Іменем України
14 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/576/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,
код ЄДРПОУ 02910114 (код для реєстрації в ЄСІТС 0291011424),
вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,
в інтересах держави в особі
позивача: Понорницької селищної ради,
код ЄДРПОУ 04412567, вул. Довженка, 18, смт. Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів»,
код ЄДРПОУ 41823846, пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013,
предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 55496,05 грн
За участю:
від прокуратури Ходико О.Є.,
від відповідача ОСОБА_1 .
У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керівником Новгород-Сіверської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача Понорницької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про визнання недійсними додаткових угод №2-10 та №12-14 про внесення змін і доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021 та стягнення 55496,05 грн.
Поданий позов мотивований порушенням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткової угоди.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17 липня 2024 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив, для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Про отримання сторонами ухвали господарського суду від 26.06.2024 свідчать довідки про доставку 26.06.2024 електронних листів.
11.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
15.07.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій прокурарута зазначила, що вважає твердження відповідача, зазначені у відзиві, необгрунтованими і такими, що не спростовують доводів, зазначених у позовній заяві.
У судовому засіданні 17.07.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календавних днів та відклав підготовче судове засідання на 08 серпня 2024 року.
17.07.2024 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відповідь на відзив, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судове засідання призначене на 08.08.2024 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Белова С.В. у відпустці, про що сторони були повідомлені листом від 29.07.2024.
Ухвалою від 02 вересня 2024 року повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі відбудеться 19 вересня 2024 року.
У судовому засіданні 19 вересня 2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 24 жовтня 2024 року.
У судовому засіданні 24 жовтня 2024 року суд перейшов до розгляду справи по суті, прокурор у своєму виступі підтримав позовні вимоги, представник відповідача у своєму виступі заперечив стосовно позовних вимог. Суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 14 листопада 2024 року.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі», прокурор, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаної у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 216, 1212 ЦК Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 55496,05 грн сплачених позивачем коштів.
Відповідач щодо позову заперечив та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:
- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, що не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі.
- прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто те, що вони є недійсними, а тому відповідно до презумпції правомірності правочину вони є правомірними;
- спірні додаткові угоди укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а їх підписання відбувалось за згодою сторін. Спірні кошти були сплачені позивачем відповідачу на підставі Договору та додаткових угод, які не є недійсними та не визнанні судом недійсними, а отже не можуть вважатись безпідставно набутими.
У відповіді на відзив прокурор заперечив стосовно доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Понорницькою селищною радою оголошено 30.04.2021 відкриті торги із закупівлі «Електрична енергія» по предмету ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, очікуваною вартістю 199 000 грн. (ідентифікатор закупівлі иА-2021 -04-30-002020-а), запланований обсяг 83000 кВт/год.
За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом Понорницької селищної ради відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 14.05.2021 визнано переможцем відкритих торгів на закупівлю електричної енергії ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», з ціновою пропозицією, у розмірі 149398 грн з ПДВ.
За результатами торгів 26.05.2021 між Понорницькою селищною радою (Споживач) та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (Постачальник) укладено договір №180100ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір).
Відповідно до п. 2.1. договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У відповідності до пункту 3.3. договору, Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Згідно Комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до договору визначено обсяг постачання електроенергії - 83000 кВт/год.
Згідно з пунктів 5.1., 5.2 Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в додатку 2.
У Комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до договору визначено його вартість, яка становить 149398 грн з ПДВ, ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год становить 1,799976 грн з ПДВ.
Пунктом 5.3 договору визначено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування, крім випадків, зазначених в п. 2 та 7 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону, що діяла на момент укладення договору.
У пункті 5.4. договору зазначено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її змін.
Відповідно до пункту 5.8. договору оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем.
Згідно з пунктом 14.2 договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, а саме: до 31.12.2021, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви- приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Крім того, відповідно до п. 13.4 договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок)/листів відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, щодо розміру цін на товар, на момент укладення договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.
У подальшому, за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» укладено ряд додаткових угод до договору, частина з яких стосується зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання електричної енергії:
Додатковою угодою № 1 від 26.07.2021 викладено в новій редакції додаток № 1 «Заява- приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу», ціну за 1 кВт/год та обсяг електроенергії не змінено.
