Справа №295/13697/24
Категорія 69
2/295/3254/24
14.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомир у складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.
при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в місті Житомирі цивільну справу за позовом поданим представником ОСОБА_1 - адвокатом Петрушиної Людмили Анатоліївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Представниця позивакчи звернулася до суду з позовом, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн щомісячно, починаючи з 16.09.2024 та до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги представниця позивачки обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . Дитина є інвалідом та має розумову відсталість пов'язану з глухотою. Так як батько сина не працює, тому просить стягувати аліменти в твердій грошовій сумі.
Ухвалою судді від 26.09.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено до судового розгляду.
Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомив, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представниця позивачки подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності та її представника, позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала щодо розгляду справи в заочному провадженні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав, , ухвала про відкриття провадження по справі, позовна заява з додатками, судові повістки, направлені відповідачу поштовим зв'язком, повернулись на адресу суду не врученими адресату, з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 5)
Згідно копії довідки ТОВ «КК «ДОМКОМ ЖИТОМИР» № 337 від 24.09.2024 зазначено, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 , 1977 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 17)
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом частин другої наведеної норми розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З аналізу положень наведеної норми вбачається, що підставою для збільшення або зменшення розміру аліментів є зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення матеріального становища когось із батьків та інші випадки, передбачені ким кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. За змістом частини другої наведеної норми держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
09.11.2023 Верховна Рада України 09 листопада 2023 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким збільшено прожитковий мінімум на дітей від 6 до 18 років, розмір якого становить 3196 грн.
При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дитини, стан її здоров'я, розмір прожиткового мінімуму для дітей, а також те, що малолітня дитина є інвалідом та перебуває на утриманні матері, відповідач є батьком дитини, особою працездатного віку, судом не встановлено наявність медичних показань щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності відповідачу, на забезпеченні відповідача інші утриманці не перебувають, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дитини необхідним харчуванням і предметами вжитку, умов для розвитку дитини та в сукупності оцінених судом доказів суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання сина у розмірі 10000 грн щомісячно, починаючи від дня подачі позову - з 16.09.2024 до досягнення дитиною повноліття, оскільки, на думку суду, такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дитини її мати, є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
У спростування викладеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно положень п. 3) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати, від оплати яких було звільнено позивача.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 7, 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 258, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов поданий представником ОСОБА_1 - адвокатом Петрушиною Людмилою Анатоліївною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн щомісячно, починаючи з 16.09.2024 та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представниця позивачки: адвокат Петрушина Людмила Анатоліївна, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 000528 від 23.04.2019, видане Радою адвокатів Житомирської області, АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.Г. Перекупка