Справа № 291/1679/23
Провадження №2/291/167/24
іменем України
14 листопада 2024 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря - Герасимчук Н.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2
до ОСОБА_4
про поділ між співвласниками в натурі житлового будинку з господарськими будівлями,-
Представник позивача адвокат Руденко З.Б., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ між співвласниками в натурі житлового будинку з господарськими будівлями.
23.09.2024 року до канцелярії суду сторони надали заяву про укладення та визнання мирової угоди та мирову угоду щодо розподілу буд. АДРЕСА_1 , відповідно до якої, сторони уклали в даній цивільній справі мирову угоду наступного змісту:
Виділити позивачу у приватну власність частину будинку та господарські споруди, а саме яка складається відповідно до експлікації КП «Бердичівське МБТІ» з: веранди площею 11.5 кв. м , коридора площею 5.8. кв. м, комори площею 3.9 кв. м, кухні площею 13.7 кв.м, що становить площу 34.9 кв.м і становить 51% від загальної площі будинку. Окрім цього позивачу також виділити у приватну власність господарські споруди - гараж позначений літ. Ж-1 розташований окремою будівлею, сарай позначений літ. Г-1
Іншу частину будинку АДРЕСА_1 виділити відповідачу, яка складається відповідно до експлікації КП «Бердичівське МБТІ», а саме - жилу кімнату площею 15.5 кв. м , жилу кімнату площею 17.1 кв. м, що становить площу 32.7 кв. м і становить 49% від загальної площі будинку. Окрім цього відповідачу виділити господарські споруди сарай - літня кухні позначена літ. Б-1, гараж позначений літ. Д-1, жомова яма позначена літ. В-1.
Господарську споруду - погріб який позначений літ 3-1, залишити в загальному користуванні, оскільки він поділений на дві частини.
Сторони погодились, що після поділу житлового будинку з господарськими спорудами буде припинено режим спільної часткової власності.
Сторони дійшли спільної згоди, що ОСОБА_4 не буде сплачувати будь яку грошову компенсацію для ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 для ОСОБА_4 пов'язану з розподілом даного житлового будинку та господарських споруд.
Сторони погодили що їм в користування відповідно - до площі будинку переходить в користування і земельна ділянка під ним.
Сторони погодили що інші переобладнання в подальшому після розподілу, а також в частині комунікацій, а саме підведення або відключення електропостачання, газопостачання, водовідведення, кожна сторона буде проводити за власні кошти.
Сторони погодили, що будуть мати вільний доступ до погреба який знаходиться біля будинку та не будуть перешкоджати у цьому один одному.
У зв'язку з укладенням мирової угоди, сторони у справі, вважають спір врегульованим і підтверджуємо відсутність будь яких претензій одна до одної.
У зв'язку з тим, що спір з приводу розподілу будинку врегульовано мировою угодою, сторони просять затвердити мирову угоду а провадження у справі просять закрити..
З процесуальними наслідками передбаченими вимогами ст.ст. 207, 208 ЦПК України сторони ознайомлені. І вважають що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
У підготовчому судовому засіданні позивач, представник позивача, представник відповідача підтримали подану письмову заяву, мирову угоду, просили суд її затвердити.
Відповідачка ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена.
Дослідивши письмову заяву, мирову угоду, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:
Так, при дослідженні матеріалів справи судом установлено, що 23 вересня 2024 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_3 надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди згідно із якою сторони просили суд затвердити мирову угоду, укладену між ними 19 вересня 2024 року.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
За правилами ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 4 ст. 207 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 207 ЦПК України).
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України унормовано, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Наслідки укладення мирової угоди, зміст ст.205, 206 ЦПК України, сторонам, роз'ясненні та зрозумілі.
Мирова угода підписана у трьох примірниках, підлягає затвердженню Ружинським районним судом Житомирської області та набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області про затвердження даної Мирової угоди.