Додатковою угодою № 2 від 26.07.2021 збільшено ціну з 01.06.2021 за 1 кВт/год - до 1,94455 грн (з ПДВ) або + 8 %, обсяг електроенергії зменшено до 78126 кВт/год або - 5,87%.
Додатковою угодою № 3 від 17.08.2021 збільшено ціну з 01.07.2021 за 1 кВт/год - до 2,10357 грн (з ПДВ) або + 8,18%, обсяг електроенергії зменшено до 74286 кВт/год або - 4,9%.
Додатковою угодою № 4 від 18.08.2021 збільшено ціну з 01.08.2021 за 1 кВт/год - до 2,27847 грн (з ПДВ) або + 8,3%, обсяг електроенергії зменшено до 71362 кВт/год або - 3,9%.
Додатковою угодою № 5 від 27.08.2021 збільшено ціну з 05.08.2021 року за 1 кВт/год - до 2,47084 грн або + 8,44 %, обсяг електроенергії зменшено до 68623 кВт/год або - 3,84%.
Додатковою угодою № 6 від 15.09.2021 збільшено ціну з 01.09.2021 за 1 кВт/год - до 2,68244 грн (з ПДВ) або + 8,56 %, обсяг електроенергії зменшено до 66512 кВт/год або - 3,08%.
Додатковою угодою № 7 від 04.10.2021 збільшено ціну з 05.09.2021 за 1 кВт/год - до 2,915172 грн (з ПДВ) або + 8,68 %, обсяг електроенергії зменшено до 65318 кВт/год або - 1,8%.
Додатковою угодою № 8 від 04.10.2021 збільшено діну з 10.09.2021 за 1 кВт/год - до 3,171156 грн (з ПДВ) або + 8,78 %, обсяг електроенергії зменшено до 63788 кВт/год або - 2,34%.
Додатковою угодою № 9 від 04.10.2021 збільшено ціну з 15.09.2021 за 1 кВт/год - до 3,452712 грн (з ПДВ) або + 8,88 %, обсяг електроенергії зменшено до 62368 кВт/год або - 2,2%.
Додатковою угодою № 10 від 28.10.2021 збільшено ціну з 01.10.2021 за 1 кВт/год - до 3,743484 грн (з ПДВ) або + 8,4 %, обсяг електроенергії зменшено до 61620 кВт/год або - 1,2%.
Додатковою угодою № 11 від 08.11.2021 викладено в новій редакції додаток №1 «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу». Інші умови договору залишилися не змінними.
Додатковою угодою № 12 від 08.11.2021 збільшено ціну з 15.10.2021 за 1 кВт/год - до 4,069668 грн (з ПДВ) або + 8,7%, обсяг електроенергії зменшено до 60678 кВт/год або - 1,5%.
Додатковою угодою № 13 від 22.11.2021 збільшено ціну з 01.11.2021 за 1 кВт/год - до 4,430208 грн (з ПДВ) або + 8,86 обсяг електроенергії зменшено до 60345 кВт/год або - 0,55%.
Додатковою угодою № 14 від 02.12.2021 збільшено ціну з 10.11.2021 за 1 кВт/год - до 4,554972 грн (з ПДВ) або + 2,8 %, обсяг електроенергії зменшено до 60188 кВт/год або - 0,26%.
З урахуванням всіх додаткових угод, ціна за 1 кВт/год електроенергії зросла на 2,754996 грн (або на + 153,06 %), а обсяг електроенергії, який заплановано поставити зменшився.
В укладених додаткових угодах вказано лише те, що змінюється ціна електричної енергії за 1 кВт/год та зменшується обсяг електроенергії, ціна ж договору залишилася не змінною.
Однак, як вбачається з Актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за травень - грудень 2021 року ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» упродовж вказаного періоду фактично передано Понорницькій селищній раді лише 52166 кВт/год, тобто менше на 30834 кВт/год ніж було передбачено у первинній редакції договору, натомість сплачено постачальнику 149393,61 грн, тобто ту суму, яку було заплановано сплатити за визначений первинною редакцією договору обсяг електроенергії, який складав 83000 кВт/год.
