Справа №295/16848/24
1-в/295/1753/24
Іменем України
13.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про приведення вироку суду відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бузуків Черкаського району та області, громадянина України, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог чинного законодавства,
Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» звернувся до суду з поданням в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ) засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує.
Засуджений згоден на розгляд справи без його участі, подання установи підтримує.
Прокурор подання підтримав.
Дослідивши зміст подання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питаня, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, внесені Законом № 3886-ІХ зміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.
Судом встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.05.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023 вирок Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023 змінено у частині призначеного покарання та на підставі ст. 70 КК України визначено, остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Початок строку покарання - 29.05.2023. Кінець строку покарання - 14.04.2028.
Згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023 ОСОБА_3 вчинив декілька епізод крадіжок майна, а саме: 15.03.2023 на суму 798,89 грн.; 26.03.2023 на суму 798,89 грн. та 949,99 грн.; 30.03.2023 на суму 838,49 грн. та 922,29 грн.
Вказані епізоди підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням, з огляду на наступне.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна є по суті зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у КК України цей розмір не визначений, він указаний в ст. 51 КУпАП.
За таких обставин вчинене засудженим діяння на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально - караним. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючі норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділуIV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_3 відповідно до вироку Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023 вчинив крадіжки майна на суму, меншу ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на день їх скоєння), вчинені ним діяння за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ, не є кримінально-караними на даний час, а тому суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Водночас, згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023 з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023, ОСОБА_3 засуджений за інше кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, що є кримінально караним та не підлягає декриміналізації.
З огляду на викладене, за вироком Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023 з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023, ОСОБА_3 слід вважати таким, що засуджений за ч. 4 ст. 186 КК України (без застосування ст. 70 КК України), до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд,
Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» - задовольнити.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023, частково змінений ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023, частково зміненого ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023, за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за вироком Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023 з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023 за ч. 4 ст. 186, ст. 69 КК України до покарання у виді 4 (років) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання та застосування ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 рахувати за вироком Придніпровського районного суду м. Черкас від 29.05.2023, зміненим ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10.08.2023.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1