодексу України право власності на спадкове майно надувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
ОСОБА_1 , тобто Заявник є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та спадкоємцем її майна за заповітом та за законом.
Втім, оформити спадщину своєї баби ОСОБА_2 в нотаріальному порядку Заявник не може через відсутність у нього усіх необхідних документів, які б підтверджували родинні зв'язки з померлою, а саме того, що вони є баба і онук.
ОСОБА_3 є матір'ю Заявника та дочкою померлої ОСОБА_2 . Проте, у Заявника відсутнє свідоцтво про народження його матері ОСОБА_3 , а також її свідоцтво про одруження з ОСОБА_4 (батьком Заявника), через що належним чином підтвердити у нотаріуса родинні відносини з ОСОБА_2 Заявник не може.
Отже, для оформлення спадщини своєї баби у Заявника виникла необхідність встановити рішенням суду факт родинних відносин між ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а саме того, що вони є баба та онук.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявнику для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Необхідно зазначити, що відсутність окремих документів, зокрема документів, які б підтверджували родинні відносини між померлою особою та її спадкоємцем, не нівелюють права спадкоємця на отримання спадщини.
Передумовою для подачі до суду цієї позовної заяви, є відсутність іншого, крім судового, шляху для захисту прав Заявника.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України).
На підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем у Заявника наявна архівна довідка від 17.06.2024 року №08-08/1254, видана державним архівом Київської області Київської обласної військової адміністрації. Згідно із зазначеною довідкою, відповідно до акту про народження «Гусинці рада Ржищевського району» від 21.10.1934 року №11 « ОСОБА_5 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . її батьками записані ОСОБА_6.» та ОСОБА_2 ». Актовий запис міститься в книзі реєстрації актових записів про народження в селах за 1934 рік Відділу реєстрації актів цивільного стану Бориспільського районного управління юстиції Київської області.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву, після перерви ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки не повідомив і розгляд справи закінчено у його відсутність.
Представник заінтересованої особи Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з'явився.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що Халчанською сільською радою народних депутатів Кагарлицького району Київської області було внесено актовий запис про смерть №16 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.1996 року.
За життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) площею 3.62 умовних кадастрових гектари в КСП «Промінь» с. Халча Кагарлицького району Київської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №026883, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області 06.08.1996 року. Вказане підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 25.06.2024 року №П-2373/0-2589/6-24.
За життя 25.07.1990 року ОСОБА_2 склала заповіту, яким заповіла все своє майно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_1 .
Спадкова справа після ОСОБА_2 була заведена 12.06.2024 року за заявою ОСОБА_1 . ОСОБА_9 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір'ю заявника та дочкою померлої ОСОБА_2 . Проте, у Заявника відсутнє свідоцтво про народження його матері ОСОБА_3 , а також її свідоцтво про одруження з ОСОБА_4 (батьком Заявника), через що належним чином підтвердити у нотаріуса родинні відносини з ОСОБА_2 заявник не може.
Відповідно до ЦК Української РСР передбачено:
С т а т т я 524. Підстави спадкоємства
Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
С т а т т я 527. Особи, що можуть бути спадкоємцями
Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
С т а т т я 529. Перша черга спадкоємців за законом
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
С т а т т я 530. Друга черга спадкоємців за законом
При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
С т а т т я 548. Прийняття спадщини
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
С т а т т я 549. Дії, що свідчать про прийняття спадщини
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. (Із змінами, внесеними Указом ПВР N 2135-08 від 15.10.73)
С т а т т я 551. Перехід права на прийняття спадщини
Якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
ОСОБА_9 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір'ю заявника та дочкою померлої ОСОБА_2 . У заявника відсутнє свідоцтво про народження його матері ОСОБА_9 , а також її свідоцтво про одруження з ОСОБА_4 (батьком Заявника), через що належним чином підтвердити у нотаріуса родинні відносини з ОСОБА_2 заявник не може.
Відповідно до ст.529,530 ЦК Української РСР заявник є онуком спадкодавця по матері і не є спадкоємцем першої або другої черги та не має права спадкувати відповідно до положень ст.551 ЦК Української РСР так як його мати була жива протягом строку 6 місяців прийняття спадщини після смерті спадкодавця . Заявник посилається на положення ЦК України , в тому числі і ст.1265 ЦК України які не можуть бути застосовані судом так як правовідносини регулюються ЦК Української РСР який діяв на час виникнення правовідносин відповідно до положень ч.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За вказаних обставин встановлення факту родинних відносин не має правового значення для спадкування заявником за законом , а тому відмовити в задоволенні заяви. Вбачається наявність помилки в заповіті спадкодавця при написанні прізвища заявника ОСОБА_10 замість ОСОБА_10 . Тому заявник має право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності йому заповіту спадкодавця для спадкування за заповітом.
Керуючись ст.1265 ЦК України , ст. 524, 527-530, 548-551 УК Української РСР, ст.294, 315,317, 319 ЦПК України, суд.-
В задоволенні заяви відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення складено 14.11.2024 року.
Суддя В.І. Кириченко