Відповідач у ряді випадків надсилав листи з додатковими угодами Понорницькій селищній раді про внесення змін до Договору, обґрунтовуючи збільшення ціни за 1 кВт/год коливанням цін на електричну енергію на ринку у бік збільшення, що призвело до зменшення обсягу поставки.
26.07.2021 укладено додаткову угоду №1, якою викладено в новій редакції додаток №1 «Заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу» та доповнено Додаток 3 «Прогнозовані обсяги споживання електроенергії, 83 000 кВт/год» пунктами 78 та 79. Всі інші умови договору залишилися без змін.
За ініціативи ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 26.07.2021 укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 01.06.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 1,94455 грн. з ПДВ (+ 0,145 грн. або + 8 %) та зменшено обсяг електроенергії до 78126 кВт/год (- 4874 кВт/год або - 5,87 %). Загальну суму Договору не змінено.
В листі щодо обґрунтування необхідності укладення додаткової угоди ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» зазначає, що з 01.07.2019 відповідно до Закону України «Про ринок електроенергії» розпочався другий етап реформування енергоринку. А саме запроваджено нову модель цього ринку, де оператори системи розподілу, електропостачальники купують електроенергію для своїх споживачів та посилається на підвищення ціни за електроенергію відсутність можливості постачати електричну енергію за збитковою ціною.
В обґрунтування збільшення ціни електричної енергії ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надало копію експертного висновку Харківської торгово-промислової палати від 07.07.2021 №1496/21, наданого на лист-заявку від 05.07.2021, де зазначено, що середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за травень (01.05-31.05) 2021 року становила 1018,74 грн/МВт.год, а за червень (01.06-30.06) 2021 року становила 1425,14 грн/МВт.год; відсоток зростання між вказаними показниками (+39,89%). При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з цим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України на дату укладення договору (26.05.2021) становила 1404,91 грн за мВт/год, а станом на 05.07.2021 (дата звернення за експертним висновком Харківської торгово- промислової палати №1496/21) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 505,68 грн за мВт/год. Тобто відбулося коливання вартості електроенергії в бік зменшення, а саме: на - 899,23 грн. або на - 64 %.
За ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», 17.08.2021 укладено додаткову угоду №3 до договору, якою внесено зміни до п. 2. таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії з 01.07.2021 року до 2,10357 грн (+ 0,159 грн. або + 8,18 %) та зменшено обсяг електроенергії до 74286 кВт/год (- 3840 кВт/год або -4,9%). Загальну суму Договору не змінено.
Загалом, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 01.07.2021 з 1,799976 грн до 2,10357 грн за 1 кВт/год, або на +16,87 %, а первісний обсяг електроенергії зменшився з 83 000 кВт/год до 74286 кВт/год або на -10,5 %. Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №3 від 17.08.2021, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 11.08.2021 №1838/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 09.08.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за червень (01.06.-30.06) 2021 року - 1425,14 грн та за 3 декаду липня (21.07-31.07) - 1623,28 грн та порівняння між вказаними датами (відсоток коливання ціни +13,90%). При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з цим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті Дії «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), за першу декаду серпня 2021 року (з 01.08.2021 по 10.08.2021) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2127,10 грн за мВт/год, а за другу декаду серпня 2021 року (з 11.08.2021 по 20.08.2021) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2078,49 грн за мВт/год. Тобто, за вказаний період ціна на електроенергію на ринку зменшилася на - 48,61 грн за мВт/год або на -2,3 %.
У подальшому за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРШГІВ», укладено додаткову угоду №4 від 18.08.2021, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 01.08.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 2,27847 грн (+0,175 грн або + 8,3 %) та зменшено обсяг електроенергії до 71362 кВт/год (- 2924 кВт/год або - 3,9 %). Загальну суму Договору не змінено.
Загалом, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 01.08.2021 з 1,799976 грн до 2,27847 грн за 1 кВт/год, або на + 26,58 %, а первісний обсяг електроенергії зменшився з 83000 кВт/год до 71362 кВт/год або на -14,02 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №4 від 18.08.2021, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 10.08.2021 № 1842/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 09.08.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за липень (01.07.- 31.07) 2021 року - 1444,05 грн та станом на 05.08.2021 - 1988,79 грн, та відсоток коливання +37,72%. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Вказаний висновок датований 10.08.2021, тобто ще до укладення додаткової угоди № 3 від 17.08.2021.
