справа № 165/4751/24
провадження № 2-о/165/152/24
про відмову у відкритті провадження у справі
14 листопада 2024 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Гайворонський О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Шептицької міської ради Львівської області, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту простійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
встановив:
30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту простійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В обґрунтування заяви вказує, що встановлення факту спільного проживання з померлим ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту простійного проживання з ним як із спадкодавцем має важливе значення для реалізації права на спадкування.
Про інших можливих спадкоємців заявниці невідомо.
11 листопада 2024 року до суду надійшла письмова заява ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якій просить відмовити у відкритті провадження у даній справі у зв'язку з існуванням спору про право.
Із змісту заяви вбачається, що діти померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулись до Сокальської державної нотаріальної контори Львівської області із заявами про прийняття спадщини за законом, посвідченими 21.10.2024 нотаріусом Гомельського нотаріального округу Сарасенко І.В., зареєстрованими в реєстрі за №11-879, №11-880, та апостильованими і посвідченими приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ярош Оленою Вікторівною. Вони категорично не визнають, що ОСОБА_1 може претендувати на будь-яке спадкове майно, повідомляють, що остання не проживала з їхнім батьком ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та не проживала з ним на час відкриття спадщини.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Водночас, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року по справі №591/134/22.
Із змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факт простійного проживання зі спадкодавцем з метою успадкування після померлого ОСОБА_2 нерухомого майна, тобто встановлення таких фактів безпосередньо пов'язане із наступною реалізацією права на спадкування.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя враховує, що згідно заяви ОСОБА_3 проти розгляду справи у порядку окремого провадження заперечують спадкоємці ОСОБА_2 - діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вважаючи, що таке рішення стосується їхніх прав як спадкоємців. Вони заперечують факт проживання заявниці разом із спадкодавцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та проживання з ним на час відкриття спадщини, тобто заперечують, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .
На підставі наведеного суд дійшов висновку про існування реального, а не гіпотетичного спору між спадкоємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з однієї сторони, та заявницею ОСОБА_1 з іншої сторони.
Таким чином, оскільки судом встановлено реальність спору про право, а тому такий спір, в тому числі встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розгляду саме у порядку позовного провадження.
У частині 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
За таких обставин, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Шептицької міської ради Львівської області, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту простійного проживання зі спадкодавцем, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Керуючись ст.ст.13, 186, 315, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі про розгляд в окремому провадженні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Шептицької міської ради Львівської області, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту простійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Роз'яснити заявнику право подати позов на загальних підставах.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення та подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