Справа № 163/77/24
Провадження № 1-в/163/52/24
14 листопада 2024 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника РС з питань пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за клопотанням Ковельського РС № 1 філії ДУ "Центр пробації" у Волинській області про звільнення від покарання в порядку ч.2 ст.74 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, непрацюючого,
ОСОБА_5 засуджений вироком Любомльського районного суд Волинської області від 20 лютого 2024 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від його відбуванням з випробуванням строком 2 роки.
Начальник Ковельського РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області звернувся в суд з клопотанням про вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у зв'язку із усуненням караності діяння в порядку ч.2 ст.74 КК України.
В обґрунтування подання зазначає, що 09 серпня 2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, яким внесено зміни до ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до внесених змін викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому просить звільнити від відбування покарання засудженого у зв'язку із усуненням караності діяння.
Представник Ковельського РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області подання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні висловився, що не заперечує проти задоволення подання.
Засуджений будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань не заявляв.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст. 74 КК України.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність, передбачена ст.51 КУпАП.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Аналогічного висновку дійшов ОП ККС ВС 07.10.2024 №278/1566/21.
Згідно із ч.5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 (сімнадцять) гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст.185 КК України за діяння, що мало місце 25 листопада 2023 року до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.ст.75, 76 цього Кодексу звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки, згідно вироку суду, матеріальна шкода становить 507,50 гривень.
Відповідно для кваліфікації крадіжки як кримінального правопорушення вартість викраденого майна у 2023 році становить від 2684 гривень (згідно прожиткового мінімуму для працездатних громадян у 2023 році).
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року та звільнити засудженого на підставі ч.2 ст.74 КК України від призначеного судом покарання.
Керуючись ст.372, 537, 539 КПК України, суд
ОСОБА_5 звільнити від призначеного вироком Любомльського районного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Любомльський районний суд.
Головуючий: суддя ОСОБА_1