Слід звернути увагу, що додаткові угоди №3 та №4, якими збільшено вартість за одиницю товару, укладено з інтервалом в один день. А також експертні висновки №1838/21 та №1842/21, які використовувалися для укладення наведених додаткових угод дановані з інтервалом в один день.
Надалі за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРШГІВ» 27.08.2021, укладено додаткову угоду №5 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 05.08.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 2,47084 грн (+0,192 грн. або + 8,44 %) та зменшено обсяг електроенергії до 68623 кВт/год (- 2739 кВт/год або - 3,84 %). Загальну суму Договору не змінено. Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 05.08.2021 з 1,799976 грн до 2,47084 грн за 1 кВт/год, або на +37,3 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 68623 кВт/год або на -17,3 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди № 5 від 27.08.2021, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2021 № 1934/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 16.08.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались станом на 05.08.2021 - 1988,79 грн та 09.08.2021 - 2240,53 грн, відсоток змині ціни +12,65%.
Замовлення експертного висновку для укладення у подальшому додаткової угоди № 5 (16.08.2021), здійснено ще до укладення додаткової № 4 (18.08.2021).
Разом з цим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), за першу декаду серпня 2021 року (з 01.08.-10.08.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2127,10 грн за мВт/год, за другу декаду 2021 року (з 11.08 - 20.08) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2078,49 грн за мВт/год, за 3 декаду 2021 року (з 21.08 - 31.08.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об' єднаній енергетичній системі України становила 2034,14 грн за мВт/год. Тобто, за період з першої по третю декаду серпня 2021 року ціна на електроенергію на ринку зменшилася на 92, 96 грн за мВт/год або на -4,4 %.
В подальшому за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 15.09.2021, укладено додаткову угоду № 6, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 01.09.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 2,68244 грн (+0,211 грн. або + 8,56 %) та зменшено обсяг електроенергії до 66512 кВт/год (-2111 кВт/год або - 3,08 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 01.09.2021 з 1,799976 грн до 2,68244 грн за 1 кВт/год, або на + 49,03 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 66512 кВт/год або на -19,87%.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №6 від 15.09.2021, якою збільшено з 01.09.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 2,47084 грн до 2,68244 грн, з урахуванням ПДВ, або на 8,56 %, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 31.08.2021 № 2062/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 31.08.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за січень 2021 року - 1462,52 грн, за лютий 2021 року - 1632,56 грн, за березень 2021 року - 1374,25 грн, за травень 2021 року - 1018,74 грн, за червень 2021 року - 1425,14 грн, за липень 2021 року - 1444,05 грн відносно серпня 2021 року. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з тим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), за першу декаду вересня 2021 року (з 01.09. - 10.09.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2217,07 грн за мВт/год, а за другу декаду 2021 року (з 11.09. - 20.09.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2208,68 грн за мВт/год. Тобто, за указані періоди на ринку відбулося зменшення вартості електроенергії на - 8,39 грн або на - 0,4 %.
За ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 04.10.2021, укладено додаткову угоду № 7 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 05.09.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 2,915172 грн (+0,233 грн або + 8,68 %) та зменшено обсяг електроенергії до 65318 кВт/год (- 1194 кВт/год або - 1,8 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 05.09.2021 з 1,799976 грн до 2,915172 грн за 1 кВт/год, або на +61,96 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83 000 кВт/год до 65318 кВт/год або на -21,3 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди № 7 від 04.10.2021, якою збільшено з 05.09.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 2,68244 грн до 2,915172 грн, з урахуванням ПДВ, або на 8,68 %, стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 №2277-2/21, надана на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 17.09.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн та 16.09.2021 - 2164,79 грн та порівняння між вказаними датами. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з тим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), за період з 15.09.2021 (дата укладення додаткової угоди № 6) по 21.09.2021 (дата цінової довідки.Харківської торгово - промислової падати № 2277-2/21) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2261,38 грн за мВт/год, а за період з 21.09.2021 (дата цінової довідки Харківської торгово - промислової падати № 2277-2/21) по 04.09.2021 (дата укладення додаткової угоди №7) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України- 2315,75 грн за мВт/год. Тобто, за указані періоди на ринку відбулося незначне збільшення вартості електроенергії на 54,37 грн або на 2,4 %, що свідчить про відсутність підстав для укладення додаткової угоди № 7 до договору.
За ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (в той самий день, коли і було укладено попередню додаткову угоду № 7), 04.10.2021 укладено додаткову угоду № 8 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 10.09.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 3,171156 грн (+0,256 грн або + 8,78 %) та зменшено обсяг електроенергії до 63788 кВт/год (-1530 кВт/год або - 2,34 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 10.09.2021 з 1,799976 грн до 3,171156 грн за 1 кВт/год, або на +76,18 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 кВт/год до 63788 кВт/год або на - 23,15 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №8 від 04.10.2021, якою збільшено з 10.09.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 2,915172 грн до 3,171156 грн, з урахуванням ПДВ, або на 8,78 %, стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 №2277-3/21, надана на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 17.09.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн та 17.09.2021 - 2374,09 грн та відсоток зміни ціни + 25,67%. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
У подальшому за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 04.10.2021 укладено додаткову угоду № 9 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 15.09.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 3,452712 грн (+0,282 грн або + 8,88 %) та зменшено обсяг електроенергії до 62368 кВт/год (- 1420 кВт/год або - 2,2 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 15.09.2021 з 1,799976 грн до 3,452712 грн за 1 кВт/год, або на +91,8 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 62368 кВт/год або на -24,86 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №9 від 04.10.2021, якою збільшено з 15.09.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з урахуванням ПДВ, стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 №2277-4/21, надана на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 17.09.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 06.09.2021- 2261,59 грн та 14.09.2021 - 2596,47 грн та порівняння між вказаними датами. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Слід звернути увагу на укладення додаткових угод № 7, № 8 та № 9 в один день (04.10.2021) та замовлення для їх укладення в один день (17.09.2021) цінових довідок.
В подальшому за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 28.10.2021 укладено додаткову угоду № 10 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку №2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 01.10.2021. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 3,743484 грн (+0,291 грн або + 8,4 %) та зменшено обсяг електроенергії до 61620 кВт/год (- 748 кВт/год або - 1,2 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 01.10.2021 з 1,799976 грн до 3,743484 грн за 1 кВт/год, або на +107,97 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 61620 кВт/год або на -25,76 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №10 від 28.10.2021, якою збільшено з 01.10.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 3,452712 грн до 3,743484, з урахуванням ПДВ, або на 8,4 %, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 21.10.2021 №2631/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 20.10.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися за 14 вересня 2021 року - 2596,47 грн та 19 жовтня 2021 року - 2840,05 грн та порівняння між вказаними датами. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з цим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), за період з 04.10.2021 (дата укладення додаткової угоди № 9) по 20.10.2021 (дата звернення за експертним висновком Харківської торгово - промислової падати № 2631/21) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 2761,28 грн за мВт/год, а за період з 20.10.2021 (дата звернення за експертним висновком Харківської торгово - промислової палати № 2631/21) по 28.10.2021 (дата укладення додаткової угоди №10) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України - 2805,02 грн за мВт/год. Тобто, за указані періоди на ринку відбулося незначне збільшення вартості електроенергії на 43,74 грн або на 1,6 %.
08.11.2021 укладено угоду № 11, якою викладено в новій редакції додаток №1 «Заява- приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу». Всі інші умови договору залишилися незмінними.
За ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 08.11.2021 укладено додаткову угоду № 12 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 4,069668 грн (+0,326 грн. або + 8,7 %) та зменшено обсяг електроенергії до 60678 кВт/год (- 942 кВт/год або - 1,5 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 15.10.2021 з 1,799976 грн до 4,069668 грн за 1 кВт/год, або на +126, 1%, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 60678 кВт/год або на -26,9 %. Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди № 12 від 08.11.2021, якою збільшено з 15.10.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 3,743474 грн до 4,069668 грн, з урахуванням ПДВ, або на +8,7 %, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 29.10.2021 № 2710/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 28.10.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 03 жовтня 2021 - 2535,12 грн та 19 жовтня 2021 - 2840,05 грн відносно 28 жовтня 2021 року - 3113,44 грн. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Слід взернути увагу, що ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» звернулося за експертним висновком до Харківської торгово - промислової палати 28.10.2021, тобто в день укладення додаткової угоди №10.
