Справа № 357/16182/24
1-кп/357/1166/24
14.11.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12023111260000371 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник - адвокат ОСОБА_5 , представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 ,
У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12023111260000371, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України (судова справа № 376/601/24, провадження № 1-кп/357/647/24)
Між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості у зв'язку з чим ухвалою суду від 31.10.2024, із вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження матеріали щодо ОСОБА_3 для розгляду судом угоди про визнання винуватості.
За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у тому, що 10.12.2023 приблизно о 22:30 год він, будучи не обізнаним про злочинні наміри своїх знайомих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на автомобілі марки «FORD», модель «FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві керування, завіз останніх до місця проживання потерпілого ОСОБА_13 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Перебуваючи поруч із вищевказаним домоволодінням ОСОБА_3 залишив власний автомобіль на узбіччі проїзної частини вулиці Шкільна, а сам зайшов на територію подвір?я, де і перебував у той час поки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , шляхом вибиття вхідних дверей проникли до приватного будинку потерпілого, де застосовуючи насильством, яке є небезпечним для життя і здоров?я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_13 та заволоділи майном останнього на загальну суму 22 483,22 грн.
В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи про вчинений особливо тяжкий злочин, за відсутності попередньої змови з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що приховує вчинений злочин, не повідомив про це правоохоронні органи, а натомість на власному автомобілі марки «FORD», модель «FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевіз злочинців та викрадене майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 680,00 грн., мисливську рушницю «МЦ2001», 20 калібру, упаковку мисливських патронів марки «RIO», 20 калібру, загальною кількістю 25 штук, упаковку мисливських патронів марки «ТАХО», 20 калібру, загальною кількістю 25 штук, навушники марки «Sony MDR-ZX110 White», навушники марки «OnePlus Bullets Wireless Z Bass Edition Bold Black», навушники дротові марки «Apple iPhone EarPods with Mi», дві портативні рації марки «Baofeng UV-82» (у комплекті кожна), дерев?яний ящик з мисливським реманентом - закрутка настільну для патронів 20 калібру, порох марки «NOBEL SPORT D20» та інші не цінні речі для потерпілого, пляшку лікеру «Jagermeister», об?ємом 0,5 літра, смартфон марки «Xiaomi Poco M3 128 GB Power Black», налобний ліхтарик марки «СОВ LED Headlamp», мобільний телефон марки «Nokia 6303с», тактичні окуляри, марки «5.11» із 3-ма змінними полікарбонатними лінзами та чохлом, кольору - олива, розмір універсальний, монокуляр мисливський телескоп 10х25, роздільна здатність 101м/1000м, оптичний монокуляр 16х52 мисливський портативний монокль, роздільна здатність 66м/8000м, коліматорним прицілом марки «Tasco 1?20?30», з АДРЕСА_1 , чим забезпечив їх вільну можливість покинути місце вчинення злочину та розпорядитися викраденим на власний розсуд.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 396 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен нести ОСОБА_3 у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив затвердити укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості. Звернув увагу на те, що об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України є суспільні відносини у сфері правосуддя, тому у кримінальному провадженні за обвинуваченням за цією за цією статтею не може бути потерпілого. У кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ч. 1 ст. 396 КК України стосовно ОСОБА_3 , яке в подальшому було об'єднане з кримінальним провадженням за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 не було визнано потерпілим. ОСОБА_13 був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні за ознаками вчинення, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він визнає себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України. Заявлений потерпілим ОСОБА_13 цивільний позов не визнає в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначити обвинуваченому погоджену сторонами угоди міру покарання.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов та просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 5 200.00 грн та 20 000.00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Звернув увагу на те, що прокурором не отримано згоди на укладення угоди про визнання винуватості від потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_16 , тоді як за вимогами кримінального процесуального кодексу згода потерпілого на укладення угоди у кримінальних провадженнях де кримінальним правопорушенням завдано шкоди потерпілому є обов'язковою.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, з'ясувавши обставини, які підлягають з'ясуванню перед затвердженням угоди, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, які вважали, що така угода повинна бути затверджена і погоджувалися на призначення судом покарання, зазначеного в угоді, позицію представника потерпілого, суд вважає, що зазначена вище угода про визнання винуватості не може бути затверджена з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. (ч. 4 ст. 469 КПК)
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо, зокрема: 1) умови угоди суперечать вимогам цього кодексу та або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Так, з обвинувачення вбачається, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи факт скоєння ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вчинив дії направлені на його приховування.
В угоді, як встановлений факт, вказано, що саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вчинили особливо тяжкий злочин, а саме: шляхом вибиття вхідних дверей проникли до приватного будинку потерпілого, де застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя і здоров?я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_13 та заволоділи майном останнього на загальну суму 22 483,22 грн
При цьому, як видно з формулювання обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті воно не містить даних про те, що будь яку особу вже було засуджено за вчинення особливо тяжкого злочину, який ОСОБА_3 безпосередньо приховував, а тому ті висновки органів досудового розслідування, що він вчинив інкримінований злочин є передчасними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Основного Закону та КК України, оскільки під час судового розгляду іншої справи правова кваліфікація або обсяг обвинувачення можуть бути змінені, а за результатами судового розгляду вказані особи можуть бути або засудженими або виправданими.
У даному конкретному випадку угода про визнання винуватості не підлягає затвердженню, оскільки не відповідає вимогам закону, її умови, з урахуванням обставин, наведених у обвинувальному акті та угоді, порушують права, свободи та інтереси як інших осіб: обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , винуватість яких у вчиненні саме особливо тяжкого злочину (розбою) ще не встановлена судовим вироком, так і ОСОБА_3 , оскільки засудження його за ч. 1 ст. 396 КК України буде передчасним.
Враховуючи те, що умови угоди з наведених вище мотивів суперечать вимогам КК України (щодо підстав кримінальної відповідальності), та порушують права, свободи чи інтереси сторони захисту та інших осіб відповідно до положень пп. 1, 3 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні цієї угоди.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти рішення про продовження судового розгляду у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає що для продовження судового розгляду матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 слід об'єднати з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України в одне, що і буде сприяти більш повному та об'єктивному розгляду даних кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 468, 472, ст. 474 КПК України, суд
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 та продовжити судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку.
Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України об'єднати з матеріалами кримінального провадження № 12023111260000371 від 11.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, для продовження судового розгляду, присвоївши судовий номер справи 376/601/24 номер провадження 1-кп/357/647/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_18