Справа № 367/9372/24
Провадження по справі № 1-кп/367/943/2024
Іменем України
13 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000761 від 21.06.2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, суд,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024111040000761 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання учасників розгляду та свідків. Також, прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є особливо тяжким кримінальним злочином, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 не заперечували щодо призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню. Разом із тим, заперечували щодо заявленого клопотання прокурором про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність зазначених ним ризиків, просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем фактичного проживання обвинуваченого у м. Ірпінь.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність призначення справи до судового розгляду, з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для його зупинення чи закриття не виявлено, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні можливо призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Також, суд, заслухавши клопотання прокурора, думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.
Судом встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.09.2024 року ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.11.2024 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що стороною захисту не надано суду, а в матеріалах кримінального провадження, відсутні переконливі докази на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та як вбачається з обвинувального акту інкримінований ОСОБА_5 злочин був вчинений за адресою його фактичного проживання в м. Ірпінь, відтак є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене, у разі доведеності його вини, незаконно впливати на свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, судом враховуються, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, крім того судом враховується необхідність забезпечення своїм рішенням не тільки поваги до особистої свободи обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, на підставі чого, суд, дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні повідомив суду, що обвинувачений може перебувати на домашньому арешті в АДРЕСА_2 , на що, є згода власника вказаного нерухомого майна, також захисник стверджував, що обвинувачений одноособово виховує свою неповнолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку покинула матір та яка на данний момент перебуває під наглядом матері обвинуваченого, втім жодних доказів на підтвердження цих обставин суду стороною захисту надано не було.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з врахуванням обставин даної конкретної справи, а саме, того що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні незаконного зберігання за місцем свого фактичного проживання в м. Ірпінь, з метою збуту, психотропних речовин у великому розмірі, тримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою забезпечення кримінального провадження, з врахуванням особливостей розгляду вказаного кримінального провадження та в даному випадку суд доходить висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст. 177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого під вартою переважає над його особистими інтересами, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, зокрема і ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступлення від принципу поваги до особистої свободи, а також забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Таким чином, суд прийшов до переконання, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до вимог п. 4 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового засідання судом не відпали та продовжують існувати, тобто ризики не зменшились.
Доводи сторони захисту з приводу того, що обвинуваченому може бути замінений запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинувачений не має мети переховуватись від суду, вплинути на свідків по даному кримінальному провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення в судовому засіданні не були доведені.
Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчать, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового слідства та судового провадження.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 193-203, 314-317, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Призначити по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 листопада 2024 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області.
Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 13.11.2024 року до 11.01.2025 року, включно.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 15 листопада 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1