Надалі за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 22.11.2021 укладено додаткову угоду №13 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 4,430208 грн (+0,361 грн. або + 8,86 %) та зменшено обсяг електроенергії до 60345 кВт/год (- 333 кВт/год або - 0,55 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 01.11.2021 з 1,799976 грн до 4,430208 грн за 1 кВт/год, або на +146,1%, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 60345 кВт/год або на -27,3 %. Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №13 від 22.11.2021, якою збільшено з 01.11.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 4,069668 грн до 4,430208 грн, з урахуванням ПДВ, або на +8,86 %, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 10.11.2021 №2849/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 09.11.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн та 06.11.2021 - 3415,42 грн та порівняння між вказаними датами. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з цим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), у першій декаді листопада 2021 року (з 01.11. по 10.11.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 3374,95 грн за мВт/год., у другій декаді листопада 2021 року (з 11.11. по 20.11.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 3343,41 грн за мВт/год., у третій декаді листопада 2021 року (з 21.11. по 30.11.) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 3193,21 грн за мВт/год. Тобто, за указані періоди на ринку відбулося зменшення вартості електроенергії на -181,74 грн або на - 5,4 %.
Надалі за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 02.12.2021 укладено додаткову угоду №14 до договору, якою внесено зміни до п. 2 таблиці додатку № 2 «Комерційна пропозиція» договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, збільшено вартість за 1 кВт/год електроенергії до 4,554972 грн (+0,125 грн або + 2,8 %) та зменшено обсяг електроенергії до 60188 кВт/год (- 157 кВт/год або - 0,26 %). Загальну суму Договору не змінено.
Таким чином, первісна ціна в договорі про постачання електроенергії зросла з 10.11.2021 з 1,799976 грн до 4,554972 грн за 1 кВт/год, або на +153,06 %, а первинний обсяг електроенергії зменшився з 83000 до 60188 кВт/год або на -27,48 %.
Тобто, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підставою для укладання додаткової угоди №14 від 02.12.2021, якою збільшено з 10.11.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії з 4,430208 грн до 4,554972 грн, з урахуванням ПДВ, або на +2,8 %, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 25.11.2021 №2985/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 24.11.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склалися за 1 декаду жовтня (01.10-10.10) 2021 року - 2568,15 грн відносно 1 декади листопада (01.11-10.11) 2021 року - 3374,95 грн та за 07 листопада 2021 року- 3013,92 грн відносно 09 листопада 2021 року - 3502,09 грн. При цьому, вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер.
Разом з тим, відповідно до даних розміщених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), за період з 22.11.2021 (дата укладення додаткової угоди № 13) по 24.11.2021 (дата звернення за експертним висновком №2985/21), середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 3396,02 грн за мВт/год, у період з 24.11.2021 (дата звернення за експертним висновком № 2985/21) по 02.12.2021 (дата укладення додаткової угоди №14) середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила 3120,28 грн за мВт/год. Тобто, за указані періоди на ринку відбулося зменшення вартості електроенергії на -275,74 грн або на - 8,12 %
З наведеного вбачаєьться, що внаслідок укладення додаткових угод №2-10, 12-14 до договору, вартість за 1 кВт/год електроенергії, зросла на 2,754996 грн (+ 153,06 %).
Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» за електроенергію по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору без урахування зазначених додаткових угод становить 55496,05 грн (149393,61 грн - 93897,56 грн = 55496,05 грн).
Враховуючи первісну ціну в основному договорі від 26.05.2021, відповідач недопоставив 30832 кВт/год електроенергії (55496,05 грн : 1,799976 грн за ІкВт/год).
Так, відповідач за період постачання електроенергії у червні - грудні 2021 року передав позивачу меншу кількість товару, а саме на 30832 кВт/год (82998 кВт/год - 52166 кВт/год) вартість якого складає 55496,05 грн.