Зазначена мирова угода приєднана до матеріалів справи.
Проаналізувавши фактичні обставини справи й норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні направленої заяви, адже станом на час розгляду даної заяви суду не відомі обставини, які б свідчили, що умови мирової угоди можуть суперечити закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб чи є невиконуваними. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зазначена мирова угода має бути затверджена, а провадження у справі закрито в порядку п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Оскільки мирову угоду було укладено в підготовчому судовому засіданні до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. 142, 207, 208 п.5 ч.1 ст. 255, 256 ЦПК України, суд -
Затвердити мирову угоду від 23 вересня 2024 року, укладену між сторонами у цивільній справі №291/1679/23 (2/291/167/2024) за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ між співвласниками в натурі житлового будинку з господарськими будівлями, відповідно до умов якої сторони домовилися про таке:
1.Виділити позивачу, ОСОБА_1 , у приватну власність частину будинку та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, яка складається відповідно до експлікації КП «Бердичівське МБТІ» : веранди площею 11.5 кв. м , коридора площею 5.8. кв. м, комори площею 3.9 кв. м, кухні площею 13.7 кв.м, що становить площу 34.9 кв.м і становить 51% від загальної площі будинку, господарські споруди - гараж позначений літ. Ж-1 розташований окремою будівлею, сарай позначений літ Г-1.
2.Виділити відповідачу ОСОБА_4 , у приватну власність частину будинку та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, яка складається відповідно до експлікації КП «Бердичівське МБТІ» :житлової кімнати площею 15.5 кв. м, житлової кімнати площею 17.1 кв. м, що становить площу 32.7 кв. м і становить 49% від загальної площі будинку, господарські споруди сарай - літня кухні позначена літ. Б-1, гараж позначений літ. Д-1, жомова яма позначена літ. В-1.
3.Господарську споруду - погріб який позначений літ 3-1, залишити в загальному користуванні, оскільки він поділений на дві частини.
4.Після поділу житлового будинку та господарських споруд припинити спільну часткову власність на вказане майно.
5.Сторони дійшли спільної згоди, що ОСОБА_4 не буде сплачувати будь яку грошову компенсацію ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , пов'язану з розподілом даного будинку.
6.Сторонам переходить в користування відповідно - до площі будинку користування земельною ділянкою під ним.
7.Сторони погодили. що інші переобладнання в подальшому після розподілу, а також в частині комунікацій, а саме підведення або відключення електропостачання, газопостачання, водовідведення, кожна сторона буде проводити за власні кошти.
8.Сторони погодили, про вільний доступ до погреба який знаходиться біля будинку та не будуть перешкоджати у цьому один одному.
Сторони зобов'язуються сумлінного виконувати умови, передбачені цією мировою угодою.
Після підписання цієї угоди майнові претензії сторін щодо вищевказаного майна , а також будь якого іншого майна чи майнових прав вважаються врегульованими.
В разі добровільного невиконання сторонами умов даної мирової угоди, кожна із сторін залишає за собою право на звернення з позовом до суду про спонукання іншої сторони до виконання мирової угоди.
Наслідки укладення мирової угоди, зміст ст.ст.205, 206 ЦПК України, сторонам, роз'ясненні та зрозумілі.
Мирова угода підписана у трьох примірниках, підлягає затвердженню Ружинським районним судом Житомирської області та набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області про затвердження даної Мирової угоди.
Провадження у даній цивільній справі закрити.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Державного бюджету України 536,5 грн. (П'ятсот тридцять шість гривень 50 копійок) судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією до платіжного доручення №44 від 31.10.2023 р., видавши йому з матеріалів справи завірену копію з оригіналу вказаної квитанції.
Роз'яснити сторонам, що згідно із ст. 208 ЦПК України, ухвала про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом і у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Строк пред'явлення ухвали для виконання три роки.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_2 ;
відповідач- ОСОБА_4 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_3 .
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк