12.11.2024 Справа № 363/1908/24
12 листопада 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Шубочкіної Т.В., за участю секретаря Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_2 . З метою отримання належної частки спадкового майна, позивач звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Сейдалієва Дениса Сейтмеметовича. Останнім було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. У встановлений законом шестимісячний термін позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини оскільки тривалий час хворіла в червні-липні 2016 року, а також причиною стала велика відстань між її місцем постійного проживання і місцем знаходження спадкового майна. На підставі викладеного, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.04.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду від представника надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія та номер НОМЕР_1 від 15.12.2016 року, про що складений відповідний актовий запис за № 106.
Позивач є дочкою померлої ОСОБА_2 , зазначена обставина підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серія та номер НОМЕР_2 від 27.08.1958 р. та копією свідоцтва про одруження (повторне) ОСОБА_1 , серія та номер НОМЕР_3 від 26.04.2004 року, з якого вбачається, що у зв'язку зі вступом у шлюб позивач змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на шлюбне ОСОБА_5 .
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 виданого 25.10.1996 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала, зокрема, померлій ОСОБА_2 .
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Сєйдалієва Д.С. від 30.10.2024 року спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієi спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Стаття 1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноважений на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до роз'яснень викладеними у пунктах 18, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно яких у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди вiдкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібний висновоквикладений упостановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №520/10377/17, від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі №592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.
Судом встановлено, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, як тривалу хворобу в червні-липні 2016 року та велику відстань між її місцем постійного проживання і місцем знаходження спадкового майна ні чим не підтверджені, жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б суттєво перешкоджали зверненню до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, суду не надано.
Суд враховує, що тривалість пропуску строку становить понад 7 років після закінчення 6-місячного строку для прийняття спадщини.
Статтею 81 ЦПК України визначено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 76-80 ЦПК України визначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільки законом чітко визначені підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з цим, позивачем не доведено відповідними доказами та судом не встановлено поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку, задоволення позову суперечитиме вимогам закону, зокрема ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
З огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у нього обєктивних, непереборних істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359620, адреса: вул.Свято-Покровська, 171 ,с.Нові Петрівці ,Київська обл. ,Вишгородський р-н ,07354).
Суддя Т.В. Шубочкіна