ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
13 листопада 2024 року Справа № 906/590/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.08.2024, повний текст якої складено 22.08.2024, у справі №906/590/24 (суддя Костриця О.О.)
за заявою Фізичної особи ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.08.2024 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Відмовлено у задоволенні клопотання представника боржника адвоката Мотальової-КравецьВ.Ю. від 06.08.2024 про витребування доказів. Залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. про участь у справі.(т.5, арк.справи 208-215).
При винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про недобро-совісну поведінку боржника через систематичне витрачання боржником протягом 2023 та 2024 років коштів для оплати на ігрових сайтах при наявності заборгованості перед кредиторами. Крім того, суд зазначив, що боржником не додано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність усієї сукупності документів, які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті - КУзПБ), для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань, строків їх виконання, дат припинення погашення. А також, що у деклараціях боржника не відображено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та не вказано права ОСОБА_1 на даний об'єкт (право власності, оренда, інше право користування).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Жито-мирської області від 20.08.2024 у справі №906/590/24 скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.(т.5, арк.справи 217-220).
На думку Скаржника, надані суду першої інстанції докази на підтвердження існування кредитних правовідносин з переліченими кредиторами та зазначена сума заборгованості (орієнтовна, на даній стадії провадження) в повній мірі відповідають вимогам КУзПБ та ГПК України.
Апелянт вважає, що відсутність в матеріалах справи, на стадії підготовчого засідання трьох кредитних договорів укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю « 1 безпечне агентство необхідних кредитів» (від 06.12.2023), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком» (від 18.01.2024 № КРІ3264862), Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (від 24.12.2023 №00-10693348) не спростовує відсутності кредитних відносин між сторонами та підтверджується іншими належними доказами по справі, в тому числі Витягом з електронної Кредитної історії засвідченої уповноваженою особою ТОВ «УБКІ», виписками щодо актуальної заборгованості перед Товариством з обмеженою відпові-дальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», сумніву в достовірність яких в суду не виникло, про що свідчить сам зміст оскаржуваної ухвали.
Скаржник зауважує, що не має жодного наміру зловживати своїми правами учасника процесу, бажає йти на досягнення компромісу з діючими кредиторами та сприяти іншим учас-никам процесу в реалізації їх повноважень. Також звертає увагу суду, що не хворів/не хворіє на будь-які хвороби пов'язані з ігроманією та зазначає, що згідно листа Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 28.06.2024 №13-12/5558 Боржника було внесено до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх на три роки, відтак Скаржник також вважає висновки суду першої інстанції про неналежну добросовісність боржника в цій частині є як з медичної так і правової точки зору безпідставними та передчасними.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 23.10.2024 об 11:15 год. (т.5, арк.справи 229).
У зв'язку із відпусткою судді-члена колегії Павлюк І.Ю. з 18.10.2024 по 25.10.2024 включно, судове засідання у справі №906/590/24 - 23 жовтня 2024 р. об 11:15 год. не відбулося.
Ухвалою суду від 28.10.2024 розгляд скарги призначено на 13.11.2024.(т.5, арк.справи 234).
Представники учасників справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у судове засіданні апеляційної інстанції 13.11.2024, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юри-дичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський
Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області з заявою, в якій просила відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку передбаченому положен-нями КУзПБ, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. Вказану заяву підписано представником боржника адвокатом Мотальовою-Кравець В.Ю. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. про участь у справі.(т.1, арк.справи 2-10).
Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.08.2024 у справі №906/590/24 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.(т.5, арк.справи 205-215).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_1 безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Господарські суди, згідно ч.6 ст.12 ГПК України, розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10. 2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підляга-ють положення Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті - КУзПБ).
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до абз.13 ч.1 ст.1 КУзПБ, під неплатоспроможністю слід розуміти неспромог-ність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абз.5 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Положеннями Книги четвертої КУзПБ визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплато-спроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспромож-ності).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплато-спроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Матеріалами справи стверджено, що обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провад-ження у справі про неплатоспроможність, фізичною особою ОСОБА_1 зазначено про наявність невиконаних прострочених зобов'язань перед ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Смартівей Юкрейн», ТОВ «Фінансова компанія «Топ1», ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «ФК Просто Кредит», ТОВ «КЛТ Кредит», ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», ТОВ «Клай інвест», ТОВ «Іннова Фінанс», ТОВ «Макс Кредит», ТОВ «Стар Файненс груп», ТОВ «Аванс Кредит», ТОВ «Алекс Кредит», ТОВ « 1 безпечне агентство не обхід-них кредитів», ТОВ «Мілоан», АТ «Універсал Банк», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Кредитпром-інвест». Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що вона як боржник припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
ОСОБА_1 зазначила, що сума боргу (349 789,97 грн - у списку кредиторів, поданому разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) (т.1 арк. справи 70-71) є вищою, ніж доходи боржника, у зв'язку з чим боржник не може забезпечити погашення вимог кредиторів. Крім того, за боржником не зареєстроване нерухоме майно, за рахунок якого можна було б здійснити погашення заборгованості.
