14.11.2024м. СумиСправа № 920/1255/24
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 04057994)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 57402,80 грн.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 57402,80 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди нерухомого майна № 5 від 06.05.2022. Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури 2422,40 грн судового збору, сплаченого за пред'явлення позовної заяви до суду.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що між позивачем і відповідачем було укладено Договір оренди. Позивач передав у користування відповідачу майно. Однак відповідачем не була сплачена орендна плата. Тому прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення на користь позивача заборгованості з орендної плати.
Ухвалою суду від 14.10.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
17.10.2024 від відповідача до суду надійшли пояснення від 17.10.2024 (вх. №5852), у яких він зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, а також просить суд застосувати вимоги ч.1 ст. 130 ГПК України під час розподілу судових витрат у справі та повернути прокуратурі 50% судового збору, сплаченого під час звернення з даним позовом.
Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі виконавчого комітету Шосткинської міської ради.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Шосткинської міської ради, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Так, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Виконавчий комітет Шосткинської міської ради.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету. У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, зокрема, належить надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Недоотриманням орендної плати від оренди комунального майна порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, мешканців Шосткинської територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.
Недоотримання виконавчим комітетом Шосткинської міської ради коштів у розмірі суми орендної плати ослаблює дохідну частину місцевого бюджету Шосткинської ОТГ та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Отже, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Таким чином, недоотримання коштів місцевим бюджетом внаслідок несплати орендної плати становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Шосткинської об'єднаної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у їх власності. Неефективне управління комунальним майном та втрачання коштів місцевого бюджету у зв'язку із не виконанням умов договору оренди такого майна порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади.
Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
У зв'язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Так, ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Крім того, бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів уповноважений, серед іншого, здійснювати: управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснювати контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 БК України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об'єктами державної та комунальної власності; обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Таким чином, виконавчий комітет Шосткинської міської ради, у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України, є головним розпорядником бюджетних коштів, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
З огляду на вище викладене, виконавчий комітет Шосткинської міської ради у спірних правовідносинах є однією із сторін у договірних відносинах, визначених Договором оренди від 06.05.2022. У зв'язку тим, що саме виконавчому комітету Шосткинської міської як розпоряднику бюджетних коштів завдано збитків у вигляді недоотримання коштів до місцевого бюджету наслідок не сплати Відповідачем орендної плати, відтак саме виконавчий комітет Шосткинської міської ради є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним управлінням комунальним майном та формування дохідної частини місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
Таким чином позов подається в інтересах держави в особі виконавчого комітету Шосткинської міської ради.
При цьому, варто зазначити, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 18.06.2021 № 927/491/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правовий висновок за яким, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Шосткинською окружною прокуратурою на адресу виконавчого комітету Шосткинської міської ради направлено лист № 55/5064вих.24 від 17.09.2024 , в якому повідомлено про встановлені прокуратурою порушення та необхідність захисту інтересів держави шляхом пред'явлення позовної заяви до ФОП ОСОБА_1 .
Разом з тим, відповідно до листів виконавчого комітету Шосткинської міської ради за №16-08/217 від 27.09.2024 встановлено, що виконавчий комітет Шосткинської міської ради вживав певних заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати з ОСОБА_1 , однак вони виявились неефективними. Так, виконавчим комітетом Шосткинської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_1 08.08.2023, 04.03.2024 та 06.05.2024 спрямовувались відповідні претензії.
Вказані претензії залишені ФОП ОСОБА_1 без відповіді, заборгованість з орендної плати до цього часу залишається не сплаченою.
Крім того, оскільки місцевим бюджетом не закладено видатки на сплату судового збору, тому виконавчий комітет Шосткинської міської ради ініціював подання такої позовної заяви органами прокуратури.
Таким чином, виконавчий комітет Шосткинської міської ради (як уповноваженим органом на вжиття заходів представницького характеру) до цього часу у судовому порядку не вжито заходів з метою стягнення з ФОП ОСОБА_1 боргу по орендній платі.
Отже, з вказаних обставин вбачається, що виконавчий комітет Шосткинської міської ради (як уповноважений орган на вжиття заходів представницького характеру) неналежним чином виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
Прокурор при поданні позовної заяви навів підставу для представництва інтересів держави (нездійснення захисту інтересів держави позивачем); навів підстави для звернення з позовом (несплата орендної плати орендарем в доход місцевого бюджету), чим обґрунтував порушення інтересів держави.
Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06.05.2022 між виконавчим комітетом Шосткинської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 5 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності. Зазначене підтверджується копією договору, який міститься в матеріалах справи (а.с. 13-19).
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 розділу І «Змінювані умови договору», об'єктом оренди є нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 67,9 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 1.1. розділу II «Незмінювані умови договору», Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначені у п. 4 розділу І «Змінювані умови договору», вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Пунктом 2.1. розділу II «Незмінювані умови договору» передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
Пунктом 12 розділу І «Змінювані умови договору» встановлено строк дії вказаного договору до 30.04.2027.
На виконання умов вказаного договору орендодавець (балансоутримувач) 06.05.2022 передав, а орендар прийняв нерухоме майно, що підтверджується відповідним актом приймання-передавання комунального нерухомого майна, що обліковується на балансі Управління житлово-комунального майна міської ради (а.с. 20).
Разом з тим, 30.08.2024 між виконавчим комітетом Шосткинської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про дострокове розірвання договору оренди нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 67,9 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.08.2024, за згодою сторін (а.с. 33). Та відповідно до акту прийому передачі ФОП ОСОБА_1 передав вказане нерухоме майно, а виконавчий комітет Шосткинської міської ради прийняв його (а.с. 34).
Однак, всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором оренди від 06.05.2022, відповідач не сплатив орендну плату за період користування майном з 01.01.2023 по 31.07.2024 (включно) в розмірі 57402,8 грн, що підтверджується листом Управління комунальної власності Шосткинської міської ради за № 55-5064 від 17.09.2024 разом з розрахунком заборгованості зі сплати орендної плати за період з 06.05.2022 по 31.07.2024 та не заперечується відповідачем у письмових поясненнях від 17.10.2024.
Розрахунок заборгованості з орендної плати виконано прокурором у тексті позовної заяви (а.с.3).
Оскільки відповідач заборгованість з орендної плати не сплатив, то прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини доведені прокурором перед судом належними та допустимими доказами, про які зазначено вище та є такими, що встановлені судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до п. 3.1. розділу II «Незмінювані умови договору» орендна плата становить суму, визначену у п. 9 розділу І «Змінювані умови договору», а саме: місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 1952,00 гривень (без ПДВ).
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою.
Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальником комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5 Договору.
Відповідно до п. 3.2. розділу II «Незмінювані умови договору» якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Згідно з п. 3.3. розділу II «Незмінювані умови договору» Орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(А) і 5(В).
Пунктом 16 розділу 1 «Змінювані умови договору» визначено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: Місцевому бюджету 100 відсотків суми орендної плати.
Пунктом 3.4. розділу II «Незмінювані умови договору» передбачено, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця / балансоутримувача, який виставляє рахунок на загальну суму орендної плати. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати.
Відповідно до п. 3.7. розділу II «Незмінювані умови договору» орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем.
Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Пунктами 11.1., 11.4. розділу II «Незмінювані умови договору» передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Прокурором заявлена до стягнення заборгованість за період з 01.01.2023 по 31.07.2024 (включно) у розмірі 57402 грн 80 коп.
Як вже зазначалось вище, вказана заборгованість підтверджується письмовими матеріалами справи, розрахунком, виконаним прокурором, та визнається відповідачем у повному обсязі.
Також, прокурор наголошує, що при здійсненні розрахунку заборгованості враховано сплачену орендарем 23.08.2024 в рахунок орендної плати суму 18739,20 грн за 2022 рік, що підтверджується копією квитанції № 46452180 за 23.08.2024.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога про стягнення з відповідача 57402 грн 80 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог та те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати із сплати судового збору в розмірі 50%, від сплаченої позивачем суми, а 50% - повертаються Сумській обласній прокуратурі з Державного бюджету.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Шосткинської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 57402 грн 80 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 04057994) 57402 грн 80 коп. заборгованості з орендної плати.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 1211 грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Повернути Сумській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп., про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу
5. Видати Виконавчому комітету Шосткинської міської ради, Сумській обласній прокуратурі накази наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2, 3 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 14.11.2024.
Суддя О.Ю. Резніченко