Прокурор у позовній заяві зазначає, що внаслідок укладення спірних додаткових угод, Понорницькій селищній раді недопоставлено електроенергії в обсязі 30832 кВт/год вартістю 55496,05 грн, які підлягають поверненню Понорницькій селищній раді, як надміру сплачені кошти.
Оцінка суду.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано прокурором в особі Понорницької селищної ради у зв'язку із невиконанням нею своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Понорницької селищної ради.
Прокурор у позовній заяві зазначає, що Понорницька селищна рада, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, сама сприяла порушенню інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак, неналежно здійснює їх захист.
Понорницька селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес.
Прокуратурою до подання позову здійснено попередні листування з Понорницькою селищною радою та повідомлено про порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод до Договору.
Своїм листом від 20.05.2024 №01-19/586 Понорницька селищна рада повідомила Новгород - Сіверській окружній прокуратурі, що нею заходи для визнання недійсними додаткових угод до договору від 26.05.2021 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» надміру сплачених коштів не вживались.
Вказане свідчить про неналежне здійснення Понорницькою селищною радою заходів щодо захисту власних інтересів, оскільки ним не вжито заходів до повернення надмірно сплачених коштів, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Понорницька селищна рада є стороною спірних правочинів, юридичною особою, який може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, який є розпорядником бюджетних коштів, який здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України.
Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі» призвели до безпідставної зміни умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та слугували нераціональному та неефективному використанню бюджетних коштів.
Як встановив суд, Договір та спірні додаткові угоди до нього, укладені між Понорницькою селищною радою та ТОВ «Енера Чернігів». Відповідно до положень статті 215 ЦК України з позовом про визнання правочину недійсним може звернутись одна із сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, установлених законом. Отже, саме Понорницька селищна рада є належним позивачем у спірних правовідносинах.
У справі № 927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом визнаний недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п.59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Понорницька селищна рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на його користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Понорницької селищної ради до ТОВ “Енера Чернігів» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.
За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Понорницької селищної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Суд врахував, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Щодо визнання недійсними додаткових угод.
За пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.
За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України “Про публічні закупівлі».
Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі»).
За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі»:
- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
- замовники це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;
- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України “Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до пуекту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, Закон України “Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.
Суд встановив, що позивач та відповідач уклали Договір, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі». На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов'язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України “Про публічні закупівлі».
Згідно Комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до Договору визначено обсяг постачання електроенергії - 83000 кВт/год.
З наведеного вбачаєьться, що внаслідок укладення додаткових угод №№ 2-10, 12-14 до договору, вартість за 1 кВт/год електроенергії, зросла на 2,754996 грн (+ 153,06 %).
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав позивачу: експертні висновки Харківської торгово-промислової палати.
З наведеного вбачається, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (про що зазначено в п.1 цих угод).
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 57 Закону України “Про ринок електричної енергії» електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
За п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:
1)достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;
2)зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.
Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, в разі відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.
Суд установив, що у більшості випадків сторонами не був дотриманий вказаний двадцятиденний строк при укладенні оскаржуваних додаткових угод, у той час як нова ціна застосована сторонами, як правило, на початок розрахункового періоду, що передував зверненню постачальника до споживача з повідомленням про зміну (збільшення) ціни електричної енергії.
Законом України “Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи з викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Таким чином, обґрунтованим підтвердженням коливання ціни на ринку електричної енергії та в подальшому необхідності підвищення такої ціни може бути чітко визначений (окремий) період такого зростання/зменшення, а не вибірково взяті дати з найбільшим показником.
Надані ТОВ «Енера Чернігів» експертні висновки за своїм змістом є лише документами фактографічно-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП «Оператор ринку» та не містять будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару або між датами укладення спірних додаткових угод чи застосування нової ціни.
Констатування середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС України за певні періоди, за відсутності підтвердження ринкової вартості електроенергії на момент укладення договору, позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період дії Договору.
В експертних висновках Харківської торгово-промислової палати зазначених вище визначення коливання ціни проводилось шляхом порівняння середньозваженої ціни, яка існувала на певні дати місяця, у більшості з інтервалом у декілька днів, що не може свідчити про наявність реального збільшення вартості електричної енергії, оскільки ціна на електричну енергію є динамічною і залежить від попиту та пропозиції на РДН на певну дату, а отже таке порівняння не є коректним. Тобто ціна кожного дня може як збільшуватись, так і зменшуватись.
Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.
Проте таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин судом не встановлено.
Натомість сторони послідовно збільшували вартість електроенергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ «Енера Чернігів».
Водночас пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.
Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.
За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов'язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.
Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов'язковим для врахуванням судом першої інстанції, в силу частини 4 статті 236 ГПК України, - ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Натомість, з урахуванням вказаних вище додаткових угод, ціна за 1 кВт/год електричної енергії виросла зросла на 2,754996 грн (+ 153,06 %), а обсяг поставленої електричної енергії фактично зменшився до 52166 кВт/год замість 82998 кВт/год за основним Договором.
Суд, проаналізував матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни електроенергії на ринку у порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі), а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін, за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на + 153,06 %.
Виходячи з даних, опублікованих на офіційному сайті ДП “Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України (www.oree.com.ua) дійсно простежується тенденція коливання ціни на ринку, при цьому, таке коливання, протягом дії Договору, мало місце як у сторону зменшення, так і в сторону збільшення (ціна змінюється щодобово та є динамічною), натомість, не обґрунтовує її зростання в заявленому постачальником розмірі в указані проміжки часу.
Таким чином, суд доходить висновку, що спірні додаткові угоди укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору.
Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України “Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення “каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі».
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.
В силу особливостей функціонування ринків РДН ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно у залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчику РДН, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.
Також, не містять матеріали справи жодних доказів, що Постачальник (відповідач) у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод дійсно змушений був придбавати електричну енергію для її подальшої переді Споживачу на виконання обов'язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних експертних висновках.
Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 кВт/год електричної енергії збільшилась, а обсяги поставки електроенергії за Договором зменшилися.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України “Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд, установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов'язує визнання спірних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 55496,05 грн.
Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пункту 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов'язаний їх повернути, в силу статей 216, 1212 ЦК України.
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.
Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах: від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.
Відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу - 83000 кВт/год електричної енергії за ціною 1,799976 грн за 1 кВт/год з ПДВ, загальною вартістю 149398,00 грн з ПДВ.
За період з червня 2021 року по грудень 2021 року обсяг постачання електричної енергії склав 52166 кВт/год, що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії.
Позивач здійснив оплату поставленої у червні 2021 року - грудні 2021 року електричної енергії на суму 149393,61 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.
Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами у Договорі, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 93897,56 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 55496,05 грн.
За приписами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора у частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у межах заявлених вимог, у сумі 55496,05 грн.
Висновки суду.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки за висновком суду визнані недійсними додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як ТОВ «Енера Чернігів», так і Понорницької селищної ради, суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на відповідача та позивача у рівних частинах.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 26.07.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
3.Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 17.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
4.Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 18.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
5.Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 27.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
6.Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 15.09.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
7.Визнати недійсною Додаткову угоду №7 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
8.Визнати недійсною Додаткову угоду №8 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
9.Визнати недійсною Додаткову угоду №9 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
10.Визнати недійсною Додаткову угоду №10 від 28.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
11.Визнати недійсною Додаткову угоду №12 від 08.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
12.Визнати недійсною Додаткову угоду №13 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
13.Визнати недійсною Додаткову угоду №14 від 02.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №180100ВЦ від 26.05.2021, укладену між Понорницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412567) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).
14.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846; проспект Перемоги, буд.126Б, м.Чернігів, 14013) на користь Понорницької селищної ради (код ЄДРПОУ 04412567, вул. Довженка, 18, смт. Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220) кошти у сумі 55496,05 грн.
15.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846; проспект Перемоги, буд.126Б, м.Чернігів, 14013) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 19682,00 грн судового збору.
16.Стягнути з Понорницької селищної ради (код ЄДРПОУ 04412567, вул. Довженка, 18, смт. Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 19682,00 грн судового збору.
17.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 14.11.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/