Також боржниця вказує, що існують інші обставини, що свідчать про загрозу неплато-спроможності, які виникли у 2021 році, зокрема, батько малолітньої доньки не бере участі в утриманні дитини, відтак матеріальний обов'язок з утримання дитини лягає безпосередньо на боржницю, а також несприятлива економічна ситуація в країні, яка утворилася внаслідок спалаху у 2020 році пандемії нової коронавірусної інфекції, у зв'язку з чим по всій території України було введено карантин; військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану, боржниця, дбаючи про матеріальне забезпечення своєї новонародженої доньки вимушена була вступити в кредитні відносини з фінансовими установами.
Невиконання боржником зобов'язань перед кредиторами, на погляд заявника, підтверджу-ється копією кредитної історії, складеної Українським бюро кредитних історій та копіями укладених кредитних договорів, платіжних документів, виписок по картах та рахунках, довідок банків та фінансових установ.
Колегія суддів зауважує, що завданням підготовчого засідання господарського суду під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 КУзПБ.
Обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими дока-зами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до статті 116 КУзПБ, обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспромож-ність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 КУзПБ.
Окрім того, положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінан-сову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку госпо-дарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборго-ваності, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими, зокрема, датою останнього платежу)).
Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості, строку прострочки за платежами згідно основного зобов'язання, дати останнього платежу лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов'язань перед кредиторами.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Матеріалами справи стверджується, що через ненадання фізичною особою ОСОБА_1 усіх доказів, необхідних суду для встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - ухвалами місцевого господарського суду від 03.06.2024, 20.06.2024 зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 надати суду докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.(т.2, арк.справи 18-19, 228-229).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог вказаних вище ухвал суду, боржником та його представником 18.06.2024 та 06.08.2024 надано суду першої інстанції додаткові документи.(т.3, арк.справи 30-222; т.4, арк.справи 2-244).
Проаналізувавши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспромож-ність, подані у подальшому боржником та її представником документи, судом встановлено відсутність жодних доказів наявності кредитних правовідносин (кредитних договорів тощо) з ТОВ « 1 безпечне агентство необхідних кредитів» (від 06.12.2023), ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші ком» (від 18.01.2024 №КРІ3264862), ТОВ «Качай гроші» (від 24.12.2023 №00-10693348).
Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції - ОСОБА_1 не подано, а матеріали справи не містять жодних документів щодо актуальних розмірів заборгованості боржника перед ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «КЛТ Кредит», ТОВ «Незалежні фінанси», ТОВ «Макс Кредит», ТОВ «Алекс Кредит», ТОВ « 1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» та дат припинення боржником погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів.
Матеріалами справи стверджено, що ТОВ «Аванс Кредит», зазначене боржником як одного з кредиторів. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, 24.05.2024 ТОВ «Аванс Кредит»- первісний кредитор та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»-новий кредитор уклали договір факторингу №24052024, за яким відступлено право вимоги до боржника за договорами про надання фінансового кредиту від 30.12.2023 №47717-12/2023 та від 02.01.2024 №01423-01/2024. Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано ОСОБА_1 - матеріали справи не містять доказів звернення боржника до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» з метою визначення розміру заборгованості, дат припинення погашення кредитів чи здійснення планових платежів.
Разом з тим, матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містять запит ОСОБА_2 від 25.05.2024 (т.1, арк.справи 72-75) до кредиторів про надання інформації про фінансові зобов'язання, однак всіх відповідей на вказаний запит боржником не надано. Разом з тим, докази направлення боржником даного запиту кредиторам до заяви не долучено, відповіді на запит не надано.
