Іменем України
(заочне)
Справа № 285/3158/24
провадження у справі № 2/0285/1179/24
13 листопада 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання- Валінкевич І.І.,
сторони у справі: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк»), представник позивача - Ляр Д,Ю., відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - позивача у справі, звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.09.2023 року у розмірі 47556,00 грн, станом на 27.05.2024 року та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч умовам укладеного кредитного договору № б/н від 14.09.2023 року між позивачем та відповідачем, останній своїх договірних зобов'язань належним чином не виконував, у зв'язку з чим перед позивачем станом на 27.05.2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 47556,00 грн, що складається із: 43200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4356,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Оскільки відповідач кредитні кошти не повертає у добровільному порядку, тому відбулося звернення до суду для захисту своїх прав.
13.06.2024 року після виконання вимог ст. 187 ЦПК України провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, які просив задовольнити /а.с.6,130/.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позов не надходило.
13.11.2024 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення за наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , звернувся до позивача АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 14.09.2023 року відповідач ознайомився з умовами кредитування, підписав кредитний договір від 14.09.2023 року, Графік платежів, Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг шляхом проставлення електронного підпису.
Уклавши кредитний договір, відповідач погодився на наступні умови кредитування : тип кредиту - строковий, сума кредиту 43200,00 грн, строк кредитування - 36 міс, процентна ставка - 1,5 % сплачується щомісячно від загальної суми кредиту ( 18% річних), реальна річна ставка - 35,24 % .
На підставі погоджених умов кредитування відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом у розмірі 43200,00 грн, що вбачається з відповідної Довідки про зміну умов кредитування.
Відповідач скористався наданими позивачем кредитними коштами, що вбачається з відповідної Виписки за кредитним договором, однак вчасно їх не повернув, чим порушив права Банку.
Згідно з наданого до позовної заяви Банком розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 27.05.2024 року становить у загальному розмірі 47556,00 грн, що складається із: 43200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4356,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Відповідно ч. 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже при укладенні кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною позивача надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування кредитної заборгованості в загальній сумі 47556,00 грн.
Разом з цим, суд бере до уваги й те, що відповідачем не оспорено ні позовні вимоги, ні підстави, з яких позов заявлений.
Отже, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обгрунтованими та підлягають до повного задоволення
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із наступного.
Так, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн ( понижуючий коефіцієнт 0,8 ), що підтверджено платіжним дорученням /а.с.1/.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.06.2023 року у розмірі 47556 ( сорок сім тисяч п"ятсот п"ятдесят шість) грн 00 коп та судові витрати у розмірі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін :
- позивач - Акціонерне товариство комерційний банку «ПриватБанк» ( адреса місцезнаходження - вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, індекс - 01001, код ЄДРПОУ - 14360570);
- відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - с. Курчицька Гута, Звягельський район, Житомирська область )
Дата складення повного судового рішення - 13.11.2024 року.
Суддя А.В.Михайловська