Справа № 364/516/24
Провадження № 2/364/293/24
14.11.2024 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участю секретаря Бондаренко Л. С.,
розглянувши у відкритому засіданні в селищі Володарка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ,
представник позивача: ОСОБА_2 , що діє на підставі Ордера на надання правничої допомоги, Серії АІ №1664421, від 24.07.2024 року, адреса: 09801, Київська область, м. Тетіїв, вул. Суворова, 43,
до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 ,
про визнання права власності на майно за набувальною давністю, -
встановив:
25 липня 2024 року позивач та його представник звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права вланості на майно за набувальною давністю. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю з 01.05.2007 року по даний час проживає в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 . З 01.05.2007 року він безперервно та відкрито володіє та користується цим житловим будинком, здійснює догляд, провів капітальний ремонт, обробляє земельну ділянку. Цей будинок був занедбаний та не мав власника. Будь яких претензій до нього зі сторони інших осіб на вказане домоволодіння не виникало. Тільки цього року ОСОБА_1 дізнався, що власником даного будинку є ОСОБА_4 , який оформив цей будинок у 2010 році, тобто вже після того як там вже три роки проживав позивач. Власник будинку помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем на майно померлого є ОСОБА_3 , який не претендує на житловий будинок та не бажає оформляти право власності на будинок, не заперечує, щоб позивач оформив право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_4 . В зв'язку з даними обставинами ОСОБА_1 просить суд: визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, загальною площею 70.4 кв. м, житловою площею 56.2 кв. м, який розташований по АДРЕСА_4 , який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 611370, дублікат якого видано 16.01.2010 року.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали суду письмову заяву, в якій зазначили, що позов підтримують в повному обсязі, просять розглянути справу без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явивсь, надав суду письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1,4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи , взявши до уваги позицію сторін викладену у письмових заявах сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 70.4 кв. м, житловою площею 56.2 кв. м, зареєстровано за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 (а.с. 7).
Спадкоємицем ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3 , що стверджено його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , який є відповідачем по справі.
З травня 2007 року позивач із сім'єю, безперервно проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , без реєстрації права власності, проводить поточні та капітальні ремонти, сплачує комунальні послуги, обробляє присадибну земельну ділянку.
Відповідач по справі ОСОБА_3 звертався до нотаріуса з приводу прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 та отримав Свідоцтво про право власності на спадщину за законом, а саме: право власності на земельну ділянку площею 4,0370 га, яка належала померлому, що стверджено копією спадкової справи № 62/2019 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та копією витягу інформаційної довідки із Спадкового реєстру № 78982041 від 01.11.2024 року. Відповідач не заперечує, щоб позивач оформив право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_4 , яким відкрито безперервно володіє більше 10 років, що підтверджується її письмовою заявою про визнання позову.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)
Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно проживати у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 70.4 кв. м, житловою площею 56.2 кв. м, суд вважає за можливе визнати право власності за набувальною давністю.
На підстави викладеного та керуючись п.п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.41 Конституції України, ст ст. 15, 16, 344 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 76, 81, 200, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за набувальною давністю - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 70.4 кв. м, житловою площею 56.2 кв. м, який раніше належав ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , дублікат якого видано 16.01.2010 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повний текст рішення складено 14.11.2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.
Суддя О. В. Ткаченко