Крім того, з виписки АТ «Універсал Банк» (т.3 арк.справи 104-108) судом встановлено, що протягом 2024 року (у тому числі перед подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) боржником за рахунок наявних на її рахунку у банку коштів здійснювалося погашення відсотків/пені за кредитним договором, а саме: 01.01.2024 відбулося списання відсотків/пені на суму 1624,64 грн; 01.02.2024 відбулося списання відсотків/ пені на суму 1537,95 грн; 01.03.2024 відбулося списання відсотків/пені на суму 1467,98 грн; 01.04.2024 відбулося списання відсотків/пені на суму 1615,41 грн; 01.05.2024 відбулося списання відсотків/пені на суму 1612,80 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником не додано усієї сукупності документів, які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ, для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань, строків їх виконання, дат припинення погашення.
Роздруківка кредитної історії не є належним доказом припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає пункт 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, колегією суддів не беруться до уваги заперечення Скаржника щодо відмови у відкритті проваджений у справі про неплатоспроможність боржника з підстави лише ненадання кредитних договорів з усіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках і довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості та часткове надання кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, оскільки боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Без необхідних доказів суд позбавлений можливості встановити факт наявності заборгова-ності і, як наслідок, те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Вказані обставини у сукупності свідчать про відсутність визначеної боржником підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Заявником також не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому, посилання скаржника на пандемію та військовий стан, як на підставу для звернення із даною заявою, колегією суддів до уваги не беруться, позаяк зазначені факти є загальновідомими та розповсюджуються на усих громадян України, а більшість прострочень виконання боржником зобов'язань перед кредиторами виникли у 2023 році (за декілька місяців боржник отримав близько 15 кредитів), тобто вже після спалаху короновірусної інфекції та початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації.
Також колегія суддів зазначає, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства - інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20)
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілі-тацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктури-зацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану ре структури-зації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктив-них можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплато-спроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його плато-спроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Матеріалами справи також стверджено систематичне здійснення боржником у 2023-2024 роках банківських операцій з призначенням «оплата на ігрових сайтах dpay*cosmolot.ua, Dnipro», «оплата на ігрових сайтах cosmolot.ua, Kyiv», «оплата на ігрових сайтах slotscity.ua, Kyiv», при наявності заборгованості перед кредиторами, що підтверджується виписками з рахунків боржника у АТ «Комерційний банк «Приватбанк» (т.3, арк.справи 110-197).
Крім того, згідно інформації з веб-сайту https://slotoking.ua/ на даному сайті здійснює свою діяльність та надає послуги онлайн казино ТОВ «Слотс Ю.Ей.», яке має ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021.
Згідно з інформацією з веб-сайту https://cosmolot.ua/ на даному сайті здійснює свою діяльність та надає послуги з проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет ТОВ «Спейсикс», яке має ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося боржником, що за період з 01.03.2023 по 01.05.2024 фізичною особою ОСОБА_1 здійснено оплату на ігрових сайтах на загальну суму 58 900,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що система-тичне витрачання боржником протягом 2023 та частково 2024 років коштів для оплати на ігрових сайтах при наявності заборгованості перед кредиторами, свідчить про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника. Пасивна поведінка боржника щодо погашення заборго-ваності перед кредиторами, однак витрачання коштів для оплати на ігрових сайтах, може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
При цьому, наявність листа Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 28.06.2024 № 13-12/5558 (т.4, арк.справи 10), яким повідомлено про внесення фізичної особи ОСОБА_1 до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх на три роки, не спростовує фактів недобросовісної поведінки боржника та здійснення оплат на ігрових сайтах при наявності заборгованості перед кредиторами.
Апеляційний суд також зауважує, що місцевим судом встановлено, що окрім іншого, Скаржником у декларація боржника не відображено квартиру за адресою АДРЕСА_1 та не вказано права ОСОБА_1 на даний об'єкт (право власності, оренда, інше право користування). Однак з пояснень від 17.06.2024 встановлено, що ОСОБА_1 тимчасово проживає за вказаною адресою без укладення будь-якого договору. Разом з тим, апеляційний суд виснує, що вказані обставини не надають боржнику права на не відображення вказаної квартири у деклараціях.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність визначених пунктом 4 частини 2 статті 115 КУзПБ інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки скаржником не надано відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства увесь перелік документів та доказів, які б свідчили про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Таким чином, зазначене ухвала господарського суду у даній справі постановлене при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.34,232,233,240,255,269,271,275,276,282,284,287 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.08.2024 у справі №906/590/24 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
3. Матеріали справи №906/590/24 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.