06 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 149/1820/24
провадження № 61-244вп24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши питання про визначення підсудності справи № 149/1820/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,
У червні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 21 жовтня
2024 року передав справу до Верховного Суду для вирішення питання про визначення підсудності зазначеної справи.
Ухвалу суду мотивовано тим, що сторони спору проживають за межами території України, а саме позивач проживає на території Сполучених Штатів Америки,
а відповідач - на території Великої Британії.
01 листопада 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення підсудності з огляду на такі обставини.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Отже, визначальною ознакою для застосування Верховним Судом статті 29 ЦПК України є встановлення громадянства кожної зі сторін спору та доведеність факту проживання обох сторін спору за межами території України.
У матеріалах справи містяться, зокрема, такі документи: копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 від 01 травня
2023 року № НОМЕР_1 ; копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 від 01 травня 2023 року № НОМЕР_2 ; копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 від 01 травня 2023 року № НОМЕР_3 ; інформація Служби митного та прикордонного контролю США щодо ОСОБА_1 ; інформація Служби митного та прикордонного контролю США щодо ОСОБА_4 ; інформація Служби митного та прикордонного контролю США щодо ОСОБА_5 .
Зазначені документи є доказами, що ОСОБА_1 (позивач) на час звернення до Верховного Суду є громадянкою України, яка має право проживати у Сполучених Штатах Америки, водночас зазначені документи не є доказом того, що вона проживає на території Сполучених Штатів Америки.
У матеріалах справи також містяться копія посвідки на проживання НОМЕР_4
від 10 липня 2022 року, яка підтверджує, що ОСОБА_2 (відповідач) має
право проживати на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також копія повідомлення навчального закладу про те, що
ОСОБА_2 зарахований на курс вивчення англійської мови з 26 серпня 2024 року до 13 червня 2025 року, що також не є доказом проживання ОСОБА_2 на території Великої Британії.
Довідки про перебування позивача та відповідача як громадян України на консульському обліку у закордонній дипломатичній установі України суду не надано. Тобто у суду відсутні докази, які б підтверджували зареєстроване місце проживання сторін у Сполучених Штатах Америки та Великої Британії відповідно,
та їхнє перебування там на консульському обліку як громадян України
(див., зокрема, підпункти 4, 5 пункту 2, пункти 16, 17 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85).
Оскільки в матеріалах справи немає належних доказів факту проживання як громадян України позивача у Сполучених Штатах Америки, а відповідача у Великій Британії, то немає підстав для визначення Верховним Судом підсудності цієї
справи (див. близький за змістом висновок, зокрема, в ухвалах Верховного Суду
від 14 серпня 2024 року у справі № 645/3650/24, від 04 червня 2024 року у справі
№ 522/2363/24, від 06 червня 2024 року у справі № 990SCCV/34/24 та від 30 жовтня 2024 року у справі № 177/1636/24).
Керуючись статтями 29, 260, 261 ЦПК України,
Відмовити у визначенні підсудності справи № 149/1820/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров