Справа № 364/801/24
Провадження № 3/364/332/24
14.11.2024 року, суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144586 від 06.10.2024 року, в якому зазначено, що 06.10.2024 року о 21 годині 17 хвилин ОСОБА_1 на а/д Р-18, з'їзд в напрямку с. Рогізна, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, які встановлені згідно постанови Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.05.2024 ВП № 39342281, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, просив суд закрити справу за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки що він не знав, що відносно нього діють обмеження в праві керування транспортним засобом.
Захисник - адвокат Безугла І.С. просила суду закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений державним виконавцем, який виносив постанову про встановлення тимчасових обмежень та вказувала на те, що ОСОБА_1 має посвідчення тракториста, та дана посада є єдиним джерелом для існування та забезпеченням сім'ї.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бузуглої І.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, приходжу до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144586 від 06.10.2024 року; постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, записом з нагрудної камери поліцейського.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 126 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він керував транспортним засобом особою, маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суддя критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 за його захисника, з приводу того, що він не знав та його державний виконавець не повідомив щодо винесення постанови відносно нього про встановлення обмежень в праві керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 знав що у виконавчій службі відкрите виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини, на підставі виконавчого листа, який виданий судом у 2012 році. Із постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, встановлено, що ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів, яка на день розгляду справи не погашена. Про дану заборгованість ОСОБА_1 знав і навіть сам неодноразово вказував в судовому засіданні, що він сплачує аліменти не регулярно, про суму заборгованості не цікавився, дізнався тільки тоді коли справа про притягнення його до адміністративної відповідальності надійшла до суду.
Суддя також критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 та його захисника, з приводу того, що працюючи на посаді тракториста, це є його єдиним джерелом для існування та забезпечення сім'ї, оскільки ОСОБА_1 надав суду копію Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка сформавана 04.11.2024 року, де вказано дані щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_1 станом на 2023 рік. На підтвердження того, що він на даний час офіційно працевлаштований і посвідчення водія йому необхідно для роботи, в судовому засіданні ОСОБА_1 не надав.
Також ОСОБА_1 та його захисник не дали жодного доказу того, він відноситься до осіб тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами до яких не може бути застосовано, що передбачено ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд, при вирішенні питання щодо накладення адміністративного стягнення виходить, з вимог ст. 33 КУпАП, враховує, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність будь-яких негативних наслідків від вчиненого правопорушення. Таким чином, враховуючи вище викладене, та беручи до уваги дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, беручи до уваги ступінь його вини, обставини справи, з урахуванням суспільної шкідливості вчиненого проступку, вважаю доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком передбаченим санкцією статті.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи, що факт скоєння правопорушення знайшов своє підтвердження у суді, керуючись ст. 130 ч. 1, КУпАП, суддя, -
постановив:
Визнати громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 3 КУпАП.
Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на такий рахунок:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити до батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України- для виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя О. В. Ткаченко
Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.
Строк предявлення постанови до виконання